"28" жовтня 2009 р. Справа № 11/2268
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І. , при секретарі -Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача за первісним позовом -Пазюра В.А. директор за посадою, Криворученко Ю.О. за довіреністю, відповідача за первісним позовом -Буковський В.Є. директор за посадою, Швець М.П., Григор'єв Ю.О. за довіреностями, третьої особи -Криворученко Ю.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Азот Плюс” до товариства з обмеженою відповідальністю „Інфоазот” про визнання права власності на нерухоме майно, витребовування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ТОВ "Інфоазот" до ТОВ "Азот плюс", третя особа на стороні відповідача за зустрічним позовом без самостійних вимог Скорський Юрій Ігорович про визнання права власності,
По справі оголошувалась перерва з 26 по 28 жовтня 2009р.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азот Плюс»звернулося до господарського суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно -комплексу будівель загальною площею 257,8 кв.м.(літ. „А" - головне приміщення, загальною площею 79.1 кв. м., літ. „В" - гараж, загальною площею 32,3 кв.м., літ „Г" - пожежний резервуар, загальною площею 4,0 кв.м., літ. „Д" - аварійний душ, загальною площею 6,0 кв.м., літ „Е" - аварійний душ, загальною площею 6,0 кв. м., літ. „Ж" - компресорна, загальною площею 130,4 кв.м., № 1 - огорожа, № 2 - естакада, № 3 -ворота), що знаходяться за адресою: смт. Лисянка, вул.. Вокзальна, 37 та витребовування цього майна з чужого незаконного володіння відповідача.
Позивач посилався на те, що право власності на оспорюване майно він набув на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20 серпня 2009 року між ним та Скорським Юрієм Ігоревичем, який посвідчений державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори Любчич Ф.І. Позивач зазначив, що відповідно до пункту 1.6 договору купівлі-продажу нерухомого майна право власності на комплекс будівель переходить від продавця до покупця після державної реєстрації цього договору в органах БТІ.
25 серпня 2009 року право власності на це майно зареєстровано за позивачем в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 6516151 в Звенигородському виробничому відділку комунального підприємства Черкаського обласного об'єднання бюро технічної інвентаризації.
Як зазначив Позивач у своїй позовній заяві, 26 серпня 2009 року під час прийому-передачі комплексу будівель товариство з обмеженою відповідальністю «Інфоазот»заявило свої претензії на предмет договору, оскільки не визнало право власності за TOB "Азот Плюс”, у зв'язку з чим TOB «Інфоазот»продовжує незаконно володіти нерухомим майном і відмовляється передати його законному власнику.
В підтвердження своїх вимог, Позивач надав договір купівлі-продажу нерухомого майна, витяг з державного реєстру правочинів від 20.08.09р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка з ЄДРПОУ.
Відповідач, ТОВ «Інфоазот», проти позову заперечив і подав зустрічний позов про визнання права власності на це майно, який було прийнято судом для спільного розгляду з первісним.
За клопотання представника позивача за зустрічним позовом до участі у справі у якості третьої особи на боці відповідача за зустрічним позовом було залучено Скорського Юрія Ігоровича.
Свої вимоги ТОВ «Інфоазот»обґрунтувало тим, що право власності на оспорюване майно належить йому на підставі договору купівлі-продажу № 05/217-2 від 01 вересня 1993 року, зареєстрованого в Звенигородському виробничому підрозділі Черкаського обласного об"єднаного бюро технічної інвентаризації 07 липня 2004 року, номер запису 76 в книзі 18. У подальшому вказане майно було на умовах іпотечного договору №061/07-1 від 26.07.2007 р. передано в іпотеку для забезпечення зобов'язань позивача перед ВАТ„КРЕДОБАНК" за договором № 028/07-КЛ кредитної лінії (Кредитний договір). Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором між ВАТ „КРЕДОБАНК" позивачем та Скорським Юрієм Ігоровичем (третя особа) було укладено договір поруки № 05/07-П від 26 липня 2007, відповідно до якого Скорський Юрій Ігорович поручився перед ВАТ „КРЕДОБАНК" за виконання позивачем зобов'язань за Кредитним договором.
