29 жовтня 2020 року
м. Чернівці
справа № 718/3147/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянда М. І.
суддів Одинака О.О., Литвинюк І.М.,
секретар Вовкун Н.Ю.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі -ТзОВ «Кредитні ініціативи»),
третя особа: Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ),
апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Масюк Л.О.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТзОВ «Кредитні ініціативи» про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позову зазначає, що є власником Ѕ частини нежитлового приміщення, загальною площею 60,27 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1074302273225, номер об'єкта в РПВН 17375552), власником іншої Ѕ частини цього приміщення є ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця про опис та арешт майна боржника від 10 січня 2018 року (ВП № 55224318), за виконавчим листом №718/1499/14-ц про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості, описано та накладено арешт на майно ОСОБА_2 , в тому числі на нежитлове приміщення вбудоване загальною площею 60,27 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , яке і було виставлено на електронні торги.
Також вказує, що він, як власник 1/2 частки цього нерухомого майна, не є боржником в даному виконавчому провадженні, з нього на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» не було стягнуто жодних коштів, ТОВ "Кредитні ініціативи" не зверталось до нього з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому у державного виконавця не було законних підстав для накладення арешту на його частку нежитлового приміщення, а тим більше для його реалізації, оскільки такими діями порушені його права як власника частини нежитлового приміщення, які відповідачами не усунуті, у зв'язку з чим він змушений був звернутись до суду з позовом про зняття арешту з належного йому на праві власності нерухомого майна.
Просив суд зняти арешт з майна, а саме 1/2 частини вбудованого нежилого приміщення, яке належить ОСОБА_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна № 17375552: кабінет 1-33 площею 20,70 кв.м, роздягальня 1-34 площею 10,40 кв.м , комори 1-35 площею 1-90 кв.м., частина вестибюлю 1-37 площею 26,897 кв.м., загальною площею 60,27 кв.м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Кредитні ініціативи», третя особа Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про зняття арешту з майна відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не залучено до участі у справі в якості відповідача Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено всі обставини, що мають значення для справи, суд зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначив, що як власник 1/2 частки спірного нерухомого майна, не є боржником в даному виконавчому провадженні, з нього на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» жодних кошті не стягувались.
ТзОВ «Кредитні ініціативи» не зверталось до нього з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому у державного виконавця не було підстав для накладення арешту на його частку нежитлового приміщення, а тим більше для його реалізації, оскільки такими діями порушені його права, як власника частини вказаного приміщення.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником Ѕ частини нежилого приміщення, вбудованого, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна № 17375552: кабінет 1-33 площею 20,70 кв.м, роздягальня 1-34 площею 10,40 кв.м, комори 1-35 площею 1-90 кв.м., частина вестибюлю 1-37 площею 26,897 кв.м., загальною площею 60,27 кв.м. (а.с.50-52 т.1)
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 02.08.2017 року, змінено рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17.11.2016 року, та прийнято рішення: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2007 року в розмірі 50772,7 доларів США та 293935 гривень 18 коп, яка складається з непогашеної суми кредиту - 28635,03 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків - 22137,67 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 293935 гривень 18 коп, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, на нежиле приміщення, вбудоване, що розташоване по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 619450 гривень(а.с.135-137 т.1).
Відповідно до вказаного рішення видано виконавчий лист та 24 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження № 55224318 (а.с.176 -177 т.1).
Відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10 січня 2018 року, накладено арешт на майно, а саме на нежиле приміщення, вбудоване, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна № 17375552: кабінет 1-33 площею 20,70 кв.м, роздягальня 1-34 площею 10,40 кв.м , комори 1-35 площею 1-90 кв.м., частина вестибюлю 1-37 площею 26,897 кв.м., загальною площею 60,27 кв.м. (а.с.55 т.1)
13 березня 2020 року державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Охрим І.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №55224318 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) не залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи з системного тлумачення статей 16, статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» і роз'яснень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Однак, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову з підстав незалучення Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в якості співвідповідача.
Що стосується вимоги позивача про зняття арешту з майна, слід зазначити наступне.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин 4 та 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Так, приписами ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 2 цієї статті визначено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом про звільнення майна з під арешту, ОСОБА_3 , посилався на порушення його права власності на майно.
При цьому, позивач зазначав, що рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 02 серпня 2017 року, змінено рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2016 року та прийнято рішення, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2007 року в розмірі 50772,7 доларів СШІА та 293935 гривень 18 коп., яка складається з непогашеної суми кредиту - 28635,03 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків - 22137,67 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 293935 гривень 18 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, на нежиле приміщення, вбудоване, що розташоване по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 619450 гривень.
Постановою державного виконавця від 10 січня 2018 року у ВП № 55224318 накладено арешт на все нежитлове приміщення загальною площею 60,27кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 17375552.
13 березня 2020 року державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Охрим І.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №55224318, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, вказаною постановою також припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішень (а.с.181 т.1).
За таких обставин, оспорюваний ОСОБА_1 арешт на майно було припинено державним виконавцем, а отже у вказаній справі відсутній предмет спору.
Предмет спору - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Саме до цього зводиться висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст. ст.374, 377,381,382,383,384ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про зняття арешту з майна закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 05 листопада 2020 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: І.М. Литвинюк
О.О. Одинак