29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" квітня 2010 р.Справа № 18/400-10
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” с.Великі Вікнини, Збарацького району, Тернопільської області
до Фермерського господарства „Санта-Л” с. Полянь Славутського району
про стягнення 239278,04 грн.
суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
Позивача: Довгаль Б.М. -директор (в судовому засіданні 26.04.2010 р.)
Відповідача: Дзядович Л.С. голова фермерського господарства (в судовому засіданні 26.04.2010 р.)
З перервою в судовому засіданні.
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 239278,04 грн. заборгованості, з яких: 156951,40 грн. основний борг, 82326,64 грн. штрафні санкції. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №7 від 12.09.2008 р., укладеного між сторонами, щодо оплати прийнятого товару.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Представник відповідача в судовому засіданні суму основного боргу в розмірі 156960,40 грн. визнав, та пояснив, що в період з вересня по жовтень 2008 р. між сторонами була усна домовленість про продаж зерна пшениці на суму 271466,40 грн. в кількості 254,650т. У письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього відповідач звертає увагу суду на те, що між ФГ „Санта-Л” та ТОВ „Славутич” ніколи не укладався договір №7 від 12.09.08 р., на котрий посилається у своїх позовних вимогах позивач. Однак між позивачем та відповідачем було укладено договір №7 від 31 липня 2009 р. котрий немає і не може мати жодного відношення до заявлених в позові вимог, навіть якщо допустити, що такий договір було укладено, то штраф в розмірі 3% ніяк не може становити 82326,53 грн. і є позивачем надуманим. Просить позовну заяву в частині стягнення штрафних санкцій залишити без задоволення.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач запропонував провести експертизу договору на предмет його дійсності та в судове засідання 23.03.2010 р. надати перелік питань для експертизи. Однак ні в судовому засіданні 23.03.2010 р. ні в подальших судових засіданнях відповідач дане клопотання не підтримав, перелік питань не надав. Тому клопотання про проведення експертизи суд залишив без задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
12.09.2008 р. між сторонами укладено договір №7 згідно умов якого позивач відпускає пшеницю продовольчу в кількості 255 т по договірні ціні згідно накладних, а відповідач приймає даний товар і проводить оплату за нього в 3-х денний термін після виписки накладних (п. 1.1, 1.2 договору).
Як вказує позивач, він свої зобов'язання по договору виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних №53 від 23.09.2008 р., №54 від 27.09.2008 р., №58 від 27.09.2008 р. на загальну суму 271466,40 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо оплати товару, виконав частково.
Згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача становить 156960,40 грн.
Відповідно до п.2.2 договору за безпідставну відмову від оплати товару покупець сплачує постачальнику штрафну санкцію в розмірі 3% від суми боргу за кожен місяць прострочки.
Відповідно позивач нарахував відповідачеві 82326,64 грн. штрафу.
У зв'язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій накладних, відповідач дійсно отримав від позивача зерно пшениці на загальну суму 271466,40 грн. Часткова проплата підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.
Представник відповідача в попередніх судових засіданнях та у письмовому відзиві на позовну заяву основний борг в розмірі 156951,40 грн. визнав.
За таких обставин, позов в частині стягнення 156951,40 грн. основного боргу обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п.2.2 договору за безпідставну відмову від оплати товару покупець сплачує постачальнику штрафну санкцію в розмірі 3% від суми боргу за кожен місяць прострочки.
Однак, судом приймається до уваги те, що у накладних на відпуск пшениці не зазначено, що підставою їх видачі є саме договір №7 від 12.09.2008 р. Крім того, у платіжних дорученнях та банківських виписках у графі „призначення платежу” вказано що оплата проводилась за пшеницю згідно рахунків. Таким чином, позивачем не доведено що пшениця продана саме по договору №7 від 12.09.2008 р.
В силу ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінюючи надані представниками сторін докази, суд прийшов до висновку що в частині позову про стягнення 82326,64 грн. штрафу необхідно відмовити.
Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” с. Великі Вікнини, Збаразького району, Тернопільської області до Фермерського господарства „Санта-Л” с. Полянь Славутського району про стягнення 239278,04 грн. задоволити частково.
Стягнути з Фермерського господарства „Санта-Л” с. Полянь Славутського району (код 33861756) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” с. Великі Вікнини, Збаразького району, Тернопільської області (код 30828056) 156951,40 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 40 копійок) боргу, 1569,51 грн. (одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 51 копійку) державного мита, 156,80 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 80 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя
Віддруковано 3 примірники:
1. в справу,
2. позивачу,
3. відповідачу.