01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.04.2010 № 30/404
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача: Токар Ю.В., представник, довіреність № 58 від 18.09.2009;
від відповідача: Терещенко О.А., представник, довіреність № 236 від 07.12.2009;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірма „Екотехніка-М”
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2010
у справі № 30/404 ( )
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;
до Дочірнього підприємства фірма „Екотехніка-М”;
про стягнення 47141,13 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву) звернулось до з позовом до Дочірнього підприємства фірма „Екотехніка-М” (далі - ДПФ „Екотехніка-М”) про стягнення заборгованості за договором оренди від 07.04.2006 № 3003 в сумі 47 141,13 грн., що складається з 43 236,96 грн. заборгованості по орендній платі, 3 301,37 грн. пені та 602,80 грн. збитків від інфляції.
Під час розгляду справи РВ ФДМУ по м. Києву на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 43 236,96 грн. заборгованості по орендній платі 3 003,20 грн. пені та 1 016,93 грн. збитків від інфляції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 30/404 задоволено повністю позов РВ ФДМУ по м. Києву до ДПФ „Екотехніка-М”.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2010, ДПФ „Екотехніка-М” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається, що судом невірно встановлено дату припинення дії договору, а, отже, неправильно визначено розмір заборгованості.; судом не взято до уваги ч. 2 ст. 795 ЦК України та необґрунтовано відхилено доводи ДПФ „Екотехніка-М” стосовно застосування Постанови КМ України від 25.03.2009 № 316 щодо розподілення відсоткової ставки.
Представник РВ ФДМУ по м. Києву у відзиві на апеляційну скаргу ДПФ „Екотехніка-М” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПФ „Екотехніка-М” - без задоволення.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 № 01-23/1/1 у справі № 30/404 внесено зміни до складу колегії суддів і замість суддів Вербицької О.В. та Ропій Л.М. введено до складу колегії суддів Гольцову Л.А. та Рябуху В.І.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між РВ ФДМУ по м. Києву (Орендодавець) та ДПФ „Екотехніка-М”(Орендар) 07.04.2006 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3003, за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), площею 1245,30 кв. м, розміщене на першому (приміщення площею 402,50 кв. м) та другому (приміщення площею 842,80 кв. м) поверхах корпусу № 3, за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 46/2, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного, проектно-конструкторського та проектного інституту вугільної промисловості „УкрНДІпроект”, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.01.06. 2 470 000,00 грн.. Майно передається а оренду з метою розміщення: офісів на першому поверсі, площею 185,60 кв. м; складів на першому поверсі, площею 216,90 кв. м; офісів на другому поверсі, площею 842,80 кв. м. (п. 1.1 договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -листопад 2006: 913,82 грн.
Сторонами згідно з п. 3.2 договору погоджено, що орендна плата за перший місяць оренди -квітень 2006 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень, квітень 2006. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.
Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п.3.3 договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 5.2 договору, Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендар зобов'язався подавати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та, на вимогу Орендодавця, на розрахунковий рахунок Балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера Орендаря (п. 5.6 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору сторони погодили, що даний договір укладено на 11 місяців, а саме, з 07.04.2006 по 07.03.2007.
03.05.2007 між сторонами укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди, яким встановлено, зокрема, мету використання об'єкта оренди (розміщення офісних приміщень).
Сторони на виконання п. 2.1 договору, 07.04.2007 склали акт прийому-передачі орендованого приміщення.
Частиною 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Доказів того, що відповідач у встановлений термін до моменту закінчення дії договору № 3003 звертався до позивача з пропозицією про продовження строку його дії на новий термін, в матеріалах справи відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами від 23.01.2009 № 30-04/753 та від 06.03.2009 № 30-04/2709 повідомив відповідача, що 07.01.2009 закінчився строк дії договору оренди № 3003 і що він продовженим бути не може, оскільки відповідно до ст. 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” РВ ФДМУ по м. Києву розпочато підготовку щодо проведення конкурсу на право оренди спірного майна на наступний період.
Зазначеними листами відповідача повідомлено, що продовження договору оренди спірного нерухомого майна можливе лише за умови визначення відповідача переможцем конкурсу на отримання права оренди на нових умовах визначених вказаним конкурсом.
Крім того, відповідачу запропоновано повернути майно в порядку, встановленому договором, а також сплатити до державного бюджету орендну плату та пеню (за її наявності) за весь період фактичного користування майном, про що надати відділенню.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.
Відповідач не повернув позивачу орендоване приміщення одразу після припинення договору №3003, як того вимагає вищезазначена норма ЦК України.
Сторонами 20.06.2009 підписано акт приймання-передачі, за яким орендар, згідно договору № 3003 передав, а орендодавець прийняв нерухоме майно загальною площею 1245,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Палладіна, 46/2.
Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжував користуватись спірним майном до 20.06.2009.
Листом від 14.09.2009 № 30-05/13152 позивач повідомив відповідача про наявність станом на 14.09.2009 заборгованості по орендним платежам за оренду приміщення в сумі 43 236,96 грн. та про нарахування пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 3 002,54 грн. Зазначені суми коштів позивач просив відповідача сплатити в строк до 25.09.2009.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
ДПФ „Екотехніка-М” не надало доказів оплати заборгованості за договором в сумі 43 236,96 грн.
Проте, як вбачається із протоколу с/з від 18.02.2010, представник відповідача частково визнав суму позову, але посилається, що при розрахунку сум заборгованості по орендній платі він керувався Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316 „Деякі питання оплати оренди державного майна” (відзив на п/заяву).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 „Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” визначено, що у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується - за нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.
Постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 „Про деякі питання оплати оренди державного майна” встановлено, що до 01.01.2011 орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (ЗП України, 1996 , № 2, ст. 57), крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.
Відповідно до ч. 2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України №316 від 25.03.2009 для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 цієї постанови.
Оскільки термін дії договору оренди № 3003 закінчився 07.012009, то на момент прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316 „Про деякі питання оплати оренди державного майна”, спірний договір припинив свою дію, а тому позивачем правомірно здійснено нарахування орендної плати відповідачу за ставками, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України „Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” від 04.10.1995 № 786.
Відповідно до п. 5.14 договору відповідач зобов'язався у разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пеню та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна Балансоутримувачу (Орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в частині стягнення з відповідача суми боргу по орендним платежам за спірним договором.
Перевіряючи правильність нарахування пені, місцевий господарський суд виходив із норм ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і дійшов висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за договором № 3003 становить 3 003,20 грн. і колегія суддів з цим погоджується зважаючи на положення вказаного вище законодавства та умови п. 5.14 договору № 3003.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України задоволенню підлягають також вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат (1 016,93 грн.)
Посилання скаржника, що судом невірно встановлено дату припинення дії договору спростовується наявними в матеріалах справи листами позивача від 23.01.2009 № 30-04/753 та від 06.03.2009 № 30-04/2709, якими останній повідомив відповідача про закінчення дії договору № 3003 з 07.01.2009.
Заперечення апелянта, що судом не взято до уваги ч. 2 ст. 795 ЦК України, колегією суддів не приймається, оскільки зазначеною статтею ЦК України встановлено строк, з якого договір оренди припиняє свою дію і цей строк кореспондується з моментом повернення орендарем орендованого майна орендодавцеві, а оскільки відповідач фактично користування спірним приміщенням до моменту підписання сторонами акту передачі майна від 20.06.2009, то відповідно до вимог п. 5.14 договору він зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пеню та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна, зокрема, Орендодавцю на підставі акту передачі-приймання.
Розрахунок суми заборгованості по орендним платежам зроблений позивачем по дату повернення відповідачем по акту від 20.06.2009 спірного орендованого майна.
Твердження скаржника, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено доводи ДПФ „Екотехніка-М” стосовно застосування Постанови КМ України від 25.03.2009 № 316 щодо розподілення відсоткової ставки, судовою колегією не береться до уваги з підстав, наведених у даній постанові суду.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 30/404.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 30/404 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірма „Екотехніка-М” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 30/404 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
29.04.10 (відправлено)