На час настання строку повернення коштів, за умовами Кредитного договору - 23 січня 2009 року у TOB „Інфоазот" існувала заборгованість перед ВАТ „КРЕДОБАНК" по виконанню зобов'язань за цим договором у сумі 1455645 гривень.
Позивачу стало відомо про те, що 12 лютого 2009 року між Скорським Юрієм Ігоровичем та ВАТ „КРЕДОБАНК" було укладено договір відступлення прав вимоги за Кредитним договором. Відповідно до цього Договору сторони свідчили, що зобов'язання за Кредитним договором були в повному обсязі виконані поручителем, Скорським Ю. І., і до нього на підставі ст.ст. 512-519, 556 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до боржника за Кредитним договором, за іпотечним договором № 061/07-1. Позивач вважає, що Скорський Ю. І. після укладення договору про відступлення прав вимоги в супереч чинному законодавству одноосібно прийняв рішення про набуття у власність нерухомого майна, яке було предметом іпотеки за Іпотечним договором а тому не був власником оспорюваного майна на час укладення договору купівлі-продажу, на який посилається позивач за первісним позовом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача за зустрічним позовом зазначав, що згідно ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Третя особа виконала зобов'язання TOB „Інфоазот" перед ВАТ „КРЕДОБАНК" з погашення кредиту та відсотків за користування ним не у всій сумі зобов'язання, а лише частково, у сумі 1455645 гривень і таким чином, після виконання цього зобов'язання і укладення договору відступлення права вимоги, третя особа набула прав кредитора по відношенню до TOB „Інфоазот" за Кредитним договором та прав іпотекодержателя Об'єкта за Іпотечним договором відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України лише в частині, яка відповідає розміру виконаного нею, як поручителем зобов'язання у сумі 1455645 гривень, а не на все оспорюване майно, вартість якого відповідно до умов іпотечного договору становить 7 806 210 гривень.
Також позивач зазначає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку", третя особа не направляла TOB „Інфоазот" вимоги про виконання на її користь зобов'язання за Кредитним договором у розмірі 1455645 гривень, яке було виконане третьою особою за TOB „Інфоазот" як поручителем і таким чином не набула права звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того позивач за зустрічним позовом зазначає про порушення відповідачем при прийнятті рішення щодо прийняття у власність оспорюваного майна умов іпотечного договору(п.5.4.1) відповідно до якого у випадку набуття права звернення на предмет іпотеки Іпотекодавець передає у власність Іпотекодержателю предмет іпотеки за ціною придбання, яка визначається шляхом експертної оцінки предмету іпотеки на день придбання. Такої оцінки проведено не було.
У судовому засіданні представники позивача за зустрічним позовом підтримали позовні вимоги з підстав, названих у позові. Крім того у якості додаткового обґрунтування позову пояснили, що третя особа не могла набути прав власності на оспорюване майно ще й з тих підстав, що чинне на час укладання іпотечного договору законодавство передбачало можливість примусового стягнення майна, що було предметом іпотеки, лише за рішенням суду.
У судовому засіданні представник третьої особи проти зустрічного позову заперечував і надав суду відзив на зустрічну позовну заяву та письмові докази в підтвердження своїх вимог.
В обґрунтування своїх заперечень, представник третьої особи - Скорського Ю.І. зазначав, що12 лютого 2009 року, як поручитель перед ВАТ „КРЕДОБАНК” за виконання ТОВ „Інфоазот” взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, виконав їх в повному обсязі. В той же день ВАТ „КРЕДОБАНК” та Скорський Ю.І. уклали договір відступлення прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшли всі права в повному обсязі первісного кредитора, які існували на момент відступлення права вимоги.
