Справа № 33/824/1239/2020 Головуючий в 1-й інстанції Ларіна О.В.
№ 357/9629/19
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 19 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2019 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 жовтня 2019 року постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн 20 коп. на користь держави.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 , 20 серпня 2019 року, приблизно о 00 год. 55 хв. керував транспортним засобом «SkodaOktavia» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Сквирське шосе, 102 в м. Біла Церква Київської області з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог як матеріального, так і процесуального законодавства, судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно притягнув його до відповідальності, оскільки останній не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 вказує, що, керуючи автомобілем, відчув погіршення самопочуття та зупинився прийняти ліки. В цей час до нього підійшли поліцейські, яким він пояснював причину зупинки та просив допомогти викликати швидку допомогу. Однак останні, почали пропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. На неодноразові прохання надати пристрій Драгер для проходження огляду, поліцейські відмовилися, мотивуючи тим, що у них цього пристрою немає.
Також апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. Вважає, що пропустив його з поважних причин, оскільки вперше подав апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження. Однак апеляційним судом помилково не враховано, що днем подачі апеляційної скарги був день відправлення її поштою - 24.10.2019, а не день реєстрації в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області 02.12.2019.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 заслухавши його пояснення, в яких він підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
При цьому вважаю за можливим поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2019 року.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Відповідно до даних матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з боді-камери, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
За правилами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом. Під час спілкування з поліцейськими у них виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного він не відмовлявся, оскільки був дуже втомлений, доглядаючи хворого батька.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 20 серпня 2019 року, приблизно о 00 год. 55 хв. керував транспортним засобом «SkodaOktavia» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Сквирське шосе, 102 в м. Біла Церква Київської області з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 ПДР України.
Дані відеозапису з боді-камери поліцейського підтверджують вищевикладені обставини скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наявність двох свідків під час відмови його проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому поліцейськими було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного пристрою Драгер або у лікаря-нарколога. Також поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 наслідки відмови проходити огляд. Письмові пояснення свідків також підтверджують факт відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані вище обставини підтверджують ту обставину, що поліцейські пропонували ОСОБА_1 у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від чого останній відмовився.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук