01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.04.2010 № 33/49
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Сушко Б.В. - довіреність № 3/10 від 11.01.2010 року
від відповідача -Орленко М.Т. - довіреність № 124 від 02.02.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Сатіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2008
у справі № 33/49 ( .....)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Сатіс"
до ЗАТ "Страхова компанія "АРМА"
про стягнення 38922,06 грн.
Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Сатіс” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” про стягнення 38 922, 06 грн.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача було подано заяву про доповнення позовної заяви та уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача прострочену суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 41 417, 10 грн., пеню за прострочення виконання зобов'язання по сплаті страхового відшкодування у розмір 3 572, 76 грн., державне мито у розмірі 389, 22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Арма” було укладено договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 2С-0501. Предметом цього договору є основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами, а також основні права і обов'язки сторін, пов'язані з передачею та прийняттям ризиків з перестрахування та ретроцесію.
Згідно п. 1.5 Договору сторони на підставах і на умовах цього договору укладають конкретні договори перестрахування у формі Ковер-нот.
11.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Сатіс” та Закритим акціонерним товариством „Арма” був підписаний договір перестрахування № 245688/А (на підставі договору страхування наземного транспорту № 224-005688 від 11.06.2007 року), згідно якого автомобіль „Skoda Oktavia Тоur”, державний номер АІ8505ВА був застрахований у Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма”. Частка відповідальності відповідача складає 31,03 %.
25.06.2007 року Пічкур Олександр Леонідович подав позивачу заяву про страховий випадок, в якій зазначив, що 22.06.2007 року о 23:10, керуючи автомобілем „Skoda Oktavia Тоur”, державний номер АІ8505ВА в с. В. Поштова на з'їзді з а/д Київ-Одеса він не врахував дорожню обстановку, з'їхав в кювет та здійснив зіткнення з перешкодою.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку №352 від 11.07.2007 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля „Skoda Oktavia Тоur”, державний номер АІ8505ВА дорівнює ринковій вартості транспортного засобу (на момент настання ДТП) і становить 126 341, 60 грн., що відповідно до умов договору страхування наземного транспорту № 224-005688 від 11.06.2007 року являється повною загибеллю транспортного засобу.
Відповідно до довідки спеціаліста № 353 від 11.07.2007 року вартість деталей, вузлів та агрегатів автомобіля „Skoda Oktavia Тоur”, державний номер АІ8505ВА, придатних для подальшого використання та реалізації, становить 10 513, 54 грн.
Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Сатіс” на підставі страхового акту № 224688/01-М від 16.07.2007 року сплатило страхове відшкодування в сумі 115 183, 46 грн (126 341, 60 грн. матеріального збитку - 10 513, 54 вартості залишку - 644, 60 грн. франшизи).
Відповідно п.3.3.2 договору факультативного перестрахування № 2С-0501 від 03.01.2005 року перестраховик приймає пропорційну участь у межах своєї частини відповідальності в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником при розслідуванні обставин випадку і визначенні розміру збитку.
Таким чином частка відшкодування Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” складає 35 907, 15 грн., з яких 35 741, 43 грн. - виплата частки страхового відшкодування, 165, 72 грн. - додаткові витрати (вартість експертизи та довідки ДАІ). 16.07.2007 року позивач направив пакет документів та розрахунок частки страхового відшкодування відповідачу, а 23.07.2007 року, на вимогу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма”, був надісланий лист № 289 з додатковими документами по дорожньо-транспортній пригоді та розрахунком частки додаткових витрат.
Надалі Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Сатіс” було проведено розслідування з метою встановлення обставин даного страхового випадку та 29.08.2007 року відповідач отримав додаткові документи, що уточнюють обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Листами № 1148/1 від 14.09.2007 року та № 1260 від 05.10.2007 року відповідач повідомив позивача про те, що Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Арма” вирішило провести власне розслідування та провести експертизу. За результатами експертизи відповідач повідомить про прийняте рішення по виплаті або відмові у виплаті своєї частки збитку протягом 3-х робочих днів.
17.10.2007 року відповідач листом № 1316 повідомив позивача про те, що за наслідками проведеної експертизи виявилось, що пошкодження на автомобілі „Skoda Oktavia Тоur”, державний номер АІ8505ВА не могли утворитися на місці, вказаному на схемі ДТП, складений ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області 22.06.2007 року. На думку відповідача, має місце подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, а отже, Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Арма” відмовило у виплаті своєї частки у страховому відшкодуванні.
У відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях відповідач зазначив, що ним проведено додаткове розслідування обставин страхового випадку, що стався 22.06.2007 року з автомобілем „Skoda Octaviа Tour”, державний номер АI 8505 ВА в с. В. Поштова на з'їзді з а/д Київ-Одеса та замовлено транспортно - трасологічне дослідження обставин ДТП. Згідно висновку спеціаліста № 1031 від 15.10.2007 року пошкодження на перестрахованому автомобілі не могли утворитись на місці, вказаному в матеріалах справи. Таким чином, на думку відповідача, мав місце факт подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, а тому на підставі абз. 5 п. 3.4.2 Договору та ст. 26 Закону України „Про страхування” відповідачем правомірно відмовлено у відшкодуванні позивачу своєї частки, тощо.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49 в позові Закритого акціонероного товариства „Страхова компанія „Сатіс” відмовлено повністю.
Стягнуто з Закритого акціонероного товариства „Страхова компанія „Сатіс” на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” 2 111, 40 грн. витрат за проведення експертизи.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року у справі № 33/49 відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги. Повернуто Закритому акціонерному товариству „Страхова компанія „Сатіс” апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року з доданими до неї документами.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2009 року у справі № 33/49 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Сатіс” задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року у справі № 33/49 скасовано, справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року у справі № 33/49 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Закритого акціонероного товариства „Страхова компанія „Сатіс” до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” про стягнення 44 989, 86 грн. задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2010 року у справі № 33/49 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року у справі № 33/49 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення у справі прийнято без належного врахування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що ним 16.07.2007 року надано відповідачу всі необхідні документи, передбачені п. 7.1 Договору разом з розрахунком частки страхового відшкодування, власне розслідування розпочато відповідачем 01.08.2007 року, закінчено 10.08.2007 року. 11.08.2007 року у відповідача виник обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 35 907,15 грн., якого він до цього часу не виконав.
Підставою для несплати страхового відшкодування у відповідача було подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, що суперечить обставинам справи
Сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди, її учасники та наслідки (пошкодження, отримані автомобілем) підтверджено офіційними документами, а тому різниця в розташуванні ТЗ, що склала 31,7 м. не може бути підставою для невизнання ДТП страховим випадком.
Апелянт зазначає, що позивач ніколи не стверджував, що ДТП відбулось на місці, зазначеному на схемі ДТП від 22.06.2007 року, навпроти провів додаткове розслідування для встановлення точного місця знаходження автомобіля після ДТП; обставини, які встановлені органами ДАІ, а також рішенням суду у справі про адміністративне правопорушення не залежать від волі позивача, тому відсутні підстави стверджувати, що останній повідомив свідомо неправдиві відомості щодо факту настання страхового випадку.
Позивач наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення, схема до протоколу огляду місця ДТП не є обов'язковими документами, а тому посилання на них, як на підставу відмови у виплаті частки страхового відшкодування є порушенням договірних зобов'язань.
Ще одним доказом настання ДТП та факту допущення помилки працівниками ДАІ в частині розташування автомобіля, є лист Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області від 15.11.2007 року, в якому зазначалось про те, що з врахуванням нічного часу оформлення ДТП та навантаження за добу старший інспектор ПСМ Києво-Святошинського РВ Ратушнюк А.Є. міг припустити помилку в замірах розташування ТЗ на схемі ДТП. Проте, цим доказом місцевий господарський суд знехтував.
Позивач зазначає, що при проведенні експертизи, призначеної місцевим судом, експертом КНДІ судових експертиз не враховано те, що від моменту ДТП (22.06.2007 року) до моменту огляду цього місця експертом (04.06.2008 року) пройшов майже рік. Крім цього, експертом не взято до уваги те, що під час ДТП на дорозі знаходилось каміння (галька), яка призвела до некерованості автомобіля, на дні кювета лежали кучі піску та будівельне сміття (підтвердженням цього є пояснення водія „Skoda Oktavia”, схеми ДТП від 22.06.2007 року та від 29.08.2007 року), що також могло змінити траєкторію руху автомобіля, кучі піску та будівельні матеріали (сміття) було вивезено з місця події.
