"22" жовтня 2009 р. Справа № 03/2167
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,
з секретарем Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача: Колодкова Т.В., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Кристал-М", м. Миронівка, Київська область
до відкритого акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод", с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область
про стягнення 63 760 грн., -
Заявлено позов про стягнення з відповідача 63 760 грн. боргу за придбаний у позивача жом власного виробництва.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Ст.205, ст. 207, ст. 655, ст.664 ЦК України містять положення про те, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
В судовому засіданні встановлено, що письмового договору сторони не укладали.
Відповідно до довіреності серії НБГ № 309135 від 07 грудня 2007 р., виданої на ім'я Гаврилюк Віктора Володимировича, позивач відпустив відповідачу згідно накладної №002806 від 10.12.2007 жом власного виробництва в кількості 1 275,2 тонн на загальну суму 63 760 грн.
Факт отримання товару відповідачем згідно вищевказаної накладної позивач підтверджує дослідженим в судовому засіданні Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 16 квітня 2009 р., який підписаний представниками сторін та завірений печатками.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач посилається на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу, але відповідач в усній формі відмовляв у задоволенні вимог позивача.
Ч.1 ст.32, ст.33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Наданий позивачем акт взаємозвірки розрахунків суд оцінює критично і вважає, що акт не містить необхідних відомостей про осіб та їх повноваження, що його укладали, а також про строк та порядок виконання грошових зобов'язань по розрахунках.
Суд, оцінюючи подані позивачем докази, приходить до висновку, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували факт виконання ним вимог, встановлених ст.530 ЦК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.
СУДДЯ В.В.Єфіменко