Іменем України
13.04.10 Справа №28/37/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Зубкова Т.П. , Хуторной В.М.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: Штабовенко Д.В. (довіреність без номеру від 10.02.2010 р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ», м. Запоріжжя,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 р. у справі № 28/37/10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ», м. Запоріжжя,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімпекс», м. Запоріжжя,
про стягнення доходів, які відповідач міг отримати з безпідставно набутого майна у розмірі 300000,00 грн.,
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 13.04.2010 р. № 932 справу № 28/37/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Федоров І.О. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Хуторной В.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За заявою представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, за його згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 р. у справі № 28/37/10 (суддя Яцун О.В.) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «СП МДМ» про вжиття запобіжних заходів.
Ухвалу мотивовано тим, що заявником не подано доказів сплати державного мита, не обґрунтовано необхідність вжиття обраного ним запобіжного заходу шляхом витребування від ТОВ «УІП «ДБС Груп» правовстановлюючих документів, на підставі яких позивач вважає себе власником переданих в оренду за договором № 9-01/03 від 01.03.2003 р. приміщень з урахуванням приписів ст. 43-1 ГПК України, а саме: не надано доказів щодо наявності обставин, які в подальшому можуть призвести до неможливості отримання витребуваних доказів або утруднити таке отримання.
Відповідач не погодився з ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про вжиття запобіжних доказів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Зауважує, що заява відповідача відповідає ст. 43-1 ГПК України. Зазначає, що в заяві відповідач вказав, що має намір подати зустрічний позов і для об'єктивного вирішення спору необхідно витребувати від ТОВ «УІП «ДБС Груп» правовстановлюючі документи, на підставі яких позивач вважає себе власником переданих в оренду за договором № 9-01/03 від 01.03.2003 р. приміщень.
Позивач та третя особа не надали відзивів на апеляційну скаргу.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог відповідача, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, не повідомили причин неявки, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і розгляд скарги можливий без присутності представників відповідача та третьої особи.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СП МДМ» звернулося до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. ст. 38, 43-1 - 43-3 ГПК України.
Заявник вказав, що має намір подати зустрічний позов у даній господарській справі про відшкодування збитків, завданих перешкоджанням здійсненню господарської діяльності. Вважає, що з метою об'єктивного вирішення спору, що розглядається в даній справі, необхідно вжити запобіжні заходи - витребувати від ТОВ «УІП «ДБС Груп» правовстановлюючі документи, на підставі яких це товариство вважає себе власником переданих в оренду за договором № 9-01/03 від 01.03.2003 р. приміщень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають, зокрема, витребування доказів.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.
Відповідно до п. 4 Листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 р. № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів» заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо).
Заявником не виконано зазначені вимоги: не вказано, в чому полягає порушення або загроза порушення прав відповідача з боку позивача, не вказано жодних обставин, які свідчать про те, що подача витребуваних доказів стане згодом неможливою або утрудненою, не надано будь-яких доказів того, що існує загроза порушення прав заявника.
В обґрунтування своєї заяви відповідач лише зазначає, що витребування вказаних доказів необхідно «з метою об'єктивного вирішення спору, що розглядається в даній справі».
Фактично вимога відповідача про витребування доказів є клопотанням про витребуванням доказів, а не заявою про вжиття запобіжних заходів. Відповідач не позбавлений права заявити клопотання витребування вказаних доказів від позивача під час розгляду справи.
Таким чином, підстави для вжиття запобіжних заходів відсутні.
Згідно з ч. 7 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 43-3 ГПК України до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі.
Вимоги статей 43-3 ГПК України щодо сплати державного мита заявником не виконані: доказів сплати державного мита не подано. Зазначене також підтверджується відсутністю переліку додатків до заяви, а також не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви відповідача про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 р. у справі № 28/37/10 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Зубкова Т.П. Хуторной В.М.