Справа №22ц-7432/08 Головуючий в 1 -й інстанції - Літвінова Л.Ф.
Категорія 53 Доповідач - Максюта Ж.І.
08 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Максюти Ж.І., Козлова С.П.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2004 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, встановлення юридичного факту, відшкодування моральної шкоди,-
У листопаді 2002року позивачка звернулась до суду з позовом в якому просила встановити юридичний факт того, що вона працювала у відповідача-приватного підприємця ОСОБА_3 в якості продавця, та зобов'язати відповідача зробити про це запис у трудовій книжці позивачки, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 1595,24 грн. компенсацію моральної шкоди 2000 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 16 лютого 2002 року була прийнята на роботу у магазин «Чкаловский», який розташований у смт Межова на посаду продавця, однак з нею не було складено договір про матеріальну відповідальність, не була належним чином оформлена трудова книжка ні на момент початку роботи, ні після закінчення строку випробування, їй не було виплачено заробітну плату, а тому позивачка підрахувавши час своєї роботи з 16 березня 2002 року по 19 квітня 2002 року просила суд стягнути не її користь, згідно ст.44 КЗпП України - 420 грн., згідно ст.117 КЗпП України-980 грн., а всього 1595,24 грн., та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2004 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, встановлено юридичний факт роботи позивачки ОСОБА_2 у приватного підприємця ОСОБА_3 в період з 16 лютого 2002 року по 16 березня 2002 року, про що Дороша зобов'язано зробити запис у трудовій книжці позивачки і на її користь стягнуто 140 грн. заробітної плати, та 140 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, як постановлено з порушенням норм матеріального права, та постановления нового про задоволення її позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка була прийнята на роботу до відповідача за усною домовленістю і працювала без укладення письмового трудового договору та договору про матеріальну відповідальність в період з 16 лютого 2002 по 16 березня 2002 року з обумовленою сторонами заробітною платою, яка відповідала мінімальній заробітній платі на той час, а тому суд прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення заробітної плати у розмірі 140грн., виходячи з вимог Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» від 13.12.2002 року №2896/111 з 01.01.2002 року, моральної шкоди у розмірі 140 грн., обгрунтовано відмовивши у стягненні заборгованості по недоплаті до мінімальної заробітної плати, компенсаційних виплат за затримку розрахунку при звільненні, оскільки такі позовні вимоги вона в суді не заявляла.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2004 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України потягом 2-х місяців.