Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" квітня 2010 р. Справа № 57/112-09
вх. № 3943/4-57
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - Недашковськиий В.М., дов. №04/06 від 04.06.08р.
розглянувши справу за позовом Мале приватне підприємство "Оріяна-К"
до ПП "Віал Менеджмент Груп", м. Харків
про стягнення 214972,97 грн.
Позивач - Мале приватне підприємство “Оріяна - К”, м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 11176) про стягнення з відповідача -Приватного підприємства “Віал Менеджмент Груп”, м. Харків суму 365372,36 грн., з яких 162472,98 грн. - заборгованості з орендної плати, 13981,03 грн. - заборгованості по компенсації витрат на комунальні послуги та телефон, 176948,54 грн. - пені, 9061,08 грн. -інфляційних збитків, 2908,73 грн. -3% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 червня 2009 року о 11:00 год.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 20 липня 2009 року, 22 вересня 2009 року, 16 листопада 2009 року, 07 грудня 2009 року, 01 лютого 2010 року, 01 березня 2010 року, 15 березня 2010 року, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом доказів, розгляд справи відкладався.
Позивач свого представника у судове засідання 30 березня 2010 року не направив, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документами.
У судовому засіданні 30 березня 2010 року оголошувалась перерва до 01 квітня 2010 року о 15:30 год. для виготовлення повного тексту рішення.
У судовому засіданні 01 квітня 2010 року оголошується повний текст рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
25 квітня 2007 року між МПП "Оріяна -К" ( далі - позивач, орендодавець) та ПП "Віал Менеджмент Груп" (далі-відповідач, орендар) укладено договір оренди №3, відповідно умов якого, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в платне користування об'єкт, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 171,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 21 строком на 2 роки та триста шістдесят три дні для розміщення магазину освітлювальних приладів.
Факт передачі відповідачу об'єкту в оренду підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 25 квітня 2007 року.
Відповідно до п.5.1 Договору,орендна плата за кожен місяць користування об'єктом визначається згідно наступної формули: орендна плата = К1 х Площу приміщення х орендну ставку за 1 кв.м., де К1 - співвідношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату сплати орендної плати до встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долару США на дату укладання цього Договору. Орендна плата за 1 кв.м становить 222,20 грн. за місяць, в тому числі ПДВ - 37,03 грн. На момент укладання цього Договору орендна плата за користування об'єктом складає 38085,08 грн. за місяць з ПДВ.
Відповідно до п.5.2 Договору, орендар зобов'язується внести орендну плату за перший місяць оренди протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Договору за поточний місяць оренди. Крім того, орендар протягом 10-ти банківських днів з дня підписання цього Договору зобов'язується внести депозитний платіж за останній один місяць оренди.
Згідно п.5.3 Договору, орендар перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-ого числа кожного місяця за поточний місяць оренди.
Відповідно до п.5.6 Договору, в разі виконання переплати орендарем орендних та/чи інших платежів, орендодавець має право без погодження на власний розсуд або повернути надмірно сплачену суму або зарахувати її в рахунок майбутніх платежів.
Крім того, відповідно до п. 5.4 Договору передбачено, що витрати за користування телефонами орендар компенсує Орендодавцю на підставі рахунків, що надаються Орендодавцем. Розмір суми компенсації розраховується на основі рахунків, наданих телефонною компанією за договором оренди з орендодавцем та за період фактичного користування Об'єктом з боку Орендаря.. Орендар має право за погодженням з Орендодавцем самостійно укладати договори на постачання послуг зв'язку з відповідними підприємствами. Вартість фактично спожитих Орендарем послуг зв'язку до укладання таких договорів компенсується Орендарем Орендодавцю протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання Орендарем листа з доданими копіями платіжних документів про вчинений платіж.
Відповідно до 5.5 Договору, витрати за комунальні послуги (за фактично використану воду, вартість утримання прибуткової території, тепло - та електро- постачання, послуги водовідведення, інші), а також інші обов'язкові платежі (плата за землю та ін..) компенсуються (сплачуються) Орендарем на підставі наданих Орендодавцем рахунків за період фактичного користування Об'єктом з боку Орендаря. При цьому на Орендодавця покладається зобов'язання укласти угоди з підприємствами, що надають комунальні послуги.
Як зазначає позивач, Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за Договором виникла заборгованість в сумі 162472,98 грн. орендної плати, 13981,03 грн. суми по компенсації витрат на комунальні послуги та телефон, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Посилання відповідача на нікчемність договору у зв'язку з зазначенням в Договорі розрахунків в іноземній валюті спростовується вказаною нормою закону, а також тим, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним (нікчемним) є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.
Крім того, суд не може погодитися з твердженням відповідача про відсутність обов'язку щодо оплати за комунальні послуги та телефонний зв'язок з наступних підстав.
Як вже зазначалося вище, сторонами в Договорі передбачена компенсація відповідачем комунальних послуг та послуг телефонного зв'язку позивачу, яка повинна здійснюватися відповідачем на підставі отриманих рахунків, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи. В підтвердження вказаних витрат позивача ним додано до матеріалів справи довідку Київської міської філії «ВАТ «Укртелеком», в якій зазначено суму, яку повинний відповідач компенсувати позивачу за користування телефоном, а також зазначено про відсутність заборгованості позивача перед телефонною компанією. В підтвердження витрат по сплаті за комунальні послуги позивачем надана довідка КП «Введеньке» про відсутність заборгованості позивача, а також довідки СВП «Енергозбуд Київенерго» про відсутність заборгованості позивача за електроенергію.
Проте, в обґрунтування своїх заперечень щодо відсутності заборгованості відповідача перед позивачем по комунальним платежам та за телефон, відповідачем, відповідно о ст.ст.33,34 ГПК України не надано жодного доказу.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу.
Проте, відповідач порушував умови Договору щодо своєчасного внесення орендної плати та оплати комунальних послуг та телефону, внаслідок чого, виникла заборгованість відповідача з орендної плати у сумі 162472,98 грн., яка складається з суми перерахунку орендної плати за листопад 2008 р. в сумі 5852,28 грн. та грудень 2008 р. в сумі 17428,64 грн., з суми заборгованості за березень 2009 р. в сумі 23051,34 грн., квітень та травень 2009 р. в сумі 116140,64 грн., а також 13981,03 грн. суми по компенсації витрат на комунальні послуги та телефон.
Посилання відповідача на неврахування позивачем проплати за оренду спірного приміщення , здійсненої 03.05.2007 р. в сумі 38085,00 спростовується матеріалами справи ( 3 том а.с. 32 п. 39 акту звірки розрахунків).
Таким чином, враховуючи, що умовами Договору сторони передбачили визначення розміру орендної плати з урахуванням зміни курсу валют, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та вірно розраховано суму, яка підлягає оплаті за цим Договором.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати та витрат за комунальні послуги та послуг за користування телефоном за Договором.
В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
06.05.2009 р. позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від Договору, яке було отримано відповідачем 26.05.2009 р.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 162472,98 грн. орендної плати та 13981,03 грн. суми по компенсації витрат на комунальні послуги та телефон, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню, яка склала 176948,54 грн.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В преамбулі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” зазначено, що дія не поширюється на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету всіх рівнів.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.
Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 267 Цивільного кодексу, зазначається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення у сумі 176948,54 грн.
Окрім того, позивач надав розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка склала 22235,29 грн., розрахунко якого перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.
Враховуючи приписи ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, судом приймається до уваги розрахунок пені з урахуванням одвійної облікової ставки Національного банку України .
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, а також те, що відповідачем не надано заяви про застосування позовної давності, пеня у сумі 22235,29 грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України підлягає стягненню на користь позивача.
в решті нарахованої до стягнення пені суд відмовляє як безпідставно нарахованої.
Суд враховує, що зазначена правова позиція викладена в Постановах ВГСУ у справах № 44/126-08 та № 2/435.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення відповідачем грошового зобов'язання нараховане 9061,08 грн. інфляційних та 3% річних в розмірі 2908,73 грн., розрахунок яких перевірено судом у відповідності до вимог діючого законодавства та є такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів за первісним позовом.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, ,762 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Віал Менеджмент Груп” (код ЄДРПОУ 34632900, адреса: 61002, м. Харків, вул. Іванова, б.12/16, відомості про р/р відсутні) на користь Малого приватного підприємства «Оріяна-К» (код ЄДРПОУ 16287156, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, вул. Калачівська, 13, відомості про р/р відсутні) 162472,98 грн. орендної плати, 13981,03 грн. заборгованості по компенсації витрат на комунальні послуги та телефон, 22235,29 грн. пені, 9061,08 грн. інфляційних, 2908,73 грн. - 3% річних, 2106,59 грн. держмита та 136,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 154713,25 грн. відмовити.
Суддя
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
Повний текст рішення оголошено та підписано 01 квітня 2010 року
справа № 57/112 -09