01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.04.2010 № 52/346
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Євграфової Є.П.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2010
у справі № 52/346 ( .....)
за позовом ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"
до Державне підприємство "Вугілля України"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне підприємство "Донбасантрацит"
Державне підприємство "Свердловантрацит"
про стягнення 12670,79 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.01.2010 р. по справі № 52/346 позов задоволено: з ДП “Вугілля України” стягнуто на користь ВАТ “Центренерго” 9 545,99 грн. завданих збитків, 102 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що з вагоном № 67388181 маневрові роботи не проводились. Крім цього, ДП “Вугілля України” не порушено умов завантаження вугілля, оскільки в іншому випадку вагони не було б прийнято позивачем до перевезення, тощо.
В судовому засідання представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в апеляційній скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Представники третіх осіб в жодне судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення справи не надали, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 29.05.2009 р. ВАТ “Центренерго” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДП “Вугілля України” про стягнення 12 670,79 грн. збитків. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 26.01.2004 р. між сторонами укладено Договір № 1-01/1-П на поставку вугільної продукції (далі Договір). Відповідно до п. 2.1 Договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, погодженим графіком. Під час виконання Договору відповідачем у залізнодорожних накладних було невірно зазначено відомості щодо кількості вугілля, що постачається і це призвело до необхідності здійснення позивачем додаткових витрат. Так, Залізничною станцією “Миронівка” при перевірці маси вантажу у вагоні № 67659839 (вантажовідправник ДП “Донбасантрацит”, вантажовласник ДП “Вугілля України”) виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 74050 кг.) і масою (нетто 69000 кг.), зазначеною в накладній № 48211075, про що складено комерційний акт АК 317351/128/144 від 01.06.2006 р.. Відповідно до вимог п. 25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 67659839 перевантажено у вагон №66446907. За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3124, 80 грн. на підставі п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджується накладною № 32051707 та виданою залізницею довідкою “перелік 0406” від 04.06.2006 р.. Крім того, згідно акту загальної форми № 6422 від 01.06.2006 р., який було включено в накопичувальну картку № 08.06.448, на ВАТ “Центренерго” покладено додаткові витрати в розмірі 856,38 грн. Таким чином, внаслідок невідповідності заявленої в накладній № 48211075 ваги до фактичної маси поставленого вугілля з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця” було стягнуто 3 981,18 грн.. 31.05.2006 р. на адресу вантажоотримувача - Трипільської ТЕС надійшов вагон № 65348757, що підтверджується накладною № 48211664. Залізничною станцією “Миронівка” при перевірці маси вантажу у вагоні № 65348757 (вантажовідправник ДП “Донбасантрацит”, вантажовласник ДП “Вугілля України”) виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 72540 кг.) і масою (нетто 69000 кг.), зазначеною в накладній № 4821664, про що складено комерційний акт № АК 317346/125/140 від 30.05.2006 р. Відповідно до вимог п. 25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 65348757 перевантажено у вагон № 67388181. За цей вагон згідно акту загальної форми № 6407 від 30.05.2006 р., який було включено в накопичувальну картку № 01.06.432, на ВАТ “Центренерго” покладено додаткові витрати, пов'язані з перевантаженням вугілля в вагон № 67388181 в розмірі 993,96 грн. Внаслідок невідповідності заявленої в накладній № 48211664 ваги вугілля до фактичної маси поставленого вугілля з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця” стягнуто 993,96 грн.. 21.06.2006 р. на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 65293961, що підтверджується накладною № 52698727. Залізничною станцією “Миронівка” при перевірці маси вантажу у вагоні № 65293961 (вантажовідправник ДП “Свердловантрацит”, вантажовласник ДП “Вугілля України”) виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 81500 кг.) і масою (нетто 70000 кг.), зазначеною в накладній № 52698727, про що складено комерційний акт № АК317355/133/182 від 20.06.2006 р. Відповідно до вимог п. 25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 65293961 перевантажено у вагон № 68748433). За цей вагон зараховано провізну плату в сумі 3 235,20 грн. на підставі п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджується накладною № 32051864 та довідкою виданою залізницею „перелік 2506" від 25.06.06. Крім того, згідно накопичувальної картки № 27.06.518, на ВАТ “Центренерго” покладено додаткові витрати в розмірі 1 335,60 грн. Таким чином, внаслідок невідповідності заявленої в накладній № 52698427 ваги вугілля до фактичної маси поставленого вугілля з Трипільської ТЕС на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця” стягнуто 4 570,80 грн., тощо.
Заявою від 18.11.2009 р. позивач зменшив свої вимоги, просив стягнути 9 545,99 грн.
Позиція відповідача по справі, викладена в відзиві на позов, відповідає доводам апеляційної скарги.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.07.2009 р. залучено до участі у розгляді справи третіх осіб на стороні відповідача - ДП “Донбасантрацит” і ДП “Свердловантрацит”.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на п. 5.2 Договору, згідно якого вугілля приймається покупцем по вазі, визначеній при зважуванні на тензометричних терезах ТЕС вантажоотримувача. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 7.1 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ст. 32 Статуту залізниць України, який затверджено Постановою Кабінет Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі Статут залізниць) визначено, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона. Правилами приймання вантажів до перевезення, які затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. зокрема, п. 4 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження на підставі вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.
Обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту залізниць України).
У відповідності до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних в накладних. Згідно п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, які затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (далі Наказ № 644) всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не було включено у перевізні документи та відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.
Згідно п.3 Правил складання актів, які затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р. (далі Наказ № 334), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Відповідно до п. 2 згаданого Наказу № 334 однією із обставин для складення комерційних актів є невідповідність найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, зазначеному у перевізних документах.
Під час виконання договору № 1-01/1-П від 26.01.04 відповідачем у залізничних накладних невірно вказано відомості щодо кількості вугілля, що постачається і це призвело до необхідності здійснення позивачем додаткових витрат.
Так, матеріалами справи встановлено, що надлишок вантажу з вагону №67659839 перевантажено у вагон № 66446907 й нараховано провізну плату у сумі 3124, 80 грн. Крім цього, згідно акту загальної форми № 6422 від 01.06.2006 р., який включено в накопичувальну картку № 08.06.448, на ВАТ “Центренерго” покладено додаткові витрати в розмірі 856,38 грн. Надлишок вантажу з вагону № 65348757 перевантажено у вагон 67388181 й згідно акту загальної форми № 6407 від 30.05.2006 р., який включено в накопичувальну картку № 01.06.432, на ВАТ “Центренерго” покладено додаткові витрати, пов'язані з перевантаженням вугілля в вагон № 67388181 в розмірі 993,96 грн. Надлишок вантажу з вагону № 65293961 перевантажено у вагон № 68748433. За цей вагон зараховано провізну плату в сумі 3 235,20 грн. згідно ст. 62 Статуту залізниць України. Крім цього, згідно накопичувальної картки № 27.06.518 на ВАТ “Центренерго” покладено додаткові витрати в розмірі 1 335,60 грн. Таким чином, розмір завданих внаслідок неправильних відомостей у вищезгаданих накладних, збитків позивача складає 9 545,99 грн.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. З огляду на наведене, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування збитків у розмірі 9 545,99 грн., понесених в зв'язку з неправильними відомостями щодо кількості вугілля у накладних, є обґрунтованими й підтверджуються матеріалам справи, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду немає.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Вугілля України” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2010 р. по справі № 52/346 - без змін.
Матеріали справи № 52/346 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді Євграфова Є.П.
30.04.10 (відправлено)