01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.04.2010 № 6/123
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гаріна О.А. довіреність №29 від 15.03.2010р.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКБ "Трансбанк"
наухвалу Господарського суду м.Києва від 19.02.2010 про забезпечення позову
у справі № 6/123 ( .....)
за позовом Корпорації "Холдингова компанія "Платінум Групп"
до АКБ "Трансбанк"
третя особа позивача Національний банк України
про зобов"язання вчинити дії та визнання недійсним рішення
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2010р. у справі №6/123 заяву Корпорації “Холдингова компанія ”Платінум Групп” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, заборонено Акціонерному комерційному банку “Трансбанк” вчиняти дії щодо продажу будь - яких активів, в тому числі будь - якого майна, цілісних майнових комплексів, будь - яких цінних паперів, будь - якої кредиторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, а також вчиняти інші дії, що стосуються підготовки проведення, затвердження результатів, конкурсів (аукціонів) та оформлення угод (договорів), що стосуються продажу будь - яких активів Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Акціонерний комерційний банк “Трансбанк” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 19.02.2010р. у справі №6/123 скасувати.
Скаржник наголошує на тому, що аукціони (конкурси) з продажу активів, на які позивачем подані заяви, не відбулися та тимчасовою адміністрацією вже проводитися не будуть, отже потреба у вжитті заходів до забезпечення позову з об'єктивних причин відпала ще до їх застосування.
Також, відповідач зазначає, що Постановою Правління Національного банку України від 01.03.2010р. №101 з 02.03.2010р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, а отже відповідно до вимог ст. 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора скасовується арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном.
Ухвалою від 02.04.2010р. апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 27.04.2010р.
В судове засідання з'явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 52-54), по розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представників позивача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду міста Києва звернулась Корпорація “Холдингова компанія ”Платінум Групп” з позовом до Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” про зобов'язання відповідача отримати дозвіл Національного банку України для продажу активів АКБ “Трансбанк” та погодити у Національному банку України порядок проведення тимчасовим адміністратором аукціону, порядок та умови конкурсу, а також перелік потенційних покупців активів АКБ “Трансбанк”; визнання недійсним рішення АКБ “Трансбанк”про оголошення та проведення конкурсу (аукціону) з продажу цілісних майнових комплексів АКБ “Трансбанк”, проведення аукціону з продажу цінних паперів, які знаходяться у власності АКБ “Трансбанк”, проведення аукціонів з продажу активів АКБ “Трансбанк”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що майно, активи та цінні папери відповідача реалізуються всупереч вимогам Закону України “Про банки та банківську діяльність” та постанові Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства”. Зокрема, враховуючи, що Національним банком України призначена тимчасова адміністрація АКБ “Трансбанк”, продаж активів можлива при наявності відповідних дозволів та узгоджень зі сторони Національного банку України. У той же час, як стверджує позивач, програма фінансового оздоровлення відповідача Національним банком України не погоджувалась, та дозволу на продаж активів останнім не надавалось.
Обґрунтовуючи порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача діями відповідача, Корпорація “Холдингова компанія “Платінум Групп” посилається на те, що вона є учасником аукціонів та зацікавлена у їх законному та прозорому проведенні.
19.02.2010 р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Ухвалою від 19.02.2010р. заяву Корпорації “Холдингова компанія ”Платінум Групп” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
В статті 106 ГПК України зазначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача про забезпечення позову з наступних підстав:
Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що в разі задоволення позову виконання рішення буде утруднено або неможливим.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, забезпечення позову - засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи.
Стаття 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві, а також іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Вищий господарський суд України у роз'ясненні від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, зазначає, що найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України).
Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994р. № 02-5/611, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Зазначені норми чинного законодавства були враховані судом першої інстанції при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, Господарський суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, врахувавши ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, обгрунтовано задовольнв заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному комерційному банку “Трансбанк” вчиняти дії щодо продажу будь - яких активів, в тому числі будь-якого майна, цілісних майнових комплексів, будь - яких цінних паперів, будь - якої кредиторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, а також вчиняти інші дії, що стосуються підготовки проведення, затвердження результатів, конкурсів (аукціонів) та оформлення угод (договорів), що стосуються продажу будь - яких активів акціонерного комерційного банку “Трансбанк”.
Також слід зазначити, що обраний судом першої інстанції спосіб забезпечення позову не блокує господарську діяльність АКБ “Трансбанк”, не порушує права осіб, що не є учасниками судового процесу та співвідноситься з предметом позову. В разі проведення аукціонів та реалізації відповідачем активів до вирішення спору виконання ймовірного рішення у справі про зобов'язання відповідача отримати дозвіл Національного банку України для продажу активів АКБ “Трансбанк” та погодити у Національному банку України порядок проведення тимчасовим адміністратором аукціону, порядок та умови конкурсу, а також перелік потенційних покупців активів АКБ “Трансбанк” буде унеможливлено у зв'язку з відсутністю активів відповідача. Вказана обставина свідчить про наявність прямого зв'язок між даним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Судова колегія критично відноситься до посилань відповідача на те, що потреба у вжитті заходів до забезпечення позову відпала ще до їх застосування, оскільки від 01.03.2010р. №101 з 02.03.2010р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, а отже відповідно до вимог ст. 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора скасовується арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном., з огляду на наступне:
Ухвала Господарського суду м. Києва, якою задоволено заяву Корпорації “Холдингова компанія ”Платінум Групп” про вжиття заходів до забезпечення позову винесена 19.02.2010р., а ліквідаційна процедура щодо Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” розпочалася 02.03.2010р., тобто після винесеної судом ухвали.
Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що при задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд не міг володіти інформацією щодо ліквідаційної процедури Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, а отже обґрунтовано відповідно до ст. 66 ГПК України виніс ухвалу.
Питання щодо скасування вжитих заходів забезпечення позову, приймаючи до уваги ті чи інші причини, коли потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, має вирішити суд першої інстанції, яким були вжиті заходи з урахуванням недопущення можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 19.02.2010р у справі №6/123 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” залишити без задоволення
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.02.2010р. у справі № 6/123 - залишити без змін.
3. Справу № 6/123 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.04.10 (відправлено)