Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Харків
справа № 619/4097/18
провадження № 22-ц/818/4353/20
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С.. Маміної О.В.,
за участю секретаря судових засідань - Плахотнікової І.О.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за первісним позовом): ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року, постановлену суддею Кононихіною Н.Ю., -
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2019 року відкрито провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя прийнято до спільного розгляду із первісним позовом, об'єднавши їх в одне провадження.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 - залишено без розгляду, з підстав п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України (у зв'язку з повторною неявкою позивача).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в особі свого представника ОСОБА_3 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справ.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суду першої інстанції були повідомлені поважні причини неявки позивача та його представника в судові засідання призначені на 05 червня 2020 року та на 22 червня 2020 року, однак суд визнав їх неповажними.
Також зазначає, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали карантин в Україні було продовжено до 22 червня 2020 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи зустрічний позов ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 05 червня 2020 року, 22 червня 2020 року не з'явились в судові засідання без поважних причин; останні неналежним чином користуються наданими процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу, перебуває у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області.
Колегія суддів вважає, що таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Частиною 3 статті 128 ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Частинами 1, 2 статті 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому слід зазначити, що повторною неявка в судове засідання вважається у разі якщо такі факти мали місце поспіль.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Матеріали справи свідчать, що у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2019 року відкрито провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя прийнято до спільного розгляду із первісним позовом, об'єднавши їх в одне провадження.
У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з різних обставин.
Як свідчать матеріали справи в судове засіданні призначене на 20 лютого 2020 року з'явилися всі учасники справи, а саме: позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 , відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 . У справі було оголошено перерву до 18 березня 2020 року на 11год. 00хв. Учасники справи розписалися у явочному листа щодо оголошення перерви до 18 березня 2020 року до 11год. 00хв. (т.VІ, а.с.223-226).
В судове засідання призначене на 18 березня 2020 року учасники справи не з'явилися. Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що з 12 березня 2020 року в України запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу. Таке рішення було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня 2020 року. Розгляд справи відкладено на 15 травня 2020 року на 12 год. 00хв.
В судове засідання призначене на 15 травня 2020 року учасники справи не з'явилися. Судова повістка, яка направлялася ОСОБА_2 з викликом його на цей день повернулася до суду без вручення, з відміткою на конверті - «адресат відсутній за вказаною адресою». Натомість, судова повістка, яка направлялась його представнику ОСОБА_3 була вручена останній завчасно - 06 квітня 2020 року. Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу.
Також було подано клопотання про відкладання розгляду справи представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , з посиланням на те, що наразі між сторонами вирішується питання щодо мирного врегулювання спору, можливості укладення мирової угоди.
Розгляд справи відкладено на 05 червня 2020 року на 10 год. 00хв. у зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання.
Розгляд справи призначений на 05 червня 2020 року було знято розгляду у зв'язку з зайнятістю судді в кримінальній справі №619/1994/19 (т.VІ, а.с.249).
Що стосується повідомлень, то судова повістка, яка направлялася ОСОБА_2 з викликом його на цей день повернулася до суду без вручення, з відміткою на конверті - «адресат відсутній за вказаною адресою». Натомість, судова повістка, яка направлялась його представнику ОСОБА_3 була вручена останній завчасно - 25 травня 2020 року. Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу.
Розгляд справи відкладено на 22 червня 2020 року на 14 год. 30хв.
В судове засідання призначене на 22 червня 2020 року сторони не з'явилися. Судова повістка, яка направлялася ОСОБА_2 з викликом його на цей день повернулася до суду без вручення, з відміткою на конверті - «адресат відсутній за вказаною адресою». Натомість, судова повістка, яка направлялась його представнику ОСОБА_3 була вручена останній завчасно - 11 червня 2020 року. Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу, карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
З викладеного вбачається, що представник позивача за зустрічним позовом дійсно був належним чином повідомлений про судові засідання призначені на 05 червня 2020 року та на 22 червня 2020 року. Разом з тим, даних про те, що сторони не з'явилися в судове засідання призначене на 05 червня 2020 року в матеріалах справи відсутні. Як вбачається із довідки суду 05 червня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю судді.
За таких обставин беззаперечно не встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 належним чином повідомлена двічі поспіль не з'явилася в судові засідання призначені на 05 та 22 червня 2020 року не можна.
Крім того, судова колегія бере до уваги той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» первісно з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року на всій території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню захворювання COVID-19.
У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2020 року №292 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
Рішенням Ради суддів України № 19 від 17 березня 2020 року та рішенням Вищої ради правосуддя від 26 березня 2020 року № 880/0/15-20 «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою попередження та запобігання поширенню інфекційних хвороб, захисту життя та здоров'я громадян, суддів і працівників апарату суду, враховуючи винятковість та особливу небезпеку вказаної ситуації, розроблено рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Зокрема, рекомендовано учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їх відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання.
Також колегія суддів зазначає, що у пункті 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 2,84, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731 - ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Згідно з вказаним Законом пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540 - IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20 - денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З викладеного вбачається, що на час постановлення оскаржуваної ухвали строки розгляду справи були продовжені на період дії карантину.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду про те, що поведінка позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 є недобросовісною, оскільки, як свідчать матеріали справи та було встановлено апеляційним судом, останній не з'являвся в судові засідання з поважних причин, з огляду на запроваджені в країні карантинні заходи.
За таких умов, неявка представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судові засідання викликана об'єктивними причинами та не може вважатися повторною неявкою без поважних причин.
З урахуванням викладених обставин, у суду першої інстанції не було підстав для залишення зустрічного позову ОСОБА_2 без розгляду з підстав п.3) ч.1 ст.257 ЦПК України.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).
З урахування викладеного, ухвала суду від 22 червня 2020 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Що стосується клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про покладення судових витрат на апелянта, яке міститься у відзиві на апеляційну скаргу, то воно є передчасним.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 257, 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року - скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.В. Маміна