73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.04.2010 Справа № 3/52-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімершпагат", м. Бориспіль Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтара» м. Херсон
про стягнення 5317 грн. 11 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - не прибув
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5317,11 грн., з яких: 4857,84 грн. основний борг, 167,80 грн. пеня, 242,89 грн. інфляційні збитки, 48,58 грн. 3% річних.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, у судове засідання не прибув, письмовий відзив не надав.. Направлена на його юридичну адресу ухвала про порушення справи повернулася з відміткою поштового відділення: за закінченням терміну зберігання. Згідно Довідки ЄДРПОУ станом на 16.04.2010 р. місцезнаходження відповідача: м.Херсон, пров.Янтарний, будинок, 2.
26 квітня 2010 року позивач направив на адресу суду телеграму, в якій просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи, яких достатньо для вирішення спору по суті..
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд -
Між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу.
Позивач за видатковою накладною №ТОВ-001345 від 16.10.2009 р. та Довіреністю №225 від 14.10.2009 р. передав у власність відповідача товар на суму 4857,84 грн.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
18.12.2009 року позивач за вих..№187 направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг. Вищевказану претензію відповідач отримав 26.12.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8).
Однак, незважаючи на вимогу, відповідач не розрахувався за отриманий товар. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4857,84 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 167,80 грн. пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків. При цьому, відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Частиною 2 статті 551 ЦК України також визначено, що предметом неустойки є грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто, при укладенні договору сторонами в письмовій формі узгоджується розмір та порядок сплати неустойки (штрафу, пені). Оскільки позивач та відповідач в письмовій формі не встановили розмір неустойки, - відсутні правові підстави для стягнення пені в сумі 167,80 грн.
Крім того, ст.625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Розрахунки 242,89 грн. інфляційних збитків та 48,58 грн. річних, які окрім основного боргу просить стягнути позивач, останнім виконано невірно, оскільки дані зобов»язання обраховано з 14 жовтня 2009 року. Днем початку нарахування річних та інфляційних збитків має бути 03.01.2010 року (ч.2 ст.530 ЦК України передбачено виконання зобов»язання в семиденний строк з дня отримання вимоги про сплату боргу). Кінцевою датою нарахування річних позивач обрав 14 лютого 2010 року, а інфляційні збитки обраховані по 28 лютого 2010 року.
За обрахунком суду, здійсненим за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») задоволенню підлягають річні в сумі 16,77 грн. за період з 03.01.2010 р. по 14.02.2010 р. та інфляційні в сумі 171,28 грн. за період з 03.01.2010 р. по 28.02.2010 р.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведений до врегулювання у судовому порядку.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтара»(73036, м.Херсон, пров.Янтарний, 2, р/р 260040017978980 в ХОД філії «Южное Ру»ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 326933, код ЄДРПОУ 32125520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат»(08300, Київська обл.., м.Бориспіль, вул..Шевченка, 100, р/р 26000283201 в АКБ «Інтеграл»в м.Києві, МФО 320735, код ЖДРПОУ 34284250) 4857,84 грн. основного боргу, 16,77 грн. річних, 171,28 грн. інфляційних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Людоговська