Спра Справа № 760/10241/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2037/2020 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
27 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 13 березня 2020 року, яким
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоросійськ Краснодарського краю, РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
26.04.2013 Білоцерківським міськрайонним судом Київської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;
20.12.2018 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 8 міс. позбавлення волі;
23.01.2019 звільнений по відбуттю строку покарання,-
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Судом вирішено питання речовихдоказів.
Згідно вироку суду, обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_7 25.02.2019, приблизно о 05.30 год., перебуваючи у приміщенні туалету Центрального залізничного вокзалу станції Київ - Пасажирський на пл. Вокзальній, 1 у м. Києві, помітили раніше незнайомого ОСОБА_10 , після чого, вступили між собою у змову, направлену на повторне відкрите викрадення майна останнього. Реалізуючи спільний умисел, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_10 , погрожуючи ОСОБА_10 застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, повторно відкрито викрав з рук ОСОБА_10 мобільний телефон «Apple iPhone SE.» В цей час ОСОБА_9 спостерігав за навколишньою обстановкою. Відкрито викравши майно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди в сумі 6020 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок скасувати та справу направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтуванні вказує, що органами досудового розслідування не було доведено, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено саме ним, також вважає, що досудовим слідством не встановлено чи були знайомі вони з ОСОБА_9 .
Звертає увагу, що жодного доказу про те, що речовий доказ по справі - телефон, належить саме потерпілому ОСОБА_10 - матеріали справи не містять.
Заслухавши доповідь судді,пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно, повно та об'єктивно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку.
Судом першої інстанції, відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими під час судового розгляду доказами, які були повно та неупереджено досліджені, їм надана оцінка з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, зокрема:
-показаннями потерпілого ОСОБА_10 з яких вбачається, що вночі 25.02.2019 з дівчиною перебували на Центральному залізничному вокзалі. Коли зайшов до туалету, одразу за ним зайшли раніше незнайомі ОСОБА_11 і ОСОБА_7 . ОСОБА_12 наказав йому віддати гроші і мобільний телефон. Він намагався вийти з приміщення туалету, проте, двері з зовнішньої сторони утримували, не даючи відчинити. Він повідомив ОСОБА_12 , що грошей немає, а мобільний телефон знаходиться у його дівчини, яка чекала біля туалету. ОСОБА_12 відчинив двері. Дівчина передала йому мобільний телефон, який вихопив ОСОБА_12 . ОСОБА_12 продовжував вимагати гроші, погрожуючи як фізичним насильством, так і застосуванням ножа. ОСОБА_9 підтримував вимоги ОСОБА_12 , повідомляючи, що у ОСОБА_12 дійсно є ніж, а тому заради його, ОСОБА_13 , безпеки необхідно віддати майно. Ножа у ОСОБА_12 не бачив, ніж ОСОБА_12 йому не демонстрував. ОСОБА_12 витягнув з внутрішньої кишені його куртки гаманець, з якого дістав і забрав гроші, а також документи (ID-паспорт з довідкою.) ОСОБА_12 передав документи ОСОБА_14 і повідомив, що поверне документи за 3 000 грн., які необхідно принести на вокзал на наступний день. ОСОБА_12 і ОСОБА_9 вийшли з приміщення туалету. Він, намагаючись вийти з приміщення туалету, почав бити ногою у двері, проте, двері продовжували утримувати з зовнішньої сторони. Відчинивши ударами двері, побачив двох незнайомих, які повідомили, що ОСОБА_12 і ОСОБА_9 пішли до електрички. Припускає, що ці двоє осіб за вказівкою ОСОБА_12 утримували його в приміщенні. Він почав кликати на допомогу і вибіг на вулицю, де побачив ОСОБА_14 , який віддав його документи. Невдовзі працівниками поліції був затриманий ОСОБА_12 . Викрадений у нього мобільний телефон був вилучений у Бовсуновського.
-даними рапорту інспектора УПП в м. Києві ОСОБА_15 від 25.02.2019 по обставинам звернення ОСОБА_10 щодо відкритого заволодіння його майном, затримання ОСОБА_9 , як особи, на яку вказав ОСОБА_10 , і затримання ОСОБА_7 за орієнтуванням, повідомленим ОСОБА_10
-даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.02.2019.
-даними протоколу затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України від 25.02.2019, у відповідності до яких ОСОБА_9 видав мобільний телефон «iPhone SE», належний ОСОБА_10 .
Суд обґрунтовано критично оцінив позицію обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не викрадав телефон у потерпілого, умислу на крадіжку в його не було, оскільки повідомлені ним обставини не відповідають дійсним обставинам провадження і спростовуються сукупністю наведених вище доказів, ставити під сумнів які у колегії суддів немає підстав, оскільки вони отримані відповідно до вимог Закону.
Всі інші доводи апеляційної скарги були ретельно перевірені судом першої інстанції, їм надана належна оцінка, з якою погоджується і колегія суддів.
Підстав для зміни чи скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 13 березня 2020 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді: