03 листопада 2020 року справа № 580/4225/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
30.09.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною відмови щодо проведення перерахунку його пенсії з урахуванням довідки від 06.04.2020 №35 про заробітну плату за період роботи з серпня 1995 до червня 2000 року, виданої Приватним акціонерним товариством «Концерн Стирол»;
скасування рішення від 17.04.2020 у справі №232730007331 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 06.04.2020 №35;
зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з урахуванням інформації, зазначеної у довідці про заробітну плату від 06.04.2020 №35, нарахувати та сплатити заборгованість;
стягнення на його користь понесених витрат, пов'язаних з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката.
Додатково позивач просив розгляд справи здійснити правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки. Відповідач всупереч вимог закону відмовив у такому перерахунку.
Ухвалою суду від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
26.10.2020 відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обгрунтування зазначив, що відповідно до вимог статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» документ, виданий органом, що здійснює свою діяльність на непідконтрольній Україні території, вважається недійсним і не створює правових наслідків. Тому для перерахунку позивачу пенсії не може бути прийнята вказана довідка про розмір заробітної плати. Також зазначив, що прийняття рішення про перерахунок пенсії є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, а втручання у таку діяльність виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №768079 позивачу з 26.02.2020 безтерміново встановлена інвалідність 2 групи (причина інвалідності загальне захворювання). Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 позивач є пенсіонером, вид пенсії - з інвалідності, 2 група (загальне захворювання).
Суд встановив, що згідно з довідкою від 29.08.2018 №0000605902 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначено фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .
З листа від 22.04.2020 №2300-0303-8/16182 відповідача суд установив. 14.04.2020 позивач звернувся до відповідача заявою про перерахунок йому пенсії, до якої додав довідку Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» (згідно з даними ЄДРПОУ дата державної реєстрації - 10.10.1995, адреса: 84610, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Горлівської Дивізії, будинок 10) від 06.04.2020 №35 про заробітну плату з серпня 1995 року до червня 2000 року для обчислення пенсії. Відповідач повідомив, що відповідно до постанови КМУ від 17.03.2015 №254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення всіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. Згідно зі ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тому відповідач прийняв 17.04.2020 рішення у справі №232730007331 про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаної довідки.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
На підставі ч.1 ст.62 Закону України №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Суд встановив, що згідно з записами трудової книжки позивача, копія якої наявна у матеріалах справи, позивач (в період, зазначений у довідці від 06.04.2020 №35 про заробітну плату для обчислення пенсії) з 10.08.1995 (наказ від 08.08.1995 №Пр 1289) до 24.05.1996 працював монтером електричного обладнання 5 розряду ЦЦП (Р70) ВАТ "СТИРОЛ". З 24.05.1996 (наказ від 24.05.1996 №Пр 46) до 01.11.1996 переведений в ОФЗ «Фармация» та працював майстром 6 розряду. З 01.11.1996 (наказ від18.11.1996 №Пр 1373) до 01.02.1998 переведений та працював налагоджувальником технологічного обладнання ОФЗ «Фармация». З 01.02.1998 (наказ від 04.02.1998 №Пр 114п) до 01.05.1999 переведений в Компанію «Стирол фарм» та працював налагоджувальником технологічного обладнання-електромонтером з ремонту обладнання відділу з ремонту медичних апаратів. З 01.05.1999 (наказ від 28.05.1999 №Пр 985п та від 09.02.1999 №Пр 260) переведений налагоджувальником технологічного обладнання-майстром з ремонту обладнання 5 розряду відділу з виготовлення медичних препаратів компанії «Стирол-фарм».
Вказані записи також підтверджуються наявною у матеріалах справи копією довідки від 06.04.2020 №35 ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» про заробітну плату для обчислення пенсії.
Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 24 Закону України №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу другого ч.4 ст.42 Закону України №1058-VI за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Статтею 44 Закону України №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Отже, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно пункту 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до частин 1-3 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595 врегульовано деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства.
Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби Безпеки України.
Відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р м. Донецьк входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595 Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити