29 жовтня 2020 року
м. Чернівці
справа № 715/2402/18
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянда М. І.,
суддів Литвинюк І.М., Одинака О.О.,
секретар Вовкун Н.Ю.,
учасники справи:
заявник Українське товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») ,
суб'єкт оскарження Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
заінтересована особа ОСОБА_1 ,
апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2020 року
головуючий в суді першої інстанції суддя Цуренко В.А.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Укрзалізниця» звернулося до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця.
Посилається на те, що рішенням Глибоцькою районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року у справі №715/2402/18 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 6676 гривень 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги та 15 350 гривень - за проведення експертизи.
На підставі вказаних рішень 05 червня 2020 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області видано виконавчі листи № 715/2402/18.
03 липня 2020 року заявником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року №62409228 про стягнення з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 6 67680 гривень судових витрат, винесену державним виконавцем Галицького відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Цього ж дня, на адресу регіональної філії «Львівська залізниця» Aкціонерного товариства «Укрзалізниця» надійшли постанови: про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року № 62409292 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» 15350 гривень судових витрат за проведення експертизи; про стягнення виконавчого збору від 24 червня 2020 року; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 червня 2020 року, винесених державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Акціонерне товариство «Укрзалізниця» не погоджується з діями Галицького відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо винесення вищевказаних постанов про відкриття виконавчих проваджень від 24 червня 2020 року №62409292 та №62409228.
Вважає їх протиправними, незаконними та вчиненими з порушенням норм законодавства України, а постанови такими, що підлягають скасуванню, так як вказані дії вчинені після набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Просили суд:
-визнати неправомірними дії Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року №62409228 на виконання виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області та скасувати постанову;
-зобов'язати Галицький відділ державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винести постанову про повернення виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18 стягувачу, відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнати неправомірними дії Галицького відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо винесення постанов: про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року BП №62409292; про стягнення виконавчого збору від 24 червня 2020 року ВП №62409292; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 червня 2020 року ВП №62409292 на виконання виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області та скасувати зазначені постанови;
- зобов'язати Галицький відділ державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) постанову про повернення виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18 стягувачу, відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2020 року в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при винесенні постанов BП №62409292 та ВП №62409228 про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було порушено приписів Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
АТ «Укрзалізниця» просить ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними дії Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року №62409228 на виконання виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області та скасувати постанову;
-зобов'язати Галицький відділ державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винести постанову про повернення виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18 стягувачу, відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнати неправомірними дії Галицького відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо винесення постанов: про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року №62409292; про стягнення виконавчого збору від 24 червня 2020 року ; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 червня 2020 року №62409292 на виконання виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області та скасувати зазначені постанови;
-зобов'язати Галицький відділ державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винести постанову про повернення виконавчого листа від 05 червня 2020 року № 715/2402/18 стягувачу, відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
АТ «Укрзалізниця» в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року №145-IX «Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (далі - Закон №145-IX).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Зазначають, що суд першої інстанції безпідставно не застосував пряму норму Закону №145-IX про заборону вчинення виконавчих дій, та невірно витлумачив зазначену норму.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій
Глибоцьким районним судом Чернівецької області від 16 липня 2019 року у справі №715/2402/18 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» до Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін та постановлено стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1 6676 гривень 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги та 15 350 гривень - судових витрат за проведення експертизи.
На підставі вказаних рішень 05 червня 2020 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області видано виконавчі листи № 715/2402/18.
03 липня 2020 року АТ «Укрзалізниця» отримано постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року №62409228 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1 6 676 гривень 80 коп. судових витрат та № 62409292 про стягнення з вказаного Товариства на користь ОСОБА_1 15 350 гривень судових витрат за проведення експертизи
Цього ж дня, вказаним Товариством також отримано постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року № 62409292 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесених державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
До додатку 2 «Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані» до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20 жовтня 2019 року включено Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Відмовляючи в частині вимог скаржника про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень від 24 червня 2020 року №62409228 та № 62409292 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1 6 676 гривень 80 коп. судових витрат та 15 350 гривень витрат за проведення експертизи суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв відповідно до вимог закону.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до вимог Конституції України, постанова Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року, що набрала законної сили з дня її прийняття, є обов'язковою для виконання.
Відповідно до вимог Конституції України, постанова Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року, що набрала законної сили з дня її прийняття , є обов'язковим для виконання.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.
Пункти 4 та 5 розділу ІІІ цієї Інструкції регламентують дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження:
- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа;
- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, а саме: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом та інше.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
24 червня 2020 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», на підставі виконавчого листа, виданого 05 червня 2020 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області, про стягнення з АТ «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1 6676 гривень 80 коп. судових витрат та 15 350 гривень судових витрат за проведення експертизи винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №62400228 та відповідно №62409292.
Що стосується посилань апелянта на пункт 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №145-ІХ, яким забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, застосування цих норм регулюється чинним законодавством.
Доводи апелянта, що пунктом 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №145-ІХ встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», крім стягнення грошових коштів, є помилковими, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосуються саме стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, а предметом стягнення у цій справі є кошти - судові витрати.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Звертаючись до суду зі скаргою, Акціонерне товариство «Українська залізниця» просило також визнати неправомірними дії Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 24 червня 2020 року, ВП №62409292 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 червня 2020 року, ВП №62409292 та скасувати зазначені постанови.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий лист.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 443/1965/18 (провадження № 14-623цс19) від 18 грудня 2019 року у справі №344/21436/18 (провадження № 14-596цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 705/1804/13-ц (провадження № 14-566цс19) і підстав для відступу від нього не вбачається.
Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Скаргу в частині визнання неправомірними дій Галицького ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 24 червня 2020 року ВП №62409292 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 червня 2020 року ВП №62409292, скасування цих постанов, суд помилково розглянув в порядку цивільного судочинства, тобто з порушенням правил предметної юрисдикції, а тому ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 705/1804/13 (провадження № 14-566цс19), апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що розгляд справи у зазначеній частині віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Безпідставними є вимоги заявника щодо зобов'язання Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про повернення стягувачу виконавчих листів від 05 червня 2020 року №715/2402/18, виданих Глибоцьким районним судом Чернівецької області.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2012 року, який зводиться до того, що суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 24 червня 2020 року ВП №62409292 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 червня 2020 року ВП №62409292 підлягає скасуванню, а провадження в цій частині закриттю.
В решті ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.4 ч.1 ст.376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» задовольнити частково.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2020 року в частині визнання неправомірними дій Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанов від 24 червня 2020 року про стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження №62409292, скасування вказаних постанов - скасувати.
Провадження у справі в частині визнання неправомірними дій Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо винесення постанов від 24 червня 2020 року про стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження №62409292, скасування вказаних постанов - закрити.
В решті ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено - 05 листопада 2020 року.
Головуючий М.І.Кулянда
Судді: І.М. Литвинюк
О.О.Одинак