Обґрунтовуючи заперечення, представник Скорського Ю.І. посилався на те, що у відповідності з абзацом 2 п.5.4.1. іпотечного договору № 061/07-1 від 26 липня 2007 року „рішення про прийняття у власність предмету іпотеки приймається Іпотекодержателем одноосібно. Підписанням цього договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя за рішенням Іпотекодержателя. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.”, що повністю відповідає вимогам Закону України „Про іпотеку”. Відповідно до цих умов договору третьою особою було прийнято рішення про прийняття у власність предмету іпотеки.
Також представник третьої особи пояснив, що за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду Комунальним підприємством Черкаське обласне об'єднання БТІ проведено реєстрацію права власності за Скорським Ю.І. на оспорюване майно, а 20 серпня 2009 року це майно було продано позивачу на умовах договору купівлі-продажу.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступне.
26 липня 2007 року ВАТ „КРЕДОБАНК” та ПП фірма „ІНФОАЗОТ” уклали договір № 028/07- КЛ кредитної лінії на загальну суму 4 500 000 грн. (чотири мільйони п'ятсот тисяч гривень) зі строком дії до 23 лютого 2009 року включно.
Згідно з п. 3.2 ст. 3 зазначеного Договору кредитної лінії, Позичальник -ПП «Фірма Інфоазот»зобов'язувалося надати банку такі забезпечення :
1. Іпотека цілісного майнового комплексу загальною площею 257,8 кв.м., введеного в експлуатацію у 1985 році, що складається з нерухомості : цегляної будівлі головного приміщення (літ. А), площею 79,1 кв. м., цегляної будівлі гаражу (літ.а), цегляної прибудови (літ.а1), цегляної будівлі гаражу (літ.В) площею 32,3 кв.м., обкладеного цеглою пожежного резервуару (літ.Г), площею 4,0 кв.м., цегляної будівлі аварійного душа (літ.Д), площею 6,0 кв.м., цегляної будівлі аварійного душу (літ.Е) площею 6,0 кв. м., будівля компресорної з металоконструкцій, стіни шиферні (літ.Ж) площею 130,4 кв.м., огорожі (1) з залізобетонних плит, естакади (2), залізних воріт (3), обладнання - 10 резервуарів для приймання та зберігання рідкого аміаку по 100 куб.м. кожен, пункт наливу рідкого аміаку в автоцистерни, резервуар для води ємністю 100 куб.м. з насосом, рампа для азотних балонів, маневровий пристрій та інші основні засоби, що належали Позичальнику і знаходиться за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37, заставною вартістю 3 903 105, 00 грн.(три мільйони дев'ятсот три тисячі сто п'ять гривень 00 коп.).
2. Іпотека цілісного майнового комплексу до складу якого входили : комплекс будівель складу рідкого аміаку загальною площею 247 кв.м., введеного в експлуатацію у 1980 році, що складалося з : цегляного приміщення побутового комплексу (літ. А), площею 130,6 кв. м., цегляної будівлі аварійного душу (літ.Б), площею 4,2 кв.м., цегляного гаражу (літ.В), площею 21,2 кв.м., вагова з азбестоцементних плоских листів (літ.Г),площею 91,4 кв.м., та інші засоби що належали Позичальнику і знаходяться за адресою: Черкаська область, Христинівський район, залізнична станція Розсішки, колія «Розсішки-Удич»2 км, заставною вартістю 4 172 655, 00 грн. (чотири мільйони сто сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.).
3. Майнові права на товар (технічний рідкий аміак), що буде придбаний Позичальником по Договору поставки № 08/2007 від 22.01.2007р., укладеного з ТзОВ «Хімальянс»(м. Одеса) на загальну суму 3.375 000, 00 грн.(три мільйони триста сімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ, заставною вартістю 2 025 000, 00 грн.
4. Майнові права на товар (технічний рідкий аміак), що буде придбаний Позичальником по Договору № 715 від 27.03.2007р., укладеного з ТзОВ «Індеко»(м. Дніпропетровськ) на загальну суму 6 850 000, 00 грн.(шість мільйонів вісімсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.), заставною вартістю 5 548 500, 00 грн.
