Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2010 р. Справа № 08/27-10
вх. № 1564/3-08
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Волкової С.О. (дов. № 01-62юр/2567 від 23.03.2009 р.)
відповідача - Котляра П.М. (дов. №125 від 15.01.2010р.), Токарева С.В. (дов. №128 від 02.09.2009р.)
розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомун-очиствод", м.Харків
про стягнення 45 904,87 грн.
Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача, Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" заборгованості за ПДВ на 3% річних в розмірі 6 003,27 грн., ПДВ на індекс інфляції в розмірі 39 901,60 грн. за договором постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 р.
Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 06 квітня 2010 року у зв'язку з хворобою судді Ковальчук Л.В. справу № 08/27-10 було передано для розгляду судді Смірновій О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року розгляд справи було відкладено на 06 квітня 2010 року з метою надання можливості сторонам представити суду додаткові документи, необхідні для вирішення даного спору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому доповненні до відзиву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. При цьому зазначає, що в перелік об'єктів оподаткування - податок на додану вартість на 3% річних та на індекс інфляції не входять, об'єктами оподаткування не є.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
07.05.2004 року між Акціонерною Компанією «Харківобленерго» та Комунальним підприємством каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» було укладено договір постачання електричної енергії № 4 (далі - Договір).
Договір відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2005 - 2010 р.р.
Згідно п. 2.2.5. Договору відповідач (споживач) зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу (постачальнику) вартість електричної енергії та інші нарахування з умовами додатку № 2 «Порядок розрахунків».
Відповідно п.п. 2.2.5 Договору, п. 1; 4.5; 5 додатку 2 до Договору - "Порядок розрахунків"; п. 10.2 "Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996 р. зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 р. № 1449; ст. 193, п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України споживач зобов'язаний своєчасно проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.
За несвоєчасну сплату за використану електроенергію у встановлені Договором строки позивачем нарахована заборгованість.
За період з 01.01.2009 року по 31.05. 2009 року заборгованість відповідача по Договору перед АК «Харківобленерго» склала 45 904,87 грн., де:
- ПДВ на три відсотка річних в розмірі 6 003,27 грн.
- ПДВ на індекс інфляції в розмірі 39 901,60 грн.
Всього станом на 01.06.2009 р. заборгованість по ПДВ на три відсотка річних та на ПДВ на індекс інфляції складає 45 904,87 грн., яку просить стягнути позивач з відповідача.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
В силу вимог п. 4.1 ст. 4 Закону договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.
Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п. 4.1 ст. 4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.
Заборгованість по ПДВ на три відсотка річних та ПДВ на індекс інфляції за період з 01.01.2009 року по 31.05. 2009 року в сумі 45 904,87 грн. нарахована позивачем з посиланням на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст. 4 Закону, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та лист заступника начальника СДПІ ВПП у м. Харкові від 23.09.09р. № 12516/10/43-015.
Відповідач, заперечуючи проти позовної заяви, посилається на те, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних є платою за користування чужими грошовими коштами, правова природа яких, є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, тобто вони не є мірою відповідальності, тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим, не може бути збільшена база для оподаткування ПДВ.
Інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, є санкцією за неналежне виконання грошового зобов'язання і пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.
Пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих, органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано на підтвердження своїх вимог належних доказів..
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості по ПДВ на три відсотка річних та ПДВ на індекс інфляції за період з 01.01.2009 року по 31.05. 2009 року в сумі 45 904,87 грн. є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 12 квітня 2010 року.