Справа № 215/1558/19
1-кп/215/192/20
03 листопада 2020 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,
Ухвалою від 15.09.2020 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 13.11.2020 р..
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв'язку з призначенням слідуючого судового засідання за межами його дії.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, так як він більше двох років знаходиться під вартою, стан його здоров'я погіршився, має міцні соціальні зв'язки. Надав клопотання про зміну тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_8 підтримав свого підзахисного, так як він не розшукувався, доказів, що намагався переховуватися, на когось впливати, та продовжувати скоювати злочини не має. Досудове слідство проводилось у м. Дніпрі, де можливо й потрібно було б тримання під вартою, а зараз справа розглядається в суді за місцем проживання та реєстрації обвинуваченого. Крім цього, ОСОБА_4 вже два роки перебуває під вратою. Просив змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації.
Суд, заслухавши учасників процессу, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з'ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні та продовжені дії обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, суд, враховуючи положення ст. 178 КПК України, вважає, що під час підготовчого провадження, інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як він, обвинувачується у тому, що вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитані судом, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні під час підготовчого провадження, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.
Доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність підстав щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_4 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовження строку його дії, стороною захисту не наведено.
Наявність міцних соціальних зв'язків, місця реєстрації, тримання під вартою тривалий час, проживання за місцем територіальної підсудності суду, самі по собі не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м'який, а належних доказів про погіршення стану здоров'я суду не було надано, тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 ,слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 01.01.2021 р., а відповідно в задоволенні клопотання обвинуваченого, підтриманого захисником - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 201, 315 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 01.01.2021 р..
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підтриманого захисником ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Суддя: