Справа №7746-08 Головуючий в їй інстанції - Чебикін В.П.
Категорія - 37 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
04 грудня 2008 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Красвітної Т.П., Дерев'янка О.Г.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -
У червні 2002 року ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідним позовом до ОСОБА_3, вказуючи на те, що їх мати ОСОБА_4 у 1993 році склала заповіт, яким все своє майно після смерті заповіла їй та відповідачці. Після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, вона звернулась до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, але дізналася, що матір 05.10.2000 року уклала новий заповіт, за яким все належне їй майно заповіла відповідачці ОСОБА_3 Вважає, що мати склала останній заповіт під впливом відповідачки, при цьому страждаючи рядом захворювань знаходилась в такому стані, в якому не мала можливості з'ясовувати значення своїх дій та керувати ними. З урахуванням викладеного позивачка просила суд задовольнити її позов, визнавши заповіт недійсним.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2008 року ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства, є незаконним, тому підлягає скасуванню.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що в 1993 році ОСОБА_5, яка проживала за адресою АДРЕСА_1, уклала заповіт, що посвідчений шостою дніпропетровської державною нотаріальною конторою, яким на випадок своєї смерті заповіла належую їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3, а квартиру № 2 цього ж будинку заповіла ОСОБА_2 (а.с.7)
05 жовтня 2000 року ОСОБА_5 уклала новий заповіт, за яким усе майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось на день її смерті заповіла ОСОБА_3 (а.с.23)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після її смерті с заявами про прийняття спадщини до нотаріальної конторі звернулись ОСОБА_3 та ОСОБА_2.(а.с.11, 94-97)
Відповідно до вимог ч. 1 ст.. 544 ЦК України (в редакції 1996 року) заповідач вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. А частиною другою цієї статті передбачено, що заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що наведені підстави,- за яким позивачка просила суд визнати заповіт недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Позивачкою не доведено тих обставин, що ОСОБА_5 на момент укладення заповіту від 05.10.2001 року не мала можливості керувати своїми діями та не розуміла їх значення, оскільки об'єктивні докази цих обставин відсутні. Такі докази не надані позивачкою під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
За таких обставин суд обґрунтовано, на підставі ст.ст.55 ЦК України (1963 р.) відмовив позивачці у визнанні заповіту недійсним.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи ОСОБА_2 про те, що суд при розгляді справи не врахував її сумніви щодо належності ОСОБА_5 підпису у заповіті, не можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення, оскільки з такими позовними вимогами ОСОБА_2 не зверталася, крім того, вона не позбавлена можливості заявити такі вимоги.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тому є необгрунтованими і не можуть служити підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст.218, 307,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.