Однак сам експерт підтверджує, що ДТП з автомобілем „Skoda Octaviа Tour”, державний номер АI 8505 ВА дійсно відбулось, наявні у нього пошкодження відповідають обставинам ДТП та місцем, де воно відбулось, є з'їзд з а/д Київ-Одеса с. Віта Поштова (пошкодження від опор дорожнього знаку, обрив та розсортування колеса, падіння в кювет та переміщення по ньому).
Місцевий господарський суд, нехтуючи всебічним та повним розглядом справи не уточнив кінцеве положення автомобіля, наявність підвищення ґрунту та інші розбіжності, виявлені під час розгляду цієї справи.
Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49 залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Сатіс” звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” про стягнення 38 922, 06 грн. посилаючись на те, що 03.01.2005 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про співробітництво в сфері факультативного перестрахування (ретроцесії) № 2С-0501.
Згідно п.1.2 Договору кожна із сторін договору на добровільній основі передає іншій стороні в страхування та приймає від іншої сторони в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства України, даного Договору та конкретного договору перестрахування (Ковер-ноти), який в подальшому іменується конкретний договір перестрахування, і укладається сторонами на умовах, визначених в Договорі.
Під передачею ризику в перестрахування в рамках договору розуміється страхування однією стороною, що передає ризик, частини своїх зобов'язань за договором первинного страхування або вхідного перестрахування у другої сторони, яка цей ризик приймає (пункт 1.3 Договору).
Між позивачем та Пічкуром Олександром Леонідовичем 11.06.2007 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 224-005688, відповідно до якого об'єктом страхування є майнові інтереси Пічкура О.Л., що не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням на законних підставах транспортним засобом автомобілем „Skoda Octaviа Tour”, державний номер АI 8505 ВА, 2007 року випуску.
У відповідності до пунктів 3.2, 3.3 Договору страхування ринкова вартість застрахованого транспортного засобу та страхова сума визначені в розмірі 128 920, 00 грн. До страхових випадків відноситься, зокрема, пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (пункт 4.2.1 Договору страхування).
Надалі між позивачем та відповідачем 11.06.2007 року укладений договір перестрахування № 245688/А, за яким позивачем передані відповідачу страхові ризики по договору страхування № 224-005688 від 11.06.2007 року, зокрема, ризик - дорожньо - транспортна пригода, транспортний засіб - „Skoda Octaviа Tour”, державний номер АI 8505 ВА, 2007 року випуску.
Доля відповідальності відповідача за договором перестрахування становить 31,03 % від страхової суми. При настанні страхового випадку перестраховик (відповідач) зобов'язаний провести виплату у співвідношенні своєї частки страхового відшкодування перестрахувальнику протягом 15 банківських днів після одержання необхідних документів.
25.06.2007 року Пічкуром О.Л. подано позивачу заяву про страховий випадок, якою повідомлено, що 22.06.2007 року о 23 год. 10 хв., керуючи автомобілем „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА в с. Віта - Поштова на з'їзді з автодороги Київ-Одеса він не впорався з керуванням, був змушений здійснити аварійний з'їзд в кювет та зіткнутись з перешкодою.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку № 352 від 11.07.2007 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА внаслідок ДТП станом на 11.07.2007 року дорівнює ринковій вартості транспортного засобу і становить 126 341, 60 грн.
Згідно довідки спеціаліста № 353 від 11.07.2007 року вартість деталей, вузлів та агрегатів автомобіля „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА, придатних для подальшої реалізації, становить 10 513, 54 грн.
ЗАТ „Страхова компанія „Сатіс” на підставі страхового акту № 2245688/01-М від 16.07.2007 року сплатило Пічкуру О.Л. страхове відшкодування в сумі 115 183, 46 грн. (126 341, 60 грн. матеріальний збиток - 10 513, 54 грн. вартість залишків - 644, 60 грн. франшизи).
Також позивач оплатив вартість експертизи в сумі 500, 00 грн. (платіжне доручення № 725 від 13.07.2007 року), вартість довідки ДАІ в сумі 34, 05 грн. (платіжне доручення № 744 від 20.07.2007 року).
Відповідно до п. 3.1.9 Договору перестрахування після того, як страхувальник надасть всі обумовлені договором страхування та правилами документи, що стосуються страхового випадку, перестрахувальник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів надати ці документи перестраховику для ознайомлення. Обов'язковою умовою надання цих документів перестраховику є його письмова заява.