5. Порука Скорського Юрія Ігоровича та Буковського Володимира Євгеновича.
Загальна заставна вартість забезпечення склала 15 649 260, 00 грн. (п'ятнадцять мільйонів шістсот сорок дев'ять тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.).
За договором № 028/07- КЛ кредитної лінії від 26 липня 2007 року між ВАТ „КРЕДОБАНК” та ПП Фірма „ІНФОАЗОТ” укладено іпотечний договір № 061/07-1(далі іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чижиком О.С., згідно з умовами якого предметом іпотеки виступило нерухоме майно ПП Фірма «Інфоазот»- комплекс загальною площею 257, 8 м2, а саме: літера А -головне приміщення, загальною площею 79, 1 м2 , літера В -гараж, загальною площею 32, 3 м2, літера Г -пожежний резервуар, загальною площею 4, 0 м2, літера Д -аварійний душ, загальною площею 6, 0 м2, літера Е -аварійний душ, загальною площею 6, 0 м2 , літера Ж -компресорна, загальною площею 130, 4 м2 , літера 1 -огорожа, 2 -естакада, 3 -ворота, обладнання -10 резервуарів для приймання та зберігання рідкого аміаку по 100 м3 кожен, пункт наливу рідкого аміаку в автоцистерни, резервуар для води ємкістю 100 м3 з насосом, рампа для азотних балонів, маневровий пристрій, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37.
Згідно з умовами п.1.1 зазначеного Договору сума максимального ліміту за кредитом складала 4 500 000, 00 грн. (чотири мільйони п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) зі строком повернення - 23 січня 2009 року, з розміром відсоткової ставки -18 % річних.
Вартість предмету іпотеки визначалась сторонами за Договором у 3 903 105 грн.(три мільйони дев'ятсот три тисячі сто п'ять грн.), - п.п.1.6 Іпотечного Договору.
У відповідності з п.п. 5.1 п.5 Іпотечного Договору, право звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель набував у випадку повного або часткового неповернення у встановлений Кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки суми відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій).
26 липня 2007 року ВАТ „КРЕДОБАНК” та Скорський Ю.І. уклали договір поруки № 05/07-ІІ, згідно якому Скорський Ю.І. виступив поручителем виконання зобов'язань ПП фірма „ІНФОАЗОТ” перед ВАТ „КРЕДОБАНК” по договору № 028/07- КЛ кредитної лінії.
23 листопада 2007 року між сторонами за іпотечним договором було укладено Договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору в зв'язку зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи ПП фірма „ІНФОАЗОТ” на товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОАЗОТ».
23 січня 2009 року згідно п.2.1.7. договору № 028/07- КЛ кредитної лінії строк дії договору закінчився. Кредиторська заборгованість ТОВ „ІНФОАЗОТ” перед ВАТ „КРЕДОБАНК”, склала 1 455 645, 23 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок п'ять гривень 23 коп.).
12 лютого 2009 року, у зв'язку з виконанням зобов'язання за кредитним договором поручителем Скорським Ю.І., між ВАТ „КРЕДОБАНК” та Скорським Ю.І. укладено договір відступлення прав вимоги, який було нотаріально посвідчено.
За зазначеним договором (п.п.1.1.1. п.1) первісний кредитор -ВАТ «КРЕДОБАНК»передав, а новий кредитор, -Скорський Ю.І., - прийняв всі права вимоги за договорами, укладеними в забезпечення кредитної лінії, а саме :
- договором № 028/07-КЛ від 26.07.2007 року,
- іпотечним договором № 062/07-І від 26.07.2007 року, реєстраційний нотаріальний номер № 1-З-400,
- іпотечним договором № 061/07-І від 26.07.2007 року, реєстраційний нотаріальний номер № 1-З-399,
- договором поруки 06/07-П укладеним між ВАТ «КРЕДОБАНК»та Буковським В.Є.,
- договором застави майнових прав № 063/07-3 від 26.07.07р.,
- договором застави майнових прав № 064/07-3 від 26.07.07р.,
У відповідності з цим договором, до нового кредитора переходили у повному обсязі права первісного кредитора за вказаними вище договорами, включаючи право вимоги на суму основного зобов'язання по кредиту, на суму пені та неустойки у разі їх нарахування, відсотків за користування кредитом та будь-які інші вимоги, передбачені кредитним договором, право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до іпотечних договорів та інші права, передбачені іпотечними договорами, право звернення стягнення на предмет застави та будь-які інші вимоги, передбачені договорами застави, право вимоги до Поручителя, забезпечене договором поруки (п.п.1.1.2).
