01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.04.2010 № 26/413
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Архипчук Л.А. - довіреність б/н від 10.09.2009 року
від відповідача - Васківнюк С.М. - довіреність № 28/04/09-1 від 27.04.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2010
у справі № 26/413 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Асконі-Центр"
про стягнення 38733,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Квіза -Трейд” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Асконі - Центр” про стягнення 38 733, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач свої зобов'язання за Договором про надання рекламних (маркетингових) послуг № 10441 від 01.02.2008 року виконав належним чином, проте відповідач за надані за вказаним Договором послуги не розрахувався, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 38 733, 00 грн.
Позивач зазначає про те, що направив відповідачу для підписання акти виконаних робіт № 4678503, № 94764128, № 94777062, але останній в порушення умов п. 4.3 укладеного Договору № 10441 від 01.02.2008 року акти виконаних робіт не підписав, мотивовану відмову від підписання актів не надав, а тому відповідно до п. 4.4 вказаного договору вважає акти такими, що повністю погоджені та затверджені замовником (відповідачем).
У відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях відповідач не визнав позовні вимоги позивача, просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт між сторонами не підписувались, оскільки роботи позивачем не виконувались.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було надано додаткові пояснення по справі, в яких позивач зазначає про те, що твердження відповідача про відсутність послуг, що надавались, спростовується актами виконаних робіт (підписаних сторонами та тих, що стосуються неоспорюваного періоду) № 92743750 від 29.02.2008 року, № 93197967 від 30.04.2008 року, № 93723910 від 30.06.2008 року. Сплата за вказаними актами була здійснена відповідачем, тому позивач надає їх копії лише для підтвердження існування факту надання послуг маркетингу між сторонами. Вважає, що підтвердженням існування факту надання послуг маркетингу є лист від ТОВ „Асконі-Центр”, отриманий позивачем 28.10.2008 року, в якому відповідач просить рахувати кошти у розмірі 100 000, 00 грн. платою за маркетингові послуги по Договору № 10441.
Позивач вважає, що виконання договірних відносин та безпосередньо факт надання маркетингових послуг підтверджується друкуванням газет з рекламою алкогольних виробів відповідача. Об'єм (тираж), дата друку кожної з газет підтверджується листом від ТОВ „Новий друк”, що здійснювало друкування газет. Фотокопії сторінок газет з рекламою продукції відповідача надано в додатках за жовтень, листопад, грудень 2008 року, а також надано фотозвіт про рекламу продукції відповідача в жовтні місяці на інформаційних бордах в м. Харкові та м. Києві.
Крім цього, позивач зазначає про те, що борг відповідача відповідно до умов договору остаточно вказується у акті приймання-передачі наданих послуг та розраховується з наступного:
1. Друк одного блоку газет за жовтень 2008 року - 10 800, 00 грн., інформаційні борди в м. Києві - 6 367, 15 грн. за 1 шт., 7 шт. відповідно - 44 570, 05 грн., в м. Харків - 3 000, 00 грн. за 1 шт., 2 борди відповідно - 6 000, 00 грн. Всього за жовтень 61 370, 00 грн.
2. Друк одного блоку газет за листопад 2008 року - 10 800, 00 грн.
3. Друк одного блоку газет за грудень 2008 року - 18 800, 00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Квіза -Трейд” відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті рішення судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального та матеріального права, не надано оцінку матеріалам справи, а подані на вимогу суду докази не знайшли відображення у рішенні.
Апелянт зазначає про те, що судом порушено ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких мало б бути розподілення тягаря доказування відповідно до тих пояснень, які надавали сторони. Натомість відповідачем не було спростовано докази позивача. Відповідач не пояснив, а суд не з'ясував, за що перераховувалися кошти позивачу у розмірі 100 000, 00 грн. (другий платіж), з якою ціною послуг відповідач ознайомлювався, підписуючи замовлення, чи відповідав товар, рекламування якого здійснювалося в газетах та рекламних щитах, товару відповідача, вказаному в замовленнях.
Апелянт вважає, що враховуючи той факт, що замовлення відповідачем було здійснено, відповідач ознайомився із розцінками на послуги, акти виконаних робіт отримував, а тому відповідно до п. 4.4 Договору акти виконаних робіт є узгодженими та підписаними.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.04.2010 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні 20.04.2010 року представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивачем не надано суду доказів надання маркетингових послуг відповідачу на зазначену суму.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413 залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається матеріалів справи, 01.02.2008 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Квіза -Трейд” (Виконавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Асконі - Центр” (Замовник) було укладено Договір про надання рекламних (маркетингових послуг) № 10441.
Відповідно до п. 1.1 Договору сторони погодили, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання, протягом строку дії Договору, надавати Замовнику комплекс рекламних (маркетингових) послуг, в порядку та відповідно до умов Договору, Замовник в свою чергу зобов'язується своєчасно замовляти, оплачувати та приймати надані Послуги.
Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник зобов'язаний здійснювати письмове Замовлення на кожну Послугу, що має містити всі суттєві умови, необхідні для надання Послуги, а саме: найменування (вид) Послуги, період (строк) надання, адресну програму, вартість та порядок надання Послуги, а також іншу, необхідну інформацію. Замовник несе відповідальність за невідповідність інформації, яка міститься у наданих Замовленнях, вимогам чинного законодавства України.
Виконавець надає Замовнику Послуги тільки на підставі Замовлень, підписаних уповноваженими представниками Замовника, та погодженими з уповноваженими представниками Виконавця. Всі, здійснені належним чином Замовлення, є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2 Договору).