Листом № 285 від 16.07.2007 року позивач направив пакет документів та розрахунок частки страхового відшкодування відповідачу, а листом № 289 від 23.07.2007 року - додаткові документи про дорожньо-транспортну пригоду та розрахунок частки додаткових витрат.
Згідно п. 7.2 Договору перестрахування перестраховик вправі провести власне розслідування щодо визначення розміру збитку (таке розслідування не повинно бути довшим за 10 робочих днів).
10.10.2007 року позивач листом № 1275 звернувся до Українського експертного центру „Експерт - Сервіс Авто” з проханням дослідити обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.06.2007 року за участю автомобіля „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА, під керуванням водія Пічкура О.Л.
На вирішення спеціаліста поставлено питання: Чи могли утворитися пошкодження на автомобілі „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА, за обставин вказаних водієм Пічкуром О.Л. та в місці, зафіксованому працівниками ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області 22.06.2007 року.
15.10.2007 року на підставі проведеного дослідження Українського експертного центру „Експерт - Сервіс Авто” був складений висновок транспортно-трасологічного дослідження № 1031 про те, що пошкодження на автомобілі „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА не могли утворитися на місці, вказаному на схемі ДТП, складеній працівником ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області 22.06.2007 року.
Відповідно до п. 3.3.2 Договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 2С-0501 від 03.01.2005 року Перестраховик (відповідач) зобов'язаний приймати пропорційну участь у межах своєї частини відповідальності або, відповідно до прийнятих на себе зобов'язань по Конкретним договорам перестрахування, в оплаті усіх витрат, понесених Перестрахувальником (позивачем) при розслідуванні обставин випадку і визначенні розміру збитку, крім витрат на заробітну плату і управлінських витрат Перестрахувальника, якщо інше не передбачено Конкретним договором перестрахування.
Листами № 1148/1 від 14.09.2007 року та № 1260 від 05.10.2007 року відповідач повідомив позивача про те, що ЗАТ „Страхова компанія “Арма” вирішило провести власне розслідування та замовити трасологічну експертизу, за результатами якої повідомить про прийняте рішення по виплаті або відмові у виплаті своєї частки збитку протягом 3-х робочих днів.
Листом № 1316 від 17.10.2007 року відповідач повідомив позивача про те, що за наслідками проведеної експертизи виявилось, що пошкодження на автомобілі „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА не могли утворитись на місці, вказаному на схемі ДТП, складеній ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області 22.06.2007 року. На його думку має місце подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, а отже ЗАТ „Страхова компанія „Арма” на підставі п. 3 ч. 26 Закону України „Про страхування” відмовило у виплаті своєї частки у страховому відшкодуванні.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що для вирішення справи по суті необхідним є встановлення дійсних пошкоджень автомобіля на місці, визначеному на схемі дорожньо-транспортної пригоди від 22.06.2007 року, які потребують спеціальних знань в даній галузі, тому призначив транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизи.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2825/2826 від 26.06.2008 року пошкодження на автомобілі „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА не могли утворитися в місці, вказаному на схемі ДТП від 22.06.2007 року, складеній ІПС Києво-Святошинського РВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області. Виявлені пошкодження на автомобілі „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА могли утворитися при наїзді на перешкоду у вигляді двох вертикальних об'єктів (опор дорожнього знаку) та падінні з висоти із наступним переміщенням по дну кювета. Але, для категоричного висновку про те, чи міг отримати автомобіль „Skoda Octavia Tour”, державний номер АI 8505 ВА наявні пошкодження при з'їзді в кювет в місці, зафіксованому на схемі від 29.08.2007 року достатня кількість ознак відсутня. Якщо на схемі від 29.08.2007 року кінцеве положення автомобіля від 29.08.2007 року мається на увазі таке, як вказано на схемі від 22.06.2007 року та самим водієм Пічкуром О.Л. (передньою частиною у напрямку дороги Київ-Одеса), то воно не відповідає можливим напрямкам переміщення автомобіля „Skoda Octavia Tour” при з'їзді з дороги та переміщенню по дну кювета, встановленим у відповідності із наявними пошкодженнями на ньому.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Місцевим господарським судом в основу рішення покладено лише висновок експертизи № 2825/2826 від 26.06.2008 року.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновками суду першої інстанції , вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем листом № 1316 від 17.10.2007 року відмовлено у виплаті своєї частки страхового відшкодування з посиланням на абз. 5 п. 3.4.2 Договору про співробітництво галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 2С-0501 від 03.01.2005 року (далі - Договір), п. 3 ст. 26 Закону України „Про страхування”, а також на висновок спеціаліста № 1031 від 15.10.2007 року, зокрема у зв'язку із поданням ЗАТ „Страхова компанія „Сатіс” свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
Відповідно до абз. 5 п. 3.4.2 Договору Перестраховик (відповідач) має право відмовити у здійсненні своєї частки страхової виплати або зменшити її (виконавши при цьому свої зобов'язання згідно п. 3.3.3 даного Договору) в інших випадках, передбачених оригінальним Договором страхування, правилами страхування перестрахувальника та законодавством України.
