03 листопада 2020 року
м. Харків
справа № 643/18527/19
провадження № 22-ц/818/5657/20
Харківський апеляційний суд у складі судді Пилипчук Н.П., розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2020 року, по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено.
На зазначене рішення суду першої інстанції 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.
Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.15.3 п.15 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.
Згідно з п.9, п.15.5 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
За таких обставин дана справа підлягає витребуванню із Московського районного суду м.Харкова для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2020 року.
Керуючись ст. 355 ЦПК України, статтею 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Витребувати з Московського районного суду м.Харкова матеріали цивільної справи №643/18527/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя
Харківського апеляційного суду Н.П. Пилипчук