Справа №338/697/20
27 жовтня 2020 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Круль І.В.
за участю секретаря с/з Дроздюк І.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2014 року між ними розірвано. Від спільного шлюбу мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з нею. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області присуджено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 800 грн щомісячно. Відповідно до довідки-розрахунку Богородчанського РВ ДВС станом на 01 липня 2020 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 15417 грн. Вказує, що відповідач здійснив останній платіж в січні 2020 року, яким погасив заборгованість за лютий-березень-квітень 2019 року, тому у нього з травня 2019 року існує заборгованість у розмірі 29281,10 грн. Посилаючись на положення ч.1 ст. 196 СК України, згідно якої розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості по сплаті аліментів, просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 15417 грн та судові витрати.
Ухвалою від 06 липня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просять позов задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача 15417 грн пені за прострочення сплати аліментів та 9150 грн витрат на правову допомогу.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якій вважає заявлений до нього позов безпідставним і необґрунтованим. Вказав, що 13 липня 2020 року ним було сплачено на рахунок позивача кошти в розмірі 15471,38 грн. Згідно з довідкою-розрахунком Богородчанського РВ ДВС № 9918 від 13 липня 2020 року заборгованість по виконавчому листу відсутня. Він сплачує аліменти в мінімальному гарантованому розмірі 1109 грн на утримання сина ОСОБА_5 , 2011 року народження, дочки ОСОБА_7 , 2008 року народження, а також в провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа про стягнення з нього аліментів на повнолітню дитину ОСОБА_8 , 2002 року народження. Оскільки він ніде не працює, зважаючи на його матеріальний та сімейний стан, просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача заявлений позов не визнала, просила в задоволенні позову та стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9150 відмовити. Вказала, що в розрахунку пені, який міститься у позовній заяві, позивачем нарахована пеня і за ті місяці, в яких аліменти відповідачем були сплачені у більшому розмірі, ніж визначено державним виконавцем. Також зазначила, що розмір витрат на правову допомогу є не співмірним зі складністю справи та фінансовим становищем позивача, а також не відповідає критерію розумності та справедливості.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, встановивши наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2014 року між ними розірвано. Сторони є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю.
За рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2014 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 800 грн щомісячно.
На виконання рішення суду Богородчанським районним судом Івано-Франківської області 19 грудня 2014 року видано виконавчий лист.
03 квітня 2015 року головним держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського управління юстиції Здерко М.М. відкрито виконавче провадження ВП № 47099344.
Відповідно до довідки-розрахунку №19.1-27/9330 від 01 липня 2020 року, виданої головним державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаєвським В.В. загальна сума заборгованості по виконавчому листу № 338/1443/14-ц від 30 жовтня 2014 року станом на 01 липня 2020 року становить 15417 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку № 9918 від 13 липня 2020 року, виданої головним державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаєвським В.В. заборгованість по виконавчому листу № 338/1443/14-ц від 30 жовтня 2014 року відсутня.
Згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно частини першої статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розглядаючи відповідальність за несплату аліментів, слід зауважити, що в законодавстві передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов'язання зі сплати аліментів (ст. 196 СК України).
Тобто, дана норма спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв'язку із затримкою їх сплати.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Тому загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц.
Згідно розрахунку позивача, зробленого за вищенаведеною формулою, у відповідача ОСОБА_4 з 01 травня 2019 року по 30 червня 2020 року існує неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у загальному розмірі 29281,10 грн, однак у відповідності до вимог ч.1 ст. 196 СК України одержувач має право на стягнення пені не більше 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів, що становить 15417 грн. Такий розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 липня 2020 року за виконавчим листом № 338/1443/14-ц від 30 жовтня 2014 року визначений державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаєвським В.В. у довідці-розрахунку № 19.1-27/9330 від 01 липня 2020 року і сторонами не оспорювався.
Належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності винуватості відповідача як боржника у прострочені сплати аліментів та утворенні заборгованості, відповідачем суду не надано, не містять їх і матеріали справи.
Відповідно до частини другої статті 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів
Згідно абзацу другого пункту 22 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статті 197 СК України умов-повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Однак, відповідач про зменшення розміру неустойки (пені) суду не заявляв.
Суд, за наведених обставин, оцінивши у сукупності зібрані по справі докази та враховуючи, що заборгованість по сплаті аліментів виникла саме з вини відповідача, при цьому відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про поважність причин несплати ним аліментів на утримання дитини, а також те, що розмір заборгованості по аліментам в судовому порядку оскаржено не було, вважає, що позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) в розмірі 15417 грн за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2020 року підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Суд, враховуючи положення ч.3 ст. 141 ЦПК України, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виходить з того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а також критерію розумності розміру адвокатських витрат та фінансового стану сторін, вважає, що із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3000 грн.
Так як позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 15417 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 840 гривень 80 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання АДРЕСА_3 .
Головуюча І.В. Круль