Іменем України
21.04.10 Справа №40/414-7/309/09-24/2/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Шевченко Т. М.
при секретарі Лолі Н.О.
В присутності представників від позивача - Хрипченко Ю.Ю., довіреність №01/38 від 01.03.2010 р.; від відповідача - Вишняков Д.О., довіреність №ВМО 497435 від 03.11.2009 р.; від третьої особи - Шинкаренко С.В., довіреність №12-207 від 29.12.2009 р.;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. по справі № 40/414-7/309/09-24/2/09
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (скорочено РВ ФДМУ по Запорізькій області);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції, м. Запоріжжя;
про стягнення неустойки та зобов'язання повернути майно
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1061 від 21.04.2010 р. справу № 40/414-7/309/09-24/2/09 передано на розгляд колегії судів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Шевченко Т.М., якою справу прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) від 05.02.2010 р. у справі № 40/414-7/309/09-24/2/09 в позові відмовлено.
Вказане рішення в частині вимоги позивача про стягнення неустойки та виселення відповідача з об'єкту оренди мотивовано тим, що підстави для припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 20.02.2006 р. №1850/д відсутні. Договір є пролонгованим на новий строк, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення неустойки та виселення відповідача з об'єкту оренди - вбудованого в перший поверх адміністративного будинку (літера А; приміщення з 34 по 38 площею 57,7 кв. м.; приміщення з 44 по 47 включно площею 55,7 кв. м.) загальною площею по внутрішньому обміру 113, 4 кв. м., розташованого за адресою: Запорізька область, смт. Куйбишево, вулиця Леніна, 43 та повернути майно балансоутримувачу - Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області за актом приймання - передачі.
Не погоджуючись з судовим рішенням, РВ ФДМУ по Запорізькій області, позивач по справі, звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. З висновком суду, що договір оренди є діючим на даний час не погоджується, оскільки причиною припинення дії договору оренди є закінчення терміну на який його було укладено, його припинено в порядку ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.5 Договору оренди, який припинив свою дію 05.02.2009 р. Заявник вважає, що не стосується предмету спору укладені відповідачем з третьою особою додаткові угоди до договорів про надання комунальних послуг. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. по справі №40/414-7/309/09-24/2/09 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Вважає, що договір оренди на даний час є чинним та не припинив свою дію, в підтвердження чого посилається на сплату грошових коштів по орендній платі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 05.02.2010 р. по даній справі - без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги.
Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції, третя особа по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Звертає увагу суду на те, що жодної оферти на підписання додаткової угоди до договору оренди щодо його припинення до балансоутримувача від позивача не надходило та не погоджувалося. Крім того, вказує, що з лютого 2009 р. по теперішній час Банк не має заборгованості перед балансоутримувачем майна та в повному обсязі компенсує комунальні послуги.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 05.02.2010 р. по даній справі - без змін.
За клопотанням представників позивача, відповідача та третьої особи, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 13.04.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
20.02.2006 р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець, позивач у справі) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (орендар, відповідач у справі) було укладено договір № 1850/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі Договір оренди), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх адміністративного будинку (літера А, приміщення з 34 по 38 площею 57,7 кв. м.; приміщення з 44 по 47 включно площею 55,7 кв. м.) загальною площею по внутрішньому обміру 113, 4 кв. м., відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщення з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, смт. Куйбишево, вулиця Леніна, 43 ( п. 1.1 Договору оренди).
Вказане приміщення було передано орендареві за актом прийому-передачі (додаток №2 до Договору Оренди).
Договорами про внесення змін №1 від 26.03.2007 р. та №2 від 24.04.2008 р. внесені зміни щодо сплати орендних платежів, що є невід'ємними частинами Договору оренди.
Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, цей Договір укладений з 20.02.2006 р. по 15.02.2007 р. Через відсутність заяв сторін про припинення дії Договору оренди в 2008 р., термін його дії було продовжено до 05.02.2009 р.
Відповідно до п. 10.5 Договору оренди, він припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- банкрутства Орендаря;
- загибелі (знищення) орендованого майна;
- ліквідації юридичної особи, яка була Орендодавцем або Орендарем;
- за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).
В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансооутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передані цим Договором (п. 10.6 Договору оренди).
17.02.2009 р. РВ ФДМУ по Запорізької області на адресу відповідача направлено лист №19-13-00883, яким повідомлено орендаря про припинення Договору оренди, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. До листа було додано для підписання акт приймання-передачі майна в 3-х примірниках та запропоновано протягом 3- х днів з дати отримання всі три примірники повернути на адресу регіонального відділення.
Зазначений лист відповідачем отримано 19.02.2009 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на поштовому повідомленні.
Орендоване відповідачем приміщення на дату прийняття судового рішення не звільнено.
Пунктом 9.3 Договору оренди сторони встановили, що за відмови Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Предметом розгляду в суді першої інстанції з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 1 а. 107 с.) було стягнення неустойки в розмірі 21644,7 грн. за період з 05.02.2009 р. по 15.12.2009 р. та вимога повернути майно шляхом підписання акту приймання - передачі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. по справі №40/414-7/309/09-24/2/09 в позові відмовлено, з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди державного майна, відповідно спеціальними нормами, що підлягають застосуванню є положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (далі Закон про оренду державного та комунального майна).
Частини 1, 2 статті 17 Закону про оренду державного та комунального майна встановлюють, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пункт 10.6 Договору оренди містить аналогічну умову.
В порядку ч. 2 ст. 17 Закону про оренду державного та комунального майна та п. 10.5, п. 10.6 Договору оренди РВ ФДМУ по Запорізькій області листом від 17.02.2009 р. № 19-13-00883 заявило про припинення дії вказаного договору, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 2-30/392-2008 р. від 12.05.2009 р., в якій вказано, що має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін, оскільки саме із його закінченням пов'язане настання такого юридично значимого наслідку як продовження дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Водночас, сторони договору не обмежені в праві заявити про припинення або зміну умов договору як протягом одного місяця після закінчення дії договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії вказаного договору.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Таким чином, продовження терміну дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах можливе за відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або у разі досягнення згоди сторін на продовження терміну дії цього договору.
В даному випадку позивач протягом місяця, після закінчення строку Договору оренди заявив про припинення його дії. Отже, зобов'язання за Договором оренди вважається припиненим починаючи з 05.02.09 р., а тому висновок суду щодо чинності терміну дії договору є безпідставним.
Доводи відповідача на те, що лист №19-13-00883 від 17.02.2009 р. про припинення дії договору оренди не погоджений з балансоутримувачем колегією суддів до уваги не приймається, оскільки в контексті п. 10.6 Договору оренди, згода балансоутримувача потрібна у разі продовження дії договору, а не його припинення.
Безпідставним є посилання відповідача про прийняття позивачем грошових коштів за платіжними дорученнями по сплаті за орендоване приміщення за спірний період, оскільки внесення орендної плати не може свідчити про продовження сторонами дії договору на новий термін, з підстав, що орендарем було заявлено про відсутність наміру на продовження орендних відносин після закінчення строку його дії.
Не приймаються до уваги посилання відповідача на ч. 4 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, з тих підстав, що це стосується переважного права орендаря, який бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Таким чином, у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди, позовні вимоги про повернення відповідачем орендованого приміщення є правомірними.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача неустойки на підставі п. 9.3 Договору оренди, на думку колегії суддів підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.
Пунктом 9.3 Договору оренди сторони встановили, що за відмови Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Неповернення відповідачем за актом приймання - передачі орендованого державного нерухомого приміщення до державної власності підтверджено матеріалами справи (відзив на апеляційну скаргу УДППЗ «Укрпошта» №03-31 від 15.04.2010 р.) та не заперечується відповідачем, а тому вимога щодо стягнення неустойки з відповідача на підставі п. 9 3 Договору оренди є законною та обґрунтованою.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений позивачем розмір неустойки підлягає зменшенню на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України, згідно якої господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.4 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Як вбачається з розрахунку позовних вимог (т. 1 а. 109 с.), позивачем за період з 05.02.2009 р. по 15.12.2009 р. відповідачу, на підставі п. 9.3 Договору оренди, нараховано неустойку в сумі 33322,47 грн. Відповідач сплатив за оренду приміщення після закінчення строку дії договору в сумі 11677,7 грн., яку позивачем було зараховано до неустойки та заявлено до стягнення 21644,7 грн.
На думку колегії суддів, неустойка підлягає зменшенню на 50%, з наступних підстав.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що Банк має намір брати участь в конкурсі, для чого на виконання листа РВ ФДМУ по Запорізькій області № 19-13-04611 від 15.10.2008 р. проведено незалежну оцінку об'єкту оренди, з проведенням якої Банком було понесені витрати понад 10000 грн. Крім того, слід враховувати, що Банк, маючи чисельні зв'язки з населенням та підприємствами, здійснює та має намір продовжувати свою діяльність в спірних приміщеннях, звільнення приміщень пов'язано з демонтажем пристроїв та обладнання. За таких умов, звільнення Банком спірних приміщень до проведення конкурсу є недоцільним.
Таким чином, з урахуванням викладеного та враховуючи те, що позивач зарахував сплачену орендну плату в розмірі 11677,77 грн. в рахунок сплати неустойки, до стягнення підлягає неустойка в розмірі 4983,47 грн.
За таких обставин та з огляду на викладене, рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. по даній справі підлягає скасуванню.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задовольнити. Рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. по справі №40/414-7/309/09-24/2/09 скасувати.
Зменшити розмір неустойки з 33322,47 грн. до 16661,24 грн.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, рахунок №351956 в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДР 23794014) в доход Державного бюджету (код Бюджетної класифікації 22080200, одержувач Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, рахунок 31115093700003, банк отримувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677124) за вимогами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 4983 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 47 коп. неустойки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, рахунок №351956 в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДР 23794014) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача УДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) 216,44 грн. державного мита та 108, 22 грн. державного мита за апеляційний перегляд справи.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, рахунок №351956 в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДР 23794014) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача УДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку - 259) 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Виселити Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та повернути за актом приймання - передачі до державної власності в особі Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції, м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, р/р 26004301101111 у ЗОУ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, МФО 313957, ідентифікаційний код 20509800) державне нерухоме майно - вбудовані в перший поверх адміністративного будинку (літера А, приміщення з 34 по 38 площею 57,7 кв. м.; приміщення з 44 по 47 включно площею 55,7 кв. м.) загальною площею по внутрішньому обміру 113,4 кв. м., відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщення з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, смт. Куйбишево, вулиця Леніна, 43.
Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідні накази.
Шевченко Т. М.