01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.04.2010 № 4/714
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Вікторова В.О.(дов. №39-ГО/10 від 25.01.2010);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Тридента Агро"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2010
у справі № 4/714 ( .....)
за позовом ТОВ "Тридента Агро"
до ТОВ "Український промисловий банк"
про визнання недійсним договору застави транспортних засобів
Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.01.2010 у справі №4/714 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2010 у справі №4/714 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на невідповідність висновків, які викладені в оскаржуваному рішенні та порушення норм процесуального права.
Позивач стверджує, що судом порушено норми ст. 22 ГПК України та розглянуто справу без участі його представника, що унеможливило надати суду пояснення, обґрунтувати заявлені позивачем вимоги.
Скаржник, також, зазначає, що на Ніканчука Сергія Леонідовича, який підписав оспорюваний договір була видана довіреність № 171 - ГО/07 Головою правління ТОВ "Укрпромбанк" - Солтусом О. С, але судом не було встановлено, чи обіймав Солтус О.С. посаду Голови правління ТОВ "Укрпромбанк".
Також, скаржник наголошує на тому, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" - Цимбал Андрій Віталійович не мав права підписувати оспорюваний Договір застави транспортних засобів № 170/2кв-07 від 24.05.2007р., оскільки відсутнє рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" про надання дозволу Генеральному директору Цимбалу Андрію Віталійовичу на підписання даного Договору.
Крім того, станом на 24.05.2007 Генеральний директор Цимбал Андрій Віталійович перебував у відрядженні, тому не міг підписати спірний Договір.
Ухвалою від 09.03.2010 розгляд справи було призначено на 13.04.2010, в судове засідання представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.04.2010.
Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2010 №01-23/2/11 було змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді - Коршун Н.М., Нєсвєтова Н.М.
В судове засідання 27.04.2010 представник відповідача з'явився, заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без задоволення. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 85,86, 104-106), по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним Договору застави транспортних засобів № 170/2кв-07 від 24.05.2007 року.(далі -Договір застави транспортних засобів).
Позовні вимоги мотивовано тим, що представник відповідача - Ніканчук Сергій Леонідович на момент укладення Договору застави транспортних засобів № № 170/2кв-07 від 24.05.2007 року не мав достатніх повноважень на вчинення такого правочину.
Позивач зазначає, що спірний Договір застави транспортних засобів був укладений з порушенням умов статуту ТОВ "Український промисловий банк", а саме, що надання дозволу Голові Правління Товариства на укладення Товариством угод та договорів на суму, що перевищує 500 000, 00 гривень або еквівалентну в іноземній валюті, здійснюється Загальними зборами учасників.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого просить визнати недійсним Договір застави транспортних засобів № 170/2кв-07 від 24.05.2007р., який укладений між позивачем та відповідачем, з огляду на те, що на день підписання оспорюваного Договору, відповідно до Статуту позивача, до компетенції Загальних зборів учасників товариства входить надання згоди на укладання Директором позивача будь - яких угод та договорів. Враховуючи відсутність рішення Загальних зборів учасників товариства про надання дозволу Генеральному директору ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" - Цимбалу Андрію Віталійовичу на підписання спірного договору на вказаних умовах. Отже, Цимбал А.В. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на підписання оспорюваного Договору застави транспортних засобів.
Також, позивач подав клопотання про витребування у відповідача оригіналу Договору застави транспортних засобів № 170/2кв-07 від 24.05.2007р., яке судом першої інстанції задоволено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує.
Судова колегія підтримує правову позицію суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" 24 травня 2007 року було укладено Договір застави транспортних засобів № 170/2кв-07 (далі - Договір застави транспортних засобів).
Відповідно до п. 1.1. Договору застави транспортних засобів, застава за цим Договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором № 170/2кв-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 24 травня 2007 року (будь - якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) (надалі - "Кредитний договір"), укладеним між Заставодержателем і ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" („Заставодавець"), за умовами якого останній зобов'язаний Заставодержателю по 22 травня 2009 р. включно в порядку передбаченому Кредитним договором, повернути кредит у розмірі 247000 євро 00 євроцентів, сплатити проценти у розмірі 11,5% річних та штрафні санкції у розмірі і у випадку, передбачених Кредитним договором (надалі - основне зобов'язання). Заставою за цим Договором також забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим Договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов цього Договору.
