01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.04.2010 № 11/553 (53/220-09)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Шалот К.В. - дов. № 1 від 07.09.2009р.
від відповідача -Кобрин С.Б. - дов. № б/н від 09.04.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Курортенергоінвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2010
у справі № 11/553 (53/220-09) ( .....)
за позовом ТОВ "Курортенергоінвест"
до ТОВ "Вестер Україна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов"язання переукласти попередній договір
Товариство з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про зобов»язання переукласти попередній договір
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортенергоінвест" про визнання Попереднього договору від 06.10.2007 недійсним з моменту укладення.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. у справі № 11/553(53/220-09) у первісному позові відмовлено повністю.
У зустрічному позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» оскаржило його в апеляційному порядку та просило, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2010р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 11/553(53/220-09) на 27.04.2010р.
Через відділ документального забезпечення 20.04.2010р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про зобов»язання переукласти попередній договір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 1.4 Попереднього договору від 06.10.2007, якщо сторони через рік після укладення вказаного попереднього договору не уклали основний договір, у зв'язку з не введенням об'єкта в експлуатацію або неотриманням свідоцтва про право власності на об'єкт, сторони зобов'язані переукласти вказаний попередній договір на тих же умовах.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортенергоінвест" про визнання Попереднього договору від 06.10.2007 недійсним з моменту укладення.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що попередній договір підлягає визнанню недійсним оскільки у ньому відсутні істотні умови договору оренди, тому зміст попереднього договору суперечить актам цивільного законодавства.
Місцевим судом у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про зобов»язання переукласти попередній договір відмовлено.
Також місцевим судом відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортенергоінвест" про визнання Попереднього договору від 06.10.2007 недійсним з моменту укладення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову та зустрічного, враховуючи наступне.
По первісному позову.
06.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Курортенергоінвест" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (орендар) було укладено попередній договір (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору сторони зобов'язуються в строк і на умовах, визначених цим попереднім договором, укласти договір оренди (далі - основний договір) приміщень загальною площею не менше 5 740 кв.м (далі - приміщення), які будуть розташовані на першому поверсі одноповерхового будинку за адресою: м. Дрогобич, вул. Коновальця/Володимира Великого (далі - об'єкт).
У п. 1.4. Договору визначено, що сторони зобов'язані укласти основний договір в час, що зазначений в листі орендодавця до орендаря з повідомленням про готовність до укладення основного договору, при цьому в будь-якому випадку сторони зобов'язані укласти основний договір на пізніше 30 днів з моменту введення об'єкта в експлуатацію (далі - граничний строк підписання основного договору). У будь-якому випадку основний договір оренди повинен бути укладений не пізніше, ніж через один рік з моменту укладення даного попереднього договору оренди. Якщо сторони через рік з моменту укладення даного попереднього договору, не уклали основний договір оренди, у зв'язку з не введенням об'єкта в експлуатацію або неотримання свідоцтва про право власності на об'єкт, сторони зобов'язуються переукласти попередній договір на тих же умовах, які викладені в даному договорі на термін до укладення основного договору, але не більше, ніж на рік з моменту його укладення.
В строк до 06.10.2008 Договір оренди сторонами укладено не було у зв'язку з не введенням об'єкта в експлуатацію та неотриманням свідоцтва про право власності на об'єкт.
06.10.2008 позивач надіслав відповідачу лист №5/515 -300/1 з пропозицією в строк до 12.10.2008 переукласти попередній договір на тих же умовах, які викладені в попередньому договорі від 06.10.2007.
Відповідач не заперечує проти одержання від позивача пропозиції на переукладання попереднього договору, проте згоди на переукладення такого договору не надав.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст. 181 Господарського кодексу України.
Відповідно до положень ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Також, особливості укладання попередніх договорів визначені у ст. 182 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Оскільки сторонами протягом року з моменту укладення Попереднього договору від 06.10.2007 не було укладено основний договір, зобов'язання за даним Попереднім договором припинено, у тому числі припинено зобов'язання щодо його переукладення встановлене п. 1.4 Договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки зобов'язання, встановлене попереднім договором припинене, пропозиція позивача за первісним позовом щодо переукладання попереднього договору не була підтримана відповідачем, а в силу положень чинного законодавства укладення (переукладення) попереднього можливе лише за вільною згодою сторін, підстави для задоволення первісного позову відсутні.
По зустрічному позову.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що Попередній договір не містить конкретизованих положень про об'єкт оренди (склад та вартість майна з урахуванням індексації), точного опису об'єкта оренди (відсутній номер будівлі, у якій розташований об'єкт оренди), вартість об'єкта оренди, порядок погодження складу та вартості майна з урахуванням його індексації, індексації орендної плати, положень про порядок використання амортизаційних відрахувань, положень щодо порядку погодження відновлення орендованого майна, у зв'язку з чим зміст Попереднього договору суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства і підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Істотними умовами договору оренди згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
У п.п. 1.1 та 3.11 Попереднього договору, а також розділі 1 Проекту Основного договору оренди (далі - Додаток № 3 до Попереднього договору) визначений предмет договору оренди, об'єкт оренди.
Строк, на який укладається Договір оренди визначений у п. 3.1.5 Попереднього договору та п. 13.1 Додатку № 3 до Попереднього договору.
Пунктом 3.1.3 Попереднього договору та пунктом 3.2 Додатку № 3 до Попереднього договору визначена орендна плата, а у п. 3.8 Попереднього договору, п. 3.3.1 Проекту Основного договору оренди визначено індексацію орендної плати.
У п. 3.6 Додатку № 3 до Попереднього договору сторони погодили, що амортизаційні відрахування нараховуються та використовуються в порядку, передбаченому законодавством України.
Пунктами 10.11 та 10.12 Додатку № 3 до Попереднього договору передбачено порядок відновлення об'єкту оренди у разі змін планування, внутрішнього і зовнішнього вигляду об'єкта оренди.
А у розділі 2 Проекту Основного договору оренди визначений порядок повернення об'єкта оренди.
Отже, твердження позивача за зустрічним позовом про невідповідність спірного Договору вимогам закону є безпідставними, оскільки укладений сторонами Попередній договір містить всі умови, що визначені законом як істотні, і підстави для визнання його недійсним відсутні.
Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Таким чином, чинним законодавством також передбачено, що істотні умови основного договору можуть встановлюватись сторонами безпосередньо при укладенні основного договору, що в даній справі обумовлено тим, що вартість об'єкта оренди, орендна плата, площа об'єкта оренди та його точна адреса, можуть змінитись станом на момент укладення основного договору, оскільки в даному випадку об'єкт оренди станом на момент укладення попереднього договору будувався.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволення первісного та зустрічного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 11/553(53/220-09) від 09.02.2010р. залишити без змін.
Матеріали справи № 11/553(53/220-09) повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді