ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 жовтня 2020 року м. Київ № 826/2778/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень на виконання постанови Верховного Суду від 23.09.2019р. у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та
компенсації, пов'язаної з участю у судових засіданнях
Постановою Верховного Суду від 23.09.2019 касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року скасовано. Адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо проведення 20 січня 2014 року атестації головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 лютого 2014 року № 178/к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України за пунктом четвертим статті 40 Кодексу законів про працю України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року.
Адміністративну справу №826/2778/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 січня 2014 року по день постановлення рішення у справі, моральної шкоди та компенсації, пов'язаної з участю у судових засіданнях направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
18.11.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання постанови Верховного Суду видано виконавчий лист.
01.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - Міністерством юстиції України на виконання постанови Верховного Суду, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо негайного виконання постанови Верховного Суду від 23.09.2019 про поновлень ОСОБА_1 на посаді у відносинах публічної служби;
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 14.02.2020 № 669/к «Про поновлення на роботі» ОСОБА_1 в частині поновлення на скороченій посаді;
- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2020 № 669/к «Про поновлення на роботі» в частині поновлення ОСОБА_1 на скороченій посаді з часу його видання;
- зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та не виконанню постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 826/2778/14 про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді.
Подана заява обґрунтована тим, що 25.02.2020 позивачем отримано наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2020 № 669/к «Про поновлення на роботі», яким скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2014 № 178/к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту з 03.02.2014 (у добровільному порядку). Одночасно окремим листом від 21.02.2020 № 1891/14.1/20 позивача повідомлено що у зв'язку із змінами у структурі апарату Міністерства юстиції України та внесення змін до штатного розпису апарату Міністерства юстиції України посада, на яку позивача поновлено, скорочена.
На думку заявника, зазначені дії відповідача є протиправними, оскільки згідно з трудовим законодавством, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді. Фактично посада головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту не існує з 01.01.2017р. внаслідок організаційних змін у структурі апарату Міністерства юстиції України - Управління внутрішнього аудиту реорганізовано у Департамент внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2020 розгляд заяви призначено в порядку письмового провадження та запропоновано відповідачу подати суду у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали пояснення на подану заяву.
Після повернення справи з суду апеляційної інстанції, яким розглядалась апеляційна скарга позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 20 травня 2020 року, розгляд вказаної заяви було продовжено.
Розглянувши заяву позивача, а також доводи сторін, викладені в письмових поясненнях, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 43 Конституції України - кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як встановлено частинами 1, 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суди про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Верховного Суду від 23.09.2019 визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 лютого 2014 року № 178/к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України за пунктом четвертим статті 40 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2020 № 669/к, на виконання постанови Верховного Суду від 23.09.2019 № 826/2778/14 скасовано наказ від 03.02.2014 № 178/к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту з 03.02.2014.
Отже, на думку суду, відповідачем було чітко і точно виконано рішення суду - постанову Верховного Суду від 23.09.2019 та поновлено позивача саме на тій посаді, яка вказана в судовому рішенні.
На думку суду, відповідач не наділений повноваженнями щодо зміни порядку виконання судового рішення.
Враховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі.
Суд зазначає, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.
При цьому, повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
Верховний Суд України у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначив, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Отже, згідно з позицією Верховного Суду України, незаконно звільнений працівник повинен бути поновлений на тому підприємстві, де зберігалося його попереднє місце роботи.
Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, в розумінні положень ч.1 ст. 383 КАС України, позивачем не доведено, що Міністерством юстиції України було прийнято протиправне рішення щодо поновлення позивача саме на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту, оскільки саме така посада і зазначена в судовому рішенні про його поновлення.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність протиправних дій відповідача, а тому вважає необґрунтованими заявлені позивачем вимоги в порядку ст. 383 КАС України.
При цьому, питання скасування наказу про звільнення від 27.03.2020 № 1307/к може вирішуватися шляхом пред'явлення окремого позову.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16 вересня 2020 року при вирішенні скарги на аналогічну ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року по даній справі.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції, що питання правомірності прийняття Міністерством юстиції України наказу від 27.03.2020 № 1307/к про звільнення позивача, після його поновлення на підставі рішення Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 826/2778/14, повинно досліджуватись в іншій окремій справі на підставі відповідного позову.
В такому випадку позивач не позбавлений можливості звернення до суду з заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 КАС України.
Беручи до уваги вчинення відповідачем усіх необхідних дій на виконання постанови Верховного Суду від 23.09.2019, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 249, 371, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 (вх.від 01.04.2020р.) про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - Міністерством оборони України на виконання постанови Верховного Суду від 23.09.2019р. у справі № 826/2778/14.
2. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Патратій