Справа №22ц-6994/2008р. Головуючий у інстанції - Лила В.М.
Категорія 5 Доповідач - Можелянська З.М.
9 грудня 2008 року.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої Можелянської З.М.,
суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та про визнання права власності, -
встановила:
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 27.02.200бр. ухвалено визнати дійсним укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір купівлі -продажу будинківАДРЕСА_1 та визнано право власності на них за ОСОБА_3 (а.с.20).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню за такими підставами.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним та обґрунтованим, ухваленим судом у відповідності з законом, на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин при виконанні ним усіх вимог цивільного судочинства. Проте рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обґрунтованим.
Ухвалюючи у відсутність відповідачки ОСОБА_4 рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинків АДРЕСА_1, суд першої інстанції посилався на те, що вона повідомлена належним чином про розгляд справи та письмово повідомила суд про визнання позову.
Проте такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається наступне.
Позовна заява ОСОБА_3 не містить вказівки про дату її подачі, а штамп Новомосковського міськрайонного суду має виправлення вхідної дати на 27.02.2006р. (а.с.З). Згідно ухвали суду першої інстанції провадження у справі відкрите 23.02.2006р. з призначенням попереднього судового засідання на 14 годину 27.02.2006р. та вирішене питання про направлення відповідачці копії позовної заяви. (а.с.1). Проте в порушення вимог ст.130 ЦПК України фактично попереднього засідання судом першої інстанції не здійснювалось, а згідно його ухвали від 27.02.2006р. справа призначена до розгляду на 14 годину 27.02.2006р. (а.с.2). Матеріали справи не містять відомостей ні про фактичне направлення судом відповідачці копії позовної заяви відповідно до вимог ст.127 ЦПК України , ні про направлення їй судової повістки у відповідності з вимогами ч.4 ст.74 ЦПК України, а саме, не пізніше чим за сім днів до судового засідання, ні про їх фактичне отримання нею. Навпаки, на порушення вказаних вимог, судове засідання з ухваленням рішення відбулось в день призначення справи до розгляду. Зазначені обставини свідчать, що розгляд справи 27.02.2006р. відбувся у відсутність відповідачки без повідомлення її про розгляд справи у передбаченому ст.ст.74-76 ЦПК України порядку. Подана позивачем від імені відповідачки надрукована заява викликає сумніви щодо підписання її саме відповідачкою з врахуванням копії її паспорта та інших нотаріально посвідчених документів, що мають її підписи та подані після ухвалення рішення (а.с.18, 36, 38, 46, 65).
В результаті розгляду справи у відсутність відповідачки, на порушення вимог п.1 ст.214, п.3 ст.215 ЦПК України судом фактично не відбулось повного та всебічного з'ясування обставин справи, а тому судом не наведено і у рішенні встановлених ним обставин та фактів відносно заявлених позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинків. У якості єдиного мотиву задоволення вказаної позовної вимоги у рішенні суду зазначено лише про фактичну передачу будинків.
Між тим, відповідно до вимог ст.220 ЦК України суду слід було з'ясувати, чи домовились сторони з усіх істотних умов договору купівлі-продажу кожного зі спірних будинків, чим підтверджувалось право власності відповідачки відносно будинків на момент домовленості сторін, чому не відбулось нотаріального посвідчення їх угоди на вказаний момент, чи не було для цього передбачених законом перешкод , що виключало б визнання даної письмової угоди дійсною. Так, з копії рішення суду від 27.02.2006р., наданої бюро технічної інвентаризації, вбачається різниця з резолютивною частиною оригіналу судового рішення. А саме, вказана частина копії судового рішення після зазначення про визнання права власності за ОСОБА_3 на будинки має доповнення словами «без актів вводу в експлуатацію» останніх (а.с.64).
Розглянувши справу за позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу з визнанням права власності на будинки, що знаходяться у АДРЕСА_1, Новомосковський міськрайонний суд порушив правила виключної підсудності, передбачені ст.ч.1 ст.114 ЦПК України.
Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального права, його рішення на підставі п.3,6 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду тієї ж інстанції - Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Оскільки відповідно до свідоцтва (а.с.39) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, то при новому розгляді справи суду першої інстанції слід вирішити питання щодо залучення до участі у справі її правонаступника.
Керуючись ст.ст.303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.