Справа №22 -7741/2008 рік Головуючий в 1-й інстанції Нощенко І.С.
Категорія 6 Доповідач - Осіян О.М.
«25» листопада 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.,
при секретарі - Чергенець C.O.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільні побудови, -
встановила:
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Індустріальної районної у М.Дніпропетровську ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільні побудови за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, а саме те, що він будинок придбав на законних підставах, всі перебудови у домоволодінні відповідають будівельним нормам, а тому не було підстав для відмови у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що до 1984 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, було єдиним домоволодінням та належало ОСОБА_4 Рішенням виконкому Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від 27.09.1984 року вказане домоволодіння розділене на два самостійних (а.с.30), згідно акту та схемами МБТІ від 16.07.1984 року. При цьому житловий будинок літ. А-1, який належав ОСОБА_4 виділений в самостійний із поштовою адресою: АДРЕСА_1
Житловий будинок, який перебував у користуванні ОСОБА_5, виділений в самостійний із площею земельної ділянки 421 кв.м. та йому присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1.
26 березня 1985 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, яке складалося з житлового будинку А-1 шлакобетонного, житловою площею 17,9 кв.м., сараю шлакобетонного Б, вбиральні дощатої В, забору №1. Зазначений договір купівлі-продажу був ним зареєстрований 07 червня 1988 року у КП ДМБТІ в реєстровій книзі за №402\93.
У 1989 році позивач на місці сараю Б побудував житловий будинок Ж-2 двоповерховий. Всього житлова площа будинку становить 54,2 кв.м., загальна площа - 91,6 кв.м. При цьому, житловий будинок А-1 позивач переобладнав у літню кухню А, згідно з актом КП ДМБТІ від 07.09.2007 року (а.с.29), зруйнував вбиральню В та побудував гараж В і сарай Д
Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 09.07.2007 р. №640р, житловому будинку по вул. Балтійській присвоєно адресу -АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту від 07.09.2007 року, самовільними є житловий будинок Ж-2, гараж В, сарай Д та переобладнання житлового будинку А-1 у літню кухню А. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 418 кв.м. (а.с.25-28).
З приводу введення в експлуатацію та узаконення самочинного будівництва позивач до органу місцевого самоврядування не звертався.
Тому посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 331,375,376 ЦК України та Закон України «Про основи містобудування», суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що будинок придбаний на законних підставах, всі перебудови у домоволодінні відповідають будівельним нормам, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки дозволу чи належно затвердженого проекту на здійснення будівництва позивач суду не надав. Позивач не звертався до органу місцевого самоврядування міста Дніпропетровська із приводу прийняття вказаного будинку в експлуатацію.
Таким чином, позивачем при проведенні перебудови будинку не виконано вимог Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ЦК України та ЗК України.
В зв"язку із чим, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.