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку (п. 3 ст. 26 Закону України „Про страхування”).
Позивачем надіслано відповідачу лист № 285 від 16.07.2007 року з пакетом документів та розрахунком частки страхового відшкодування, а 23.07.2007 року, на вимогу відповідача - лист № 288 з додатковими документами по дорожньо-транспортній пригоді та розрахунком частки додаткових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ „Страхова компанія „Сатіс” проведено додаткове розслідування з метою встановлення обставин даного страхового випадку, для чого залучено понятих, які приймали участь під час оформлення ДТП 22.06.2007 року та огляді місця ДТП, спеціаліста - автотехніка ЦПД „Право захист”, опитано Пічкура О.Л., понятого Іванюка В.А., проведено додаткові огляди місця ДТП.
Під час виїзду та додаткового огляду місця ДТП позивачем встановлено, що на місці, вказаному в схемі ДТП від 22.06.2007 року, складеної працівниками ДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, слідів дорожньо-транспортної пригоди та уламків пошкоджених деталей автомобіля „Skoda Octavia Tour” не виявлено. Проте, зі слів понятих Іванюка В.А., Іванюка А.В. та страхувальника Пічкура О.Л. встановлено дійсне місце знаходження автомобіля та складено протокол огляду місця ДТП від 29.08.2007 року та від 31.08.2007 року, схему місця пригоди від 29.08.2007 року, а також знайдено уламки, що повністю співпадають з пошкодженнями автомобіля „Skoda Octavia Tour”. Представників відповідача було запрошено взяти участь в огляді місця ДТП (лист вих. № 350 від 29.08.2007 року). Начальник відділу безпеки відповідача Тарадай О.В. був присутнім під час додаткового огляду місця ДТП 29.08.2007 року. Згідно з проведеним додатковим оглядом встановлено, що автомобіль „Skoda Octavia Tour” знаходився на відстані 78, 7 м. від дорожнього знаку 2.1, що далі від місця, визначеного та зафіксованого у схемі працівниками ДАІ на 31, 7 м.
В матеріалах справи знаходиться лист Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області від 15.11.2007 року, з якого вбачається, що старший інспектор ПСМ Києво-Святошинського РВ Ратушнюк А.Є. міг припустити помилку в замірах розташування транспортного засобу на схемі ДТП, враховуючи нічний час оформлення ДТП та навантаження за добу.
Допущена помилка в місці фіксації ДТП підтверджується поясненнями о/у ВКР Києво-Святошинського РВ Ратушнюка А.Є., наданими ним в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Крім цього, факт настання ДТП підтверджується довідками ДАІ Києво-Святошинського району Київської області від 22.06.2007 року та від 25.07.2007 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 644554 від 22.06.2007 року, схемою ДТП, протоколом додаткового огляду місця події від 20.08.2007 року, поясненнями Пічкура О.Л. та Іваненка В.А., а також постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.08.2007 року у справі № 3-1741707, згідно якої Пічкура О.Л. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з порушенням ним п. 12.1 Правил дорожнього руху, що призвело до вчинення ДТП.
Даною постановою встановлено вину Пічкура О.Л. у вчиненні даної ДТП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення з врахуванням схеми ДТП, пояснень самого Пічкура О.Л.
Матеріалами справи підтверджується одержання відповідачем 29.08.2007 року від позивача додаткових документів, які уточнювали обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 22.06.2007 року.
З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт настання дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу та відповідно, страхового випадку, місце пригоди в схемі ДТП інспектором ДПС Києво-Святошинського РВ Ратушнюком А.Є. помилково зазначено невірно. У суду відсутні будь-які підстави вважати, що позивачем свідомо подано відповідачу неправдиві відомості щодо факту настання страхового випадку, як і відсутні будь-які докази на підтвердження цього.
