Справа №338/1081/20
02 листопада 2020 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Круль І.В.
за участю секретаря с/з Круліковської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
ОСОБА_1 звернулася в суд пред'явивши позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позову вказує, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року між ними розірвано. В шлюбі у них народилося п'ятеро дітей, з яких на даний час неповнолітніми залишаються четверо: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти перебувають на її утриманні, оскільки відповідач добровільно кошти на їх утримання не дає. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання чотирьох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
Ухвалою від 25 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач подала суду заяву, в якій просить розгляд справи про стягнення аліментів на її користь на утримання чотирьох дітей здійснювати за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, встановивши наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 22 липня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року між ними розірвано.
Сторони є батьками п'ятьох дітей, троє з яких - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є неповнолітніми.
Син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час звернення позивача до суду з даним позовом досягли повноліття.
Неповнолітні діти перебувають на утриманні матері, оскільки відповідач добровільно кошти на їх утримання не дає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до вимог ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір з вимогою про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспоренням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом положень ст.ст. 1, 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", ст.ст. 1, 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, який визначає рівень інших соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема, у сфері доходів населення.
Судом при визначенні розміру аліментів враховано обставини, зазначені у ст. 182 СК України.
Оскільки на час пред'явлення позову дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи від дня пред'явлення позову і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Так як позивач на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, з відповідача, згідно ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі наведеного, ст.ст. 180-182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Братське Нижньосірогозького району Херсонської області, зареєстрованого за адресою та жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Стягнення аліментів розпочати з 24 вересня 2020 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн. судового збору (отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету - 22030106; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001).
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча І.В. Круль