Справа № 344/3216/19
Провадження № 2-а/344/286/20
29 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Ковалюк І.П.,
секретаря Караїм Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
22.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 145/1009m6/2018 від 26.07.2018 винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським М.Й. про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 4250 грн.
Позов обгрунтовано тим, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 2611000000:05:008:0119 в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 855032. На вказаній земельній ділянці ним збудовано житловий будинок, якому присвоєну адресу: АДРЕСА_1 . Власником вказаного незавершеного будівництва є він. Вказаний житловий будинок зведений встановленому законом порядку. Так, в 2007 року ним було виготовлено проект індивідуально житлового будинку, який було зареєстровано за №237 від 27.08.20107 року відділом містобудування та архітектури м. Яремче. Після виготовлення проектної документації та отримання дозволу виконання будівельних робіт № 169 від 22.10.2007 року виданого начальником інспекції держархбудконтролю, він отримав будівельний паспорт на забудову земельної ділянки і в подальшому ним було зведено житловий будинок. З 2009 року жодних будівельних робіт на зведеному житловому будинку він не здійснював. У 2018 році вирішив поштукатурити вказаний будинок та впорядкувати територію біля будинку, а тому 16.07.2018 року він повідомив Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. До вказаного повідомлення ним було надано пакет документів. 20.07.2018 року до нього зайшов головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворський М.Й. та повідомив, що він начебто подав недостовірні дані в повідомленні про початок будівельних робіт. Тоді ним повторно надано інспектору пакет документів. В той же день 20.07.2018 року засобами поштового зв'язку ним отримано лист з Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області де повідомлялося, що його повідомлення розглянуто та просять упорядкувати інформацію щодо будівельного паспорта отриманого у визначеному порядку, а також подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт в установленому порядку відповідно до чинного законодавства. 26.07.2018 ним отримано лист в якому знаходився припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2018, акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 20.07.2018 року та протокол про адміністративне правопорушення від 20.07.2018 року. Із змісту вказаних документів вбачається, що 20.07.2018 року головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворський М.Й. здійснив перевірку, та встановив, що нібито ОСОБА_1 подав недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку і вказана порушення було зафіксовано актом та приписом від 20.07.2018 року та складено ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення. У вказаних документах зазначалося, що вони складалися у його присутності і від підпису він нібито відмовився. Вважає, що накладення адміністративного стягнення на нього здійснено з грубим порушенням вимог ст.. 256, 268 КУпАП.
Враховуючи наведені в позовній заяві обставини просив визнати протиправною та скасувати постанову № 145/1009m6/2018 від 26.07.2018 винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським М.Й. про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 4250 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку на оскарження вказаної постанови. Вказана заяву обґрунтовано тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року (справа № 857/4541/18), апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2018 року у справі № 344/12028/18 скасовано, в задоволені позову ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовлено. Одночасно роз'яснено право позивача подати позов до належного відповідача з метою захисту своїх прав та інтересів.
13.03.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Відповідач із заявленим позовом не погоджується, вважає його необгрунтованим, безпідставним, а відтак таким, що не підлягає до задоволення. У відзиві зазначено, що у своїй діяльності Управління керується: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та іншими нормативно-правовими актами. Так, на підставі поданого повідомлення від 16.07.2018 №1280/1009/3.3/2018 Управлінням було видано наказ від 17.07.2018 № 638-П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 17.07.2018 № 638/1009/m.7/2018 щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, cтандартів і правил. З виходом на місце було встановлено, що у повідомленні по початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані, чим забудовником порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».Зазначають, що ОСОБА_1 оформив право власності на об'єкт незавершеного будівництва, дана обставина підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.10.2009 № 24110664, який долучено ним особисто. Окрім того, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.03.2019, номер інформаційної довідки: 159270064. Згідно вказаної Інформаційної довідки у графі «Технічний опис майна» зазначено наступне: відсоток готовності - 50%, матеріал стіп - цегла, дерево, бутовий камінь. Управління також критично відноситься до твердження «...з 2009року по сьогоднішній день я жодних будівельних робіт я не здійснював... цього року вирішив поштукатурити вказаний будинок...» оскільки згідно вказаної вище Інформаційної довідки відсоток готовності - 50%. Окрім того, згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 27.08.2007 № 237 передбачено рекомендації щодо забудови земельної ділянки, зокрема штукатурка першого та другого поверху, керамічна плитка, вікон та дверей та інше. Звертаємо увагу, що на підставі будівельного паспорта видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 22.10.2007 № 169, термін дії якого 2 роки, тобто до 22.10.2009, на підставі вказаних дозвільних документів, як зазначалось вище оформлено право власності на незавершене будівництво. Як наслідок гр. ОСОБА_1 направив повідомлення про початок виконання будівельних робіт з метою законного продовження будівельних робіт, проте зазначив будівельний паспорт, який не може слугувати підставою для виконання будівельних робіт. Звертають увагу, що гр. ОСОБА_1 був присутній при проведені позапланової перевірки, проте відмовився від отримання матеріалів перевірки, як наслідок останні направлені поштовою кореспонденцією із повідомленням про вручення та отримані безпосередньо позивачем, що ним не заперечується. Слід також зазначити, що у протоколі міститься повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, як наслідок Управління також вважає, що при винесенні постанови дотримано норм законодавства, оскільки орган, що розглядає справу має значний обсяг прав та обов'язків.
05.04.2019 року позивачем подано відповідь на відзив. Позивач вказує, що посилання відповідача на порушення ним ч.8 ст. 36 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» є необгрунтованим, оскільки вимогами норми ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідачем цього не спростовано. Відповідальність за вказані порушення застосовується з 2011 року після введення в дію ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». А він в період з 2007 року по 2010 року побудував будинок.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.02.2019 року ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 березня 2020 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 року ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 березня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Шляхом повторного автоматизованого розподілу, справу №344/3216/19 передано для розгляду судді Ковалюк І.П., у зв'язку з чим суддя вважає за необхідне прийняти її до свого провадження.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.07.2020 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причину неявки суд не повідомили. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також заяви про розгляд справи у відсутності сторін.
За змістом ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Із урахуванням наведеного судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 96 КУпАП.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час, з урахуванням положень ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 3статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5ст. 77 КАС України).
Як вбачається із оскаржуваної постанови від 26.07.2018 року № 145/1009/m6/2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 4250 грн. Суть правопорушення - подання недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , будівництво розпочате до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт чим було порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2611000000:05:008:0119. На вказаній земельній ділянці він будує будинок, власником незавершеного будівництва є позивач ОСОБА_1 .
В 2007 році позивачем було виготовлено проект індивідуального житлового будинку та отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 169 від 22.10.2007 року, виготовлено будівельний паспорт.
16.07.2018 року позивач повідомив відповідача про початок будівельних робіт, оскільки позивач, як він вказує, вирішив поштукатурити будинок та впорядкувати територію навколо будинку, будівельні роботи проводив на підставі будівельного паспорта виданого в 2007 році.
На підставі поданого повідомлення від 16.07.2018 № 1280/1009/3.3/2018 Управлінням було видано наказ від 17.07.2018 № 638-П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 17.07.2018 року № 638/1009/m.7/2018 щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
З виходом на місце було встановлено, що у повідомленні по початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані, чим забудовником порушено ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VІ.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону № 3038-VІ форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначено, що будівельний паспорт видано у 2007 році, а для відповідного внесення даних до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у відповідності до вимог ст. 27 Закону № 3038-VІ, відповідно до форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 необхідним є видача будівельних паспортів у відповідності до Порядку чинного на момент виникнення правовідносин.
Згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 27.08.2007 № 237 передбачено рекомендації щодо забудови земельної ділянки, зокрема штукатурка першого та другого поверху, керамічна плитка, вікон та дверей та інше.
На підставі будівельного паспорта видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 22.10.2007 № 169, термін дії якого 2 роки, тобто з 22.10.2009 року будь-які будівельні роботи, у тому числі штукатурення стін, є самочинним будівництвом.
ОСОБА_1 направив повідомлення про початок виконання будівельних робіт з метою законного продовження будівельних робіт, проте зазначив будівельний паспорт, який не може слугувати підставою для виконання будівельних робіт.
За результатами перевірки складено:
акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 20.07.2018;
протокол про адміністративне правопорушення від 20.07.2018;
припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2018.
Відповідно до ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого,зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимогст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 12 Порядку № 533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Згідно до пунктів 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з вимогами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог ст.244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188- 42).
Судом встановлено, що 26.07.2018 року № 145/1009/m6/2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 4250 грн. Суть правопорушення - подання недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , будівництво розпочате до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт чим було порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно ч.4 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомлені - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак встановлені обставини в результаті перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю, підлягають сумніву та спростуванню.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано жодних доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем та в порушення ст.77 КАС України, відповідач, який заперечував проти позову, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечень проти позову не доведено правомірності встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 77,139,241-244, 246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Поновити пропущений строк звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 145/1009m6/2018 від 26.07.2018 винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським М.Й. про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 4250 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2020 року.
Суддя Ковалюк І.П.