Інших підстав для відмови у виплаті частини страхового відшкодування, встановлених п. 3.4.2 Договору або чинним законодавством, відповідачем не наведено.
Жодних зауважень щодо поданих позивачем документів на виконання умов п.п. 3.1.9, 7.1 Договору у відповідача не було.
З пояснень експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Алтин Т.Ю., наданих у судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що при проведенні експертизи транспортний засіб не було оглянуто (у зв'язку з його продажем позивачем), досліджувались лише фотознімки місцевості, пошкодженого автомобіля та здійснювався виїзд на місце ДТП майже через рік від дати самої події. Крім цього, схема ДТП від 22.06.2007 року не співпадає зі схемою ДТП, складеною 29.08.2007 р. Все наведене в сукупності не дало можливості експерту зробити категоричний висновок щодо всіх обставин ДТП, про що й зазначено в тексті висновку.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2825/2826 від 26.06.2008 року та не може покласти його висновки в основу рішення.
Факт настання ДТП, її учасники та наслідки (пошкодження, отримані застрахованим автомобілем) підтверджені офіційними документами, наявними в матеріалах справи, яким судом дано оцінку.
Наявні в матеріалах справи схема з раніше наведеними помилками та висновок експерта не є достатніми доказами на підтвердження факту подання позивачем відповідачу свідомо неправдивих доказів, адже ці докази, зокрема схема ДТП виконано не позивачем, а інспектором ПСМ Києво-Святошинського РВ Ратушнюком А.Є., а висновок експерта складений на підставі наданих йому документів.
Факт виплати позивачем страхового відшкодування підтверджується наявними в справі доказами та відповідачем не заперечується, підстави для відмови відповідачем у виплаті частки страхового відшкодування відсутні, а відтак з відповідача підлягає стягненню частка страхового відшкодування на підставі п.п. 4.1, 4.2 Договору та Договору перестрахування № 245688/А від 11.06.2007 року в розмірі 31,03 %, що становить 35 907,15 грн.
Крім цього, відповідно до п. 12.2 Договору, якщо сторонами не було дотримано терміни проведення розрахунків по сплаті грошового відшкодування та інше не було передбачено умовами Договору та Конкретним договором перестрахування, то Сторона, яка допустила порушення термінів розрахунків, сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла на момент порушення цих термінів.
Позивачем надано місцевому господарському суду обґрунтований розрахунок суми пені, яка підлягає стягненню в зв'язку з несвоєчасною сплатою страхового відшкодування, яка становить 3 572,76 грн. і підлягає стягненню за період з 11.08.2007 року по 25.02.2008 року.
Відповідно до п. 13.2 Договору сторона, що порушила чи не виконала свої зобов'язання відповідно до умов Договору та кожного Конкретного договору перестрахування несе майнову відповідальність перед іншою особою відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 4 922,65 грн. та 3% річних в розмірі 587, 30 грн., які визнаються колегією суддів апеляційної інстанції обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Наявні в матеріалах справи докази у відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак дають достатньо правових підстав для задоволення позову.
При таких обставинах, коли позовні вимоги заявлені з наданням переконливих і достатніх доказів, які свідчать про їх обґрунтованість і законність, підстав для відмови у задоволенні цих вимог у місцевого господарського суду не було.
На підставі викладеного, рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги судові витрати у сумі 792, 85 грн. (449, 90 грн. - державне мито за подання позовної заяви (з урахуванням уточнення позовних вимог), 224, 95 грн. - державне мито за подання апеляційної скарги, 118, 00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача. Витрати за проведення експертизи в сумі 2 111, 40 грн., сплачені відповідачем, покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Сатіс” задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року у справі № 33/49 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Арма” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А, код ЄДРПОУ 21265671, п/р 26506001 в ТОВ КБ „Арма” в м. Києві, МФО 380300) на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Сатіс” (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, код ЄДРПОУ 22963118, п/р 26502301240652 в Київміськвідділенні ПІБ України, МФО 322250) 35 907 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сім) грн. 15 коп. страхової суми, 3 572 (три тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 76 коп. пені, 4 922 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 30 коп. 3% річних, 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 90 коп. державного мита за подання позовної заяви, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 95 коп. державного мита за подання апеляційної скарги та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
6. Матеріали справи № 33/49 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді