Справа № 216/2793/20
провадження №2/216/2806/20
19 жовтня 2020 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Бутенко М.В.,
при секретарі - Клименко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Центрально-міської районної у місті ради, відділ реєстрації місця проживання громадян, про визнання особи такою, що втратила право на житло та зняття з реєстраційного обліку, -
25 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Центрально-міської районної у місті ради, відділ реєстрації місця проживання громадян, про визнання відповідачів такими, що втратили право на житло та зняття з реєстраційного обліку.
08.09.2020 року позовні вимоги були уточнені позивачем в зв'язку з тим, що однин з відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Просить суд винести рішення, яким визнати відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право на користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття її з реєстраційного обліку.
Позивач, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнений позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи за місцем свого реєстраційного обліку, про що свідчить повідомлення суду за вих. №11105 від 22.06.2020 року, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзиву на позовну заяву.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено, що, позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, посвідченого 25.12.2006 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіда Н.М., за реєстровим номером 7043 та зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2007 року. (а.с.10-13)
В домоволодінні позивача з 13.10.2014 року зареєстрована ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14-17 копія витягу з домової книги, а.с.18 довідка), яка не є членом родини позивача, а була знайомою сина позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, (що підтверджується копією свідоцтва про смерть).ОСОБА_2 за адресою позивача хоча і зареєстрована, але ніколи в ньому не мешкала, в будинку немає жодних її речей, що підтверджується актом від 14.05.2020 року за підписами сусідів та засвідченого квартальним уповноваженим (а.с.19)
Фактичне місце мешкання відповідача ОСОБА_2 позивачу невідоме, а реєстрація відповідача порушує її права, як власника, оскільки при нарахуванні комунальних платежів за деякими послугами, що надаються, розрахунок здійснюється з кількості осіб, що зареєстровані у нерухомому майні, що обтяжує її матеріально, так як потребує додаткових витрат по сплаті платежів ще і за відповідача по справі. Також, відповідач своєю реєстрацією у належному позивачу будинку перешкоджає у реалізації права вільного розпорядження та володіння своїм майном. Все це створює для позивача відповідні незручності, які обмежують права вільного володіння та розпорядження майном. Крім того, є перешкоди у призначенні субсидії на об'єкт нерухомого майна, так як враховується майновий стан всіх зареєстрованих осіб, а у разі якщо особи не працевлаштовані, то це є підставою для відмови у її призначенні.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідачОСОБА_2 зареєстрована, однак фактично ніколи не проживала в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявністю реєстрації відповідача у належному позивачу на праві власності помешканні, чиняться перешкоди, як власнику об'єкту нерухомості, оскільки останній повинен нести великі комунальні витрати, позбавлений можливості отримувати субсидії та інші соціальні пільги, розпоряджатися належним йому на праві власності майном.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод прийнятого у Парижі 20.03.1952 p., було гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Конституційне право на житло містить заборону примусового позбавлення житла не інакше як на підставі закону і за рішенням суду. Цьому праву кореспондує обов'язок держави створювати умови для його захисту та реалізації. Основною гарантією реалізації права на житло є те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як за рішенням суду.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло [2, ст. 141].
Відповідно до цього положення гарантується не тільки свобода його придбання, але й можливість його вільного користування, його недоторканість, недопущення примусового позбавлення, не інакше, як на підставі і за рішенням суду. Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України, власність не тільки дає свободу розпорядження, власність й зобов'язує: вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону. Положення Конституції України продовжується в нормах Глави 23 Цивільного кодексу України, який встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд [3, ст. 356].
Так, у ч. 1 ст. 316 ЦК України зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Всім власникам забезпечуються рівні умови для здійснення своїх прав. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Будь-яких обов'язків та обмежень у реалізації свого права власності, як власника квартири, для мене законом не встановлено, а тому обмеження, які встановлюються мені відповідачами є незаконними та такими, що підлягають усуненню.
Окрім того, ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України: член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
За таких обставин суд вважає, що необхідно позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 840,80 грн.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 133, 141,211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 319, 321, 322, 328, 380, 383, 391, 405 ЦК України, суд -
Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Центрально-міської районної у місті ради, відділ реєстрації місця проживання громадян, про визнання особи такою, що втратила право на житло та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право на користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття її з реєстраційного обліку.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання невідоме.
Третя особа: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради. Адреса: 50000, м. Кривий Ріг вул. Свято-Миколаївська 27. Відділ реєстрації місця проживання громадян. Адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя М. В. Бутенко