Справа № 351/2149/19
Провадження № 2/344/1271/20
29 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Ковалюк І.П.,
секретаря Караїм Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи: Вольф Тетяна Леонідівна , приватний нотаріус Нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
23.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської обалсті суду із зазначеним позовом, у якому просив суд визнати виконавчий напис від 13.07.2019 року № 2123 вчинений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської облатсі Колейчик Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 25 216,47 грн., таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому стало відомо, що 19 вересня 2019 року постановою приватного виконавця Воль Т Л. відкрито виконавче провадження № 59741928 щодо виконань виконавчого напису Приватного нотаріуса Колейчик В.В. № 2123 від 13.07.2019 року про звернення стягнення заборгованості в розмірі 25 216,47 грн. Вважає, що приватним нотаріусом НОКО Колейчик В.В. виконавчий наш №2123 виданий 13.07.2019 року вчинено з порушенням норм Закону України Про нотаріат і Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження перелії документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв'язку з чим є підстави для визнання його таким що не підлягає виконанню. Вказує, що стягненння заборгованості проводиться відповідно до умов Кредитного договору, однак, кредитний договір між ТОВ «РОСВЕНІНВЕСТ УКРАЇНА» та позивачем ніколи не укладався. Отже приватний нотаріус НОКО Колейчик В.В. не міг дотриматися вимог законадавства, за якими стягнення заборгованості проводиться безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, при вчиненні спірного виконавчого напису, у зв'язку з неукладенням між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» і Позивачем кредитного договору та неподанням ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» оригінал кредитного договору. Проте, приватним нотаріусом НОКО Колейчик В.В. при вчиненні спірного виконавчої напису не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено, який строк минув з да виникнення права вимоги. Як вбачається з Постанови приватного виконавця Вольф Т.Л., заборгованість складг 25 216,47 грн. Приватним нотаріусом НОКО Колейчик В.В. не встановлено та не враховано який строк минув з дня виникнення права вимоги та чи законна вимога взагалі. Таким чином, на час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом НОК Колейчик В.В., про стягнення з Позивача на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» грошових коштів в сумі 25 216,47 грн., у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхіднв документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Звертає увагу на те, що ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» не було направлено йомуі жодних листів з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання із зазначення у листі вимоги стислого змісту порушених зобов'язань, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Враховуючи наведені обставини просив позов задоволити.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2019 року вказану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області суду від 15.11.2019 року справу прийнято до провадження с. Ковалюк І.П .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області суду від 15.11.2019 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 13 липня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 2123, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість у розмірі 25 216,47 грн., до набрання законної сили остаточного рішення у даній цивільній справі.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.02.2020 року закрито підготве провадження та призначено справу до судового розгляду.
24.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик В.В. подано клопотання. Як вбачається з наданого клопотання, у зв'язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» звернулася до приватного нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича для вчинення виконавчого напису. Відповідно до Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Товариством були подані оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організація» - одного року. Відповідно до Постанови Вищого господарського суду від 07 вересня 2016 року справі № 910/32719/15 При вчиненні виконавчого напасу не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевірся лише наявність пакету документів згідно переліку та факт надіслання вимоги боржнику. Позовні вимоги не підтримує. Просить розгляд справи здійснювати за його відсутності; відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Третя особа Вольф Тетяна Леонідівн в судове засідання не з'явилися. Клопотань про розгляд справи у її відсутності чи про відкладення розгляду справи від неї не надходило, письмові пояснення також до суду від останньої не надходили.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в рамках виконавчого провадження з примусового виконання обумовленого виконавчого напису (ВП №59741928).
Як вбачається із копії вказаної постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., виконавче провадження № 59741928 відкрито на підставі виконавчого напису № 2123 виданого 13.07.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчиу Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованості в розмірі 25 216,47 гривень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтями 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік) встановлено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а саме : нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а саме кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 за №296/5 (далі - Порядок) визначено порядок вчинення виконавчих написів
Так пунктом 1 глави 16 розділу ІІ, підпунктами 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено умови вчинення виконавчого напису. Так вказаним пунктом передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку. У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
За встановлених обставин, оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приймаючи до уваги те, що позивачем документально підтверджено сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову 384,20 грн.
З урахуванням задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн. та сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 384,20 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 33, 35 Закону України «Про іпотеку», статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, статтями 87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273,280-289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи: Вольф Тетяна Леонідівна , приватний нотаріус Нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 13.07.2019 року № 2123 вчинений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської облатсі Колейчик Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 25 216,47 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути із ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (04070, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову 384,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2020 року.
Суддя Ковалюк І.П.