Розрахунок вартості Послуг Виконавця здійснюється на підставі погоджених Сторонами розцінок, вказаних в поданих належним чином Замовленнях і остаточно вказується в Акті приймання - передачі наданих Послуг (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що Замовник здійснює оплату Послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Акту приймання-передачі наданих Послуг.
Замовник зобов'язується протягом строку дії Договору замовити Послуги на суму в розмірі 300 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 20% та ПзР - 0, 5 %, при цьому Сторони домовилися, 20 % від вказаної суми будуть використані на спільні заходи, що будуть проводитися Виконавцем та Замовником протягом строку дії Договору. Умови проведення таких заходів погоджуються в Замовленнях, в порядку, передбаченому в Договорі (п. 3.4 Договору).
Відповідно до п. 3.5 Договору оплата Послуг здійснюється Замовником поетапно і по передплаті, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, в наступні строки:
- 100 000, 00 грн. до 01.04.2008 року;
- 100 000, 00 грн. до 01.07.2008 року;
- 100 000, 00 грн. до 01.09.2008 року.
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначив, що відповідач сплатив у порядку передплати 13.08.2008 року - 100 000, 00 грн. та 03.09.2008 року - 100 000, 00 грн., всього 200 000, 00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38 733, 00 грн. Проте, позивачем не надано належного обґрунтування розрахунку позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 38 733, 00 грн., не зазначено період, в який виникла дана заборгованість.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони здійснюють приймання-передачу наданих Послуг шляхом щомісячного підписання Актів приймання-передачі наданих Послуг.
Відповідно до п. 4.2 Договору Виконавець надсилає (рекомендованим листом з повідомленням, кур'єрською поштою, або іншим способом, що дозволяє зафіксувати момент отримання) та/або вручає Замовнику два екземпляри акту з обов'язковою фіксацією моменту передачі (отримання) Акту Замовником.
Відповідно до п. 4.3 Договору Замовник зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту отримання ним Акту, підписати його та надіслати (вручити) його Виконавцю, або у триденний термін з моменту отримання Акту, надіслати (вручити) Виконавцю мотивовану відмову від підписання Акту.
Відповідно до п. 4.4 Договору у разі неотримання Виконавцем підписаного Акту або мотивованої відмови від підписання Акту в зазначений термін (не враховуючи часу поштового перебігу), Акт вважається таким, що повністю погоджений і затверджений Замовником.
Керуючись п. 4.2 Договору, позивач тільки 10.07.2009 року надіслав відповідачеві для підписання акти виконаних робіт № 94678503 від 31.10.2008 року, № 94764128 від 30.11.2008 року, № 94777062 від 31.12.2008 року, на момент подання позову 27.07.2009 року вказані акти відповідачем не підписано, мотивованої відмови від їх підписання позивачу не надходило.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт між сторонами не підписувались, оскільки роботи позивачем не виконувались.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивачем були надані суду два бланки замовлення відповідача за жовтень та листопад, проте невідомо якого року, в яких не зазначено ні ціну на розміщення реклами в листівці „Краща ціна”, ні вартість друку блоку газет за жовтень та листопад.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що друк одного блоку газет за жовтень 2008 року склав 10 800, 00 грн., за листопад 2008 року - 10 800, 00 грн., за грудень 2008 року - 18 800, 00 грн.
При цьому позивачем не надано в обґрунтування своїх позовних вимог в сумі 18 800, 00 грн. бланк замовлення відповідача за грудень 2008 року.
Також позивачем не доведено замовлення відповідачем послуг з розміщення інформаційних бордів у м. Києві в жовтні 2008 року на суму 44 570, 05 грн., а у м. Харкові на суму 6 000, 00 грн. та відповідно надання цих послуг позивачем, оскільки подані позивачем фотографії інформаційних бордів (7 шт. у м. Києві та 2-х шт. у м. Харкові) не можуть бути прийняті колегією суддів належними доказами у справі, оскільки не підтверджені належними замовленнями відповідача на надання таких послуг в м. Києві та м. Харкові в жовтні 2008 року в рамках Договору № 10441, а з поданих фотографій неможливо встановити дійсне встановлення інформаційних бордів в жовтні 2008 року у зазначених місцях, а не в будь-якій інший час, в будь-якому іншому місці.
Позивачем борг відповідача розрахований в сумі 90 970, 00 грн., виходячи з розрахунку:
61 370, 00 грн. - за жовтень 2008 року
10 800, 00 грн. - за листопад 2008 року
18 800, 00 грн. - за грудень 2008 року.
При цьому, як зазначає позивач, відповідачем проведено 200 000, 00 грн. передплат по укладеному договору, і яким чином борг відповідача становить 38 733, 00 грн. позивачем суду не доведено.
Не відображення судом першої інстанції у своєму рішенні посилань позивача на замовлення відповідача, фотографії рекламних щитів, фотокопії газет, на лист про наклад примірників друкованої газети, та лист відповідача про перерахунок коштів у розмірі 100 000, 00 грн., не можуть бути підставою для скасування судом апеляційної інстанції цілком законного рішення про відмову позивачу у задоволенні поданого позову.
Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Квіза -Трейд”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати у зв'язку з відмовою у позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Квіза -Трейд” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі № 26/413 залишити без змін.
2.Матеріали справи № 26/413 повернути до Господарського суду м. Києва.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді