Україна
Справа №22ц - 7537 від 2008 року Головуючий у 1-й інстанції - Грищенко В.М.
Категорія 34 Доповідач - Каратаєва Л.О.
25 листопада 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Гайдук В.І. суддів - Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М. при секретарі - Чергенець С.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 09 вересня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2008 р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто на її користь солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1538 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, посилаючись на його необґрунтованість та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду в частині солідарного стягнення відшкодування змінити з наступних підстав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов ОСОБА_3, встановив, що 07.03.2005 р. приблизно о 22 год. на вул. Калиновій в м. Дніпропетровську внаслідок ДТП за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було смертельно травмовано мати позивачки ОСОБА_5 За даним фактом порушувалась кримінальна справа, яка у подальшому була зарита на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину в діях обох відповідачів. Враховуючи, що моральна шкода через загибель матері позивачці, була заподіяна внаслідок експлуатації транспортних засобів, які є джерелом підвищеної небезпеки, обома відповідачами та враховуючи, що виникненню шкоди сприяла груба необережність потерпілої ОСОБА_5, суд на підставі ч.1 ст. 1167, ч.2 ст.1168, ч.ч.1 та 2 ст. 1187, ч.1 ст. 1190, ч.2 ст.1193 ЦК України солідарно стягнув з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1538 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Проте, стягуючи з відповідачів грошову суму, як відшкодування моральної шкоди, суд дав невірну правову оцінку, оскільки у судовому засіданні встановлено, що моральна шкода завдана внаслідок дії джерел підвищеної небезпеки, які викликали смерть фізичної особи, що передбачено п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, а не ч. 1 ст.1167 ЦК України, як це зазначив суд першої інстанції.
Правильно застосувавши ст.1187 ЦК України, яка передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (у даному випадку використання транспортних засобів), суд першої інстанції помилково послався на ч.1 ст. 1190 ЦК України оскільки, у даному випадку, шкода була завдана не спільними діями відповідачів, які полягають у взаємопов'язаних, сукупних діях з єдністю наміру, а кожним окремо. В зв'язку з чим, суд невірно застосував принцип солідарної відповідальності відповідачів.
Із пояснень сторін вбачається, що під час ДТП потерпіла ОСОБА_5 спочатку потрапила під автомобіль під керуванням ОСОБА_4, після чого її відкинуло на сусідні смугу, де вона потрапила під автомобіль відповідача ОСОБА_1 Тому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід виходити із загальних підстав її стягнення, з урахуванням ступеня участі кожного з відповідачів у її заподіянні.
Визначаючи загальну суму моральної шкоди, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачка в особі матері втратила найближчу людину, втрата є непоправимою, викликає біль смуток та глибокі душевні страждання, при цьому врахував вимоги розумності та справедливості, а також вимоги ч.2 ст. 1193 щодо зменшення відшкодування за умови вини потерпілого. Але при цьому суд не врахував ступень участі кожного з відповідачів у заподіянні шкоди, хоча у даному випадку ступень участі ОСОБА_4 значно більший ніж ОСОБА_1 Крім того, останній надавав матеріальну допомогу позивачці на лікування матері, що підтвердили у судовому засіданні обидві сторони.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку змінити рішення суду щодо стягнення моральної шкоди та судових витрат відповідно до ч.2 ст. 1167, ст. 1168, ч.1, 2 ст. 1187, ч.2 1193 ЦК України, з урахуванням моральних страждань, які були завдані внаслідок загибелі матері позивачки, виходячи з засад розумності та справедливості, а також участі кожного з відповідачів у ДТП та наявності вини потерпілої, стягнути на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_4 - 20000 грн., з ОСОБА_1 - 10000 грн. Крім цього, відповідно до ст.ст.84, 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат 1538 грн. 50 коп.
Що стосується доводів апелянта щодо необґрунтованості розміру відшкодування моральної шкоди, її недоведеності, а також що судом не прийнята до уваги наявність вини самої потерпілої, то вони є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дослідив зазначені обставини та надав їм правильну правову оцінку. Стосовно доводів апелянта щодо необгрунтованого стягнення витрат на правову допомогу, то колегія суддів вважає їх також безпідставними, оскільки судом стягнута сума, яка підтверджується наданою позивачкою довідкою (а.с.10).
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 307, 308, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 09 вересня 2008 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн. та судових витрат -1538 грн. 50 коп. змінити та стягнути на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_4 - 20000 грн., з ОСОБА_1 - 10000 грн. Стягнути на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат з ОСОБА_4 - 1538 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційного прядку протягом 2-х місяців.