"22" жовтня 2009 р. Справа № 13/2196
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі Бордунос Л.І., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТЕКС”, м. Черкаси, вул. Ільїна, 55
до відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури”, м. Черкаси, вул. Одеська, 8
про стягнення 1 503 055 грн. 91 коп. заборгованості
за участю представників сторін:
позивача: Кірса В.В. -за довіреністю від 04.04.2009 р.;
відповідача: Дибенко Т.В. -за довіреністю від 14.09.2009 р.
Справа розглядається з наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
06 липня 2006 року між позивачем та приватним підприємством “Техавтокомплект” було укладено договір купівлі-продажу векселів №136.
За умовами договору купівлі-продажу векселя продавець передав а позивач - прийняв та оплатив належним чином оформлений цінний папір з наступними реквізитами:
- тип векселя 1: простий, без протесту;
- векселедавець: ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури”;
- номер вексельного бланку 3224986676;
- номінал векселя, грн.: 2 065 980 грн. 74 коп.;
- дата складання векселя: 06 липня 2006 року;
- строк платежу по векселю 21 липня 2006 року.
21 липня 2006 року позивачем та відповідачем було підписано акт пред'явлення цього векселя до платежу. За умовами цього акту відповідач повинен був здійснити платіж проти векселя 1 на протязі одного банківського дня з дня складання цього акта на поточний рахунок позивача.
Вищезазначені зобов'язання по сплаті відповідачем виконані не були.
01 вересня 2006 року позивачем з продавцем було укладено договір купівлі-продажу векселів № 01/9.
За умовами договору купівлі векселя продавець передав, а позивач прийняв та оплатив належним чином оформлений цінний папір з наступними реквізитами:
- тип векселя 2: простий, без протесту;
- векселедавець: ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури”;
- номер вексельного бланку 3224986917;
- номінал векселя, грн.: 410 000 грн. 00 коп.;
- дата складання векселя: 31 серпня 2006 року;
- строк платежу по векселю 15 вересня 2006 року.
15 вересня 2006 року позивачем та відповідачем було підписано акт пред'явлення цього векселя до платежу. За умовами цього акту відповідач повинен був здійснити платіж проти векселя 2 на протязі одного банківського дня з дня складання цього акта на поточний рахунок позивача.
Вищезазначені зобов'язання по сплаті відповідачем виконані не були.
У відповідності до ст. ст. 48, 49 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі” та ч. 5 ст. 2 Закону України “Про обіг векселів” в разі прострочення векселедавцем розрахунку оплати пред'явленого в строк векселя, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються відсотки, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу до дня подання позову відповідно. Вказана сума відсотків враховується до суми вексельного зобов'язання.
В зв'язку з невиконанням відповідачем вексельного зобов'язання позивач звернувся до господарського суду з вимогами до відповідача щодо стягнення вексельної заборгованості та застосування до відповідача відповідальності, передбачено чинним законодавством.
Під час розгляду справи №13/4248 були досліджені обставини видання вищевказаних векселів та їх пред'явлення до виконання, а також факт невиконання відповідачем вексельного зобов'язання, в зв'язку з чим, рішенням суду від 06.09.2007р. були задоволені вимоги позивача та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, в розмірі:
За векселем 1:
2 065 980,74 грн. -суми основного боргу;
188 174,08 грн. -відсотки за період з 23.07.2006 року по 22.08.2007 року.
За векселем 2:
410 000 грн. -суми основного боргу;
31 996,85 грн. -відсотки за період з 17.09.2006 року по 22.08.2007 року.
Зазначене рішення набрало законної сили, а обставини, які ним встановлені відповідно до ст. 35 ГПК України - не підлягають новому дослідженню.
Проте, до цього часу, відповідач, встановленого судовим рішенням боргу на користь позивача не перерахував, та продовжує користуватися коштами позивача, що є підставою для застосування до відповідача правових наслідків, передбачених ст. 48 УВЗ “Про переказні векселі та прості векселі” та ч. 5 ст. 2 ЗУ “Про обіг векселів”.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А оскільки зобов'язання сплатити за векселем є грошовим зобов'язанням, яке відповідно до ст. 599 ЦК України припиняється виконанням, проведеним належним чином, то на вексельні відносини розповсюджуються положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо зобов'язання відповідача сплатити суму вексельного зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Таким чином, нарахована сума заборгованості відповідачу складає:
За векселем 1:
Відсотки за період з 23.08.2007 року по 31.08.2009 року -427 771,17 грн.
Інфляційні за період з вересня 2007 року по липень 2009 року -826 392,29 грн.
За векселем 2:
Відсотки за період з 23.08.2007 року по 31.08.2009 року -84 892,45 грн.
Інфляційні за період з вересня 2007 року по липень 2009 року -164 000,00 грн.
Всього загальна сума зобов'язання відповідача по векселю 1 та векселю 2 складає: 1 503 055,91 грн.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.08.2004 року порушено справу № 01/2759 про банкрутство ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури”.
В ході процедури банкрутства відповідача 16.09.2005 року винесено ухвалу про санацію вищезазначеного боржника.
Зазначена заборгованість виникла після порушення справи про банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства відповідача і відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” являється поточною заборгованістю. При цьому дія мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів, яким являється позивач, у відповідності з абзацами 6 та 24 статті 1 та частини 6 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не поширюється.
Таким чином будь-які обмеження, в тому числі розстрочка або відстрочка погашення поточної заборгованості, якою є вищезазначена заборгованість відповідача перед позивачем встановлюватися не можуть, оскільки Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає такі обмеження задоволення вимог поточних кредиторів.
Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги заперечив. Представник відповідача посилається на пріоритет банкрутного провадження та зупинення нарахування санкцій по прострочених зобов'язаннях. Вказує на необхідність звернення з вимогами до комітету кредиторів. Доказів погашення заборгованості не надано. Вимоги не спростував. Пропозицій по врегулюванню спору не представив.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, вважає що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з наступних підстав:
Між сторонами наявні безумовні грошові зобов'язання на підставі вексельного законодавства, врегульовані ст. 48 УВЗ “Про переказні векселі та прості векселі” та ч. 5 ст. 2 ЗУ “Про обіг векселів”. Існуючі відносини не заперечені сторонами.
Посилання позивача на вимоги цивільного кодексу є коректним в частині наявного безумовного грошового зобов'язання і вексель розцінюється як боргова розписка.
Відповідач, в порушення умов зобов'язання не розрахувався повністю в визначений термін по зобов'язанню.
Позивач правомірно нараховує інфляційні збитки та 3% річних на прострочений борг при наявному грошовому зобов'язанні.
Позов належить задовольнити повністю та стягнути 1503055 грн. 91 коп. інфляційних збитків та 3% річних з простроченої суми заборгованості - з відповідача на користь позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю -15030 грн. 55 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення Господарського процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача -відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури”, м. Черкаси, вул. Одеська, 8, ідентифікаційний код 14310069
на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТЕКС”, м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, ідентифікаційний код 21384364
1 503 055 грн. 91 коп. відсотків та інфляційних збитків, 15030 грн. 55 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Скиба Г.М.