Пунктом 1.3 Договору застави транспортних засобів передбачено, що предмет застави належить Заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що зазначені в Додатку №1 до цього Договору та балансової довідки №323 від 24 травня 2007р.
Спір у справі виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що Договір застави було укладено з порушенням норм Цивільного кодексу України, а саме, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочин7 стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Судова колегія критично відноситься до правової позиції позивача щодо визнання недійсним Договору застави транспортних засобів № 170/2кв-07 від 24.05.2007р. з підстав неправомірності видачі Головою правління ТОВ "Український промисловий банк" - Солтусом О.С. довіреності №171-ГО/07 на Ніканчука С.Л., на підставі якої підписувався Договір застави транспортних засобів, з огляду на наступне:
Згідно з п. 13.8. Статуту ТОВ "Український промисловий банк", Голова Правління Банку, зокрема: розпоряджається майном і коштами Банку відповідно до чинного законодавства України; видає довіреності для здійснення будь - яких дій від імені Банку як в Україні, так і за її кордоном; укладає без будь - яких обмежень від імені Банку договори, зобов'язання та інші правочини, в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), договори купівлі - продажу рухомого-і нерухомого майна, а також видає доручення на укладення таких правочинів (контрактів), має право встановлювати інший порядок підписання правочинів (контрактів) та інших зобов'язань і документів від імені банку.
Голова правління - Солтус О.С., що діяв від імені ТОВ "Український промисловий банк", надав Ніканчуку С.Л. довіреність №171-ГО/07 від 29.05.2007р., яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А. за реєстровим номером 1158 дійсна до 29.05.2010р. Вказаною довіреністю Ніканчуку С.Л. надано повноваження вчиняти від імені Банку наступні дії: укладати та підписувати іпотечні договори, договори закладу та договори застави будь-якого майна (зокрема, рухомого та нерухомого майна, майнових прав та цінних паперів) в забезпечення за кредитними договорами та іншими правочинами, пов'язаними із здійсненням активних банківських операцій (врахування та авалювання векселів, надання гарантій тощо), вносити до них будь - які зміни, додатки та доповнення; укладати та підписувати договори про розірвання (припинення) вищезазначених правочинів.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що Ніканчук Сергій Леонідович володів необхідним обсягом повноважень для укладення та підписання оспорюваного Договору застави транспортних засобів № 170/2кв-07 від 24.05.2007р., що не суперечить ст. 203 ЦК України.
Судова колегія вважає необґрунтованим твердження позивача щодо порушення судом першої інстанції норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи свідчать про те, що господарський суд здійснив всі заходи відповідно до вимог ГПК України для реалізації позивачем судового захисту своїх прав та інтересів, а саме: неодноразово відкладав розгляд справи, надсилав ухвали про відкладення розгляду справи на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві та апеляційній скарзі скаржника, в судовому засіданні 10.12.2009р представник позивача був присутній та повідомлявся про наступне судове засідання, про що свідчить протокол судового засідання від 10.12.2009.
Колегія суддів критично відноситься до посилання скаржника на те, що Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" - Цимбал Андрій Віталійович не мав права підписувати оспорюваний Договір застави транспортних засобів, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Крім того, як вбачається з копії довідки ЄДРПОУ №791 та всіх документів позивача, які долучені до матеріалів справи (позовна заява, заява про уточнення позовних вимог, довіреності, клопотання), Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" є Цимбал Андрій Віталійович. Отже, Цимбал А.В. був легітимним керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", а тому мав право підписувати оспорюваний Договір застави транспортних засобів.
Крім того, судова колегія зазначає, що жодного доказу того, що Генеральний директор Цимбал Андрій Віталійович 24.05.2007 знаходився у відрядженні позивачем не було надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Враховуючи вищезазначене, Ніканчук Сергій Олексійович та Цимбал Андрій Віталійович мали обсяг повноважень підписувати спірний Договір застави транспортних засобів, що не порушує норми Цивільного кодексу України щодо укладення правочину та не тягне за собою наслідків щодо визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем у справі не було надано належних та допустимих доказів того, що оспорюваний Договір застави був укладений з порушенням норм ст. ст. 203, 215 ЦК України, а тому судова колегія дійшла висновку, про відсутність правових підстав для визнання спірного Договору недійсним.
Таким чином, у розгляді даної справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального і процесуального права і прийнято обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2010 у справі №4/714 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2010 у справі №4/714 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" - без задоволення.
2. Матеріали справи № 4/714 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді