"15" жовтня 2009 р. Справа № 02/2302
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,
за участю представників: позивача: Драченко В.С. -за довіреністю,
відповідача: Власюк О.С. -голова селищної ради за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
до Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області
про стягнення 4 649 грн. 13 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 4 649 грн. 13 коп., в тому числі 3 940 грн. 26 коп. боргу за надані позивачем послуги по очистці та посипці доріг по смт. Буки відповідно до договору від 01.02.2009 року № 6/11, 437 грн. 30 коп. пені, 212 грн. 77 коп. втрат від інфляції, 58 грн. 80 коп. три проценти річних.
Представник позивача у судовому засіданні подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 1974 грн., пені до 219 грн. 11 коп., інфляційних -до 106 грн. 60 коп., трьох процентів річних -до 23 грн. 46 коп.; просив задовольнити позов у зменшених сумах та прийняти рішення у даному судовому засіданні.
Представник відповідача не подала суду письмовий відзив на позов, у судовому засіданні частково заперечила проти позову та пояснила, що відповідачем 25.03.2009 частково оплачено борг в сумі 1966 грн. 10 коп. і залишок боргу відповідача на даний час становить 1 974 грн. 16 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами; представник просила не застосовувати штрафні санкції та відмовити в цій частині у позові, оскільки Буцька селищна рада фінансується з державного бюджету та має обмежене фінансування.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Буцька селищна рада в особі голови селищної ради Власюк О.С., яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», та дочірнє підприємство “Черкаський облавтодор” ВАТ “”Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі начальника філії Северина О.Ф., який діє на підставі довіреності, уклали договір № 6/11 на надання послуг від 01 лютого 2009 року, за умовами якого відповідач (як замовник) доручив, а позивач (підрядник) взяв на себе зобов'язання надати послуги по очистці та посипці доріг по смт. Буки.
Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору вартість робіт за договором складає 3940,26 грн., в тому числі: очистка доріг 1 км проходу автодороги - 35,76 грн., посипка доріг 1 км проходу - 221,9 грн.; вартість робіт за договором визначається згідно оформлених товарно-транспортних накладних. Сума оплати по кожному наданню послуг записується в акті виконаних робіт і затверджується підписами представників обох сторін.
Відповідно до п. 2.3. договору розрахунки здійснюються на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт і рахунку про вартість виконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу замовлені послуги, а відповідач прийняв їх, про що сторони підписали акт № МР-0000016/11 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 3 940 грн. 26 коп. На вказаному акті проставлена дата підписання 02 березня 2009 року, на ньому відсутні будь-які зауваження чи претензії щодо якості робіт.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із акта звірки взаємних розрахунків між сторонами та підтверджено відповідачем, останній провів частковий розрахунок з позивачем за надані по вказаному Акту послуги в сумі 1 966 грн. 10 коп. і залишок боргу відповідача по акту № 16/11 складає 1 974 грн. 16 коп.
Представник відповідача підтвердила наявність боргу по акту № 16/11 в сумі 1974 грн. 16 коп. Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача боргу в сумі 1 974 грн. 16 коп. є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, підтвердженою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.
Суд вважає правомірною та такою, що підлягає до задоволення, вимогу позивача про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, трьох процентів річних в сумі 30 грн. 02 коп. за прострочення розрахунку в період з 07.03.2009 року по 07.09.2009 року та встановленого індексу інфляції в сумі 73 грн. 98 коп. за прострочення розрахунку з березня по липень 2009 року. Відповідно до п. 4.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення проведення розрахунку за період з 10.03.2009 по 07.09.2009 року. Виходячи із дійсної суми боргу 1974 грн. 16 коп., належна до стягнення пеня складає 219 грн. 11 коп.
Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідач є бюджетною організацією та має обмежене фінансування, що призвело до неналежного виконання ним зобов'язання й порушення договору, суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути її з відповідача в сумі 50 грн.
В п. 6.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»визначено, що у разі, коли господарський суд у разі на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача в сумі, сплаченій позивачем із нарахованої суми.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області (20114, Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, вул. Леніна, 28,
ідентифікаційний код 25659763) на користь дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, ідентифікаційний код 31141625) борг в сумі 1 974 грн. 16 коп., 30 грн. 02 коп. три проценти річних, 73 грн. 98 коп. індексу інфляції, 50 грн. пені, 102 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Рішення підписане суддею 16.10.2009