Справа № 344/5633/20
Провадження № 2-а/344/227/20
02 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Ковалюк І.П.,
секретаря Караїм Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 26.04.2020 року працівник відповідача Малецька М.П винесла постанову серії ЕАК №2445772 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій зазначила, що 26 квітня 2020 року о 12 год. 45 хв. водій транспортного засобу Тойота державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Івано-Франківську вул. Франка, 4 не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2, чим порушив пункт 8.4.ПДР України. На підставі цього працівник відповідача вирішив, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та постановив накласти штраф в розмірі 255 грн., не дослідивши в повній мірі обставини даної справи і не взявши до уваги його пояснення та пояснення свідків як це передбачено КУпАП. Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення ним правопорушення. Вважає, що ним були чітко виконані усі приписи Правил дорожнього руху, однак відповідач поверхнево підійшов до розгляду справи, чим порушив п. 10. Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853 в якому вказується, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Більше того, в описові частині постанови (суть і обставин правопорушення) вказано, що він порушив за п. 8.4. ПДР України, однак даний пункт налічує 7 підпунктів від «а» до «е». Таким чином, відповідачем не вірно проведена кваліфікація даного правопорушення. За таких обставин, вважає дану постанову необгрунтованою, та такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень, оскільки вимоги чинного законодавства ним порушені не були, а вимоги відповідача ґрунтуються на припущеннях про нібито вчинене правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позові просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причину неявки суд не повідомив, відзиву не подав.
За змістом ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Із урахуванням наведеного судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови серії ЕАК № 2445772 від 26.04.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Малецькою Мар'яною Петрівною, встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Тoyota Land Cruiser Prado реєстраційний номер НОМЕР_1 , 26.04.2020 року 12 год. 47 хв. по вул. Франка, 3, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 рух тільки праворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 8.4 ПДРУкраїни визначено, що дорожні знаки поділяються на групи. Однак, як вбачається з копії оскаржуваної постанови інпектором не вказано підпункт групи знаків, вимоги яких порушив позивач .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається, зі змісту ст. 251 КУпАП та ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) або судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування.
Позивач факт вчинення адміністративного правопорушення заперечив.
Суд вважає що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення його особою. Факт вчинення правопорушення підлягає фіксації у постанові, яка по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує його фіксування.
Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі правопорушення не було зафіксовано патрульним на фото або відеозапис, чи у інший встановлений законом спосіб.
Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із оскаржуваної постанови не вбачається наявність даних про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, чи показання свідків. Тобто, постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення та таких не було надано суду.
Візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не виконав обов'язку аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та не спростував твердження позивача про невчинення ним інкримінованого правопорушення.
За змістом ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вказаних норм законодавства, суд прийшов до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не доведено події та складу правопорушення.
Частино 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 122, 247, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2445772 від 26.04.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Повний текст рішення складено та підписано 03 листопада 2020 року.
Суддя Ковалюк І.П.