Згідно з п.п. 2.1 договору, права вимоги за договорами, вказаними у п.п.1.1.1. договору вважаються переданими з моменту нотаріального посвідчення договору.
24.03.09р. Скорським Ю.І. було направлено вимогу до ТОВ «Інфоазот»щодо погашення кредиторської заборгованості.
19.05.2009 року новим кредитором прийнято рішення про прийняття у власність предмету іпотеки за іпотечним договором № 061/07-1 від 26.07.07р., а саме : нерухомого майна, загальною площею 257, 8 м2, а саме : літера А - головне приміщення, загальною площею 79, 1 м2 , літера В -гараж, загальною площею 32, 3 м2, літера Г -пожежний резервуар, загальною площею 4, 0 м2, літера Д -аварійний душ, загальною площею 6, 0 м2, літера Е -аварійний душ, загальною площею 6, 0 м2 , літера Ж -компресорна, загальною площею 130, 4 м2 , літера 1 -огорожа, 2 -естакада, 3 -ворота, обладнання -10 резервуарів для приймання та зберігання рідкого аміаку по 100 м3 кожен, пункт наливу рідкого аміаку в автоцистерни, резервуар для води ємкістю 100 м3 з насосом, рампа для азотних балонів, маневровий пристрій, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37., про що направлено повідомлення відповідачу.
Згідно з висновком «Звіту про незалежну оцінку складу рідкого аміаку розташованого за адресою : Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37», проведеного ТОВ «Міжнародна компанія «АЙН СОФ»вартість об'єкту оцінки станом на 31 травня 2009 р. становить 1 449 414, 61 грн. (один мільйон чотириста сорок дев ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 61 коп.).
Рішенням реєстратора Звенигородського ВП КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»від 25.06.2009 року, у реєстрації права власності на згаданий об'єкт нерухомості за Скорським Ю.І. було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням третя особа оскаржила його у судовому порядку і 20.07.2009 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду, позов Скорського Ю.І. до КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»про зобов'язання вчинити дії, задоволено та зобов'язано комунальне підприємство ВПКПБТІ зареєструвати за Скорським Ю.І. право власності на оспорюване майно. Це рішення набрало законної сили та виконано, про що внесено запис до Реєстру прав на нерухоме майно за № 23476868 від 03.08.09р.
20 серпня 2009 року між ним та Скорським Юрієм Ігоревичем було укладено договір купівлі-продажу з ТОВ «Азот Плюс»комплексу будівель загальною площею 257,8 кв.м., що знаходяться за адресою: смт. Лисянка, вул.. Вокзальна, 37 Лисянського району Черкаської області. Цей договір було нотаріально посвідчено та внесено до державного реєстру право чинів.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ст.ст.553, 554, 556 ЦК України містять наступні приписи:
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІУ від 05.06.03р. встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІУ від 05.06.03р. у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ст..ст.35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІУ від 05.06.03р., у редакції, що діяла на час укладення іпотечного договору передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
У відповідності з абз.2 п.5.4.1. іпотечного договору № 061/07-1 від 26 липня 2007 року, рішення про прийняття у власність предмету іпотеки приймається Іпотекодержателем одноосібно. Підписанням цього договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя за рішенням Іпотекодержателя. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.
Стаття 513 ЦК України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За умовами статті 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦКУ встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Право власності на оспорюване майно позивач за первісним позовом набув за умовами укладеного з третьою особою нотаріально-посвідченого договору, купівлі-продажу від 20 серпня 2009 р., який внесено до державного реєстру правочинів. Цей договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а отже є правомірним.
Таким чином позивач за первісним позовом довів суду, що він у встановленому законом порядку набув прав власності на оспорюване майно.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом, то суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Твердження позивача про те, що третя особа не набувала прав власності на оспорювань майно з посиланням на порушення нею вимог ст.35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІУ від 05.06.03р.а тому не мала права продавати його відповідачу суперечить фактичним обставинам справи.
Так третьою особою було виконано зобов'язаня позивача по кредитним договором на виконання договору поруки і до нього перейшли всі права кредитора, у тому числі і права іпотекодержателя за іпотечним договором, що також підтверджується умовами договору відступлення права вимоги. Представником третьої особи надано суду докази направлення позивачу за зустрічним позовом вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором на його користь та звіт проведеної оцінки оспорюваного майна на час його рішення про прийняття у власність цього майна. Твердження позивача за зустрічним позовом про неотримання такої вимоги та фальсифікацію оцінки є лише припущенням останнього, а тому не приймаються судом.
Суперечить приписам Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІУ від 05.06.03р. також і твердження позивача за зустрічним позовом про можливість набуття прав власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки лише за рішенням суду.
Приймаючи рішення щодо вимог позивача за зустрічним позовом, суд враховує також і те, що 20.07.2009 року, постановою Черкаського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили, позов Скорського Ю.І. до КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»про зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації його прав власності на оспорювань майно, задоволено.
Мотивуючи своє рішення, адміністративний суд, зокрема, зазначив, що у відповідності до ст. 182 Цивільного Кодексу України порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та підстави відмови в ній встановлюються законом, а вимоги ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових справ на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року за № 1952-ІУ містить перелік документів, необхідних для реєстрації прав на нерухоме майно, серед яких є договори про іпотеку та які є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав.
З наведеного вбачається, що право власності на оспорюване майно правомірно перейшло до третьої особи, а тому вимога за зустрічним позовом задоволенню не підлягає.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити (позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Як вбачається з матеріалів справи те не оспорюється сторонами, спірне майно перебуває у володінні ТОВ «Інфоазот», яке утримується від передачі його новому власнику.
Стаття 400 ЦК України відносить до обов'язку недобросовісного ( володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем.
Таким чином позивач за первісним позовом вірно обравши спосіб захисту порушенного права, довів суду, що є власником оспорюваного майна та вправі вимагати його витребовування у відповідача.
З відповідача на користь позивача з первісним позовом підлягає до стягнення у якості відшодування понесених судових витрат 952,80 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст..ст.4-3, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Азот Плюс», м. Київ, вул.. Волинська, 16, код 36629617 право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: смт. Лисянка, вул.. Вокзальна, 37 Лисянського району Черкаської області, а саме : комплекс будівель загальною площею 257,8 кв.м., літ. „А" - головне приміщення, загальною площею 79.1 кв. м., літ. „В" - гараж, загальною площею 32,3 кв.м., літ „Г" - пожежний резервуар, загальною площею 4,0 кв.м., літ. „Д" - аварійний душ, загальною площею 6,0 кв.м., літ „Е" - аварійний душ, загальною площею 6,0 кв. м., літ. „Ж" - компресорна, загальною площею 130,4 кв.м., № 1 - огорожа, № 2 - естакада, № 3 -ворота.
3. Зобов'язати ТОВ «Інфоазот»смт. Лисянка, вул..Вокзальна, 37, код 13918691 повернути зазначене в п.2 цього рішення майно ТОВ «Азот Плюс».
4. Стягнути ТОВ «Інфоазот»смт. Лисянка, вул..Вокзальна, 37, код 13918691 з на користь ТОВ «Азот Плюс», м. Київ, вул.. Волинська, 16, код 36629617 витрат 952,80 грн., понесених на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань