Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2010 р. Справа № 54/42-10
вх. № 1570/4-54
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Євтушенко О. Д. за довіреністю № 14/20-407-09 від 25.12.2009 р.;
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", смт. Солоницівка
до Селянського (фермерське) господарства "Воля", с. Дружелюбівка
про стягнення 22573,71 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Воля" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу № 20-07-517, укладеним між сторонами 10 серпня 2007 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 22573,71 грн., з яких 11732,72 грн. - сума основної заборгованості, 4630,00 грн. - штраф, 3137,88 грн. - пеня, 981,36 грн. - 3% річних, 2091,75 грн. - інфляційні. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також надав на виконання ухвали господарського суду Харківської області з супровідним листом (вх. 7490 від 01.04.2010 р.) документи, які були долучені судом до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і надання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 серпня 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір прямого лізингу № 20-07-517 спл, відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) передав відповідачу (лізингоодержувач) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю позивача, а саме трактор колісний загального призначення ХТЗ-150К-09 заводський № 588236 в кількості одної одиниці по ціні 231500,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № 30 від 20.11.2007 р.
Згідно з п. 3.5.3., 3.6., 4.1., 4.2. Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, які встановлені графіком сплати лізингових платежів та не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в т.ч. форс-мажору. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання належним чином, надав відповідачеві на замовлення вищезазначену сільськогосподарську техніку, але відповідачем систематично порушувались умови договору, внаслідок чого, станом на 01.02.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 11732,72 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань, за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі 11732,72 грн.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до п.п.6.1-6.2, 6.4 договору прямого лізингу № 20-07-517 від 01.08.07р. предмет лізингу підлягає страхуванню з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з позивачем. Відповідач здійснює страхування предмету лізингу, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь позивача. Договір страхування укладається на весь строк дії договору прямого лізингу. Страховий поліс (його копія) має бути переданий позивачеві.
Згідно із п.7.2 договору прямого лізингу № 20-07-517 від 01.08.07р. за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє відповідача від обов'язку по виконанню умов договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свого обов'язку по страхуванню предмету лізингу та не надав позивачеві відповідного страхового полісу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за не укладення договору страхування по договору прямого лізингу № 20-07-517 від 01.08.07р. у сумі 4630,00 грн. підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов"зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 7.1. Договору прямого лізингу № 20-07-517 від 01.08.07р. за порушення строків сплати лізингових платежів була встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 26.06.2009 р. по 31.01.2010 р. в сумі 3137,88 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 981,36 грн. та інфляційні у сумі 2091,75 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 225,74 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Воля" (63841, Харківська область, Борівський район, с. Дружелюбівка, п/р 260021959 в ПАТ "МЕГАБанк" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 30082737) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Харківської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49-А, п/р 260067612 в ХОД "Райффайзен банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816) 11732,72 грн. основної заборгованості, 3137,88 грн. пені , 4630,00 грн. штрафу, 981,36 грн. - 3% річних, 2091,75 грн. інфляційних втрат, 225,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст судового рішення підписано 09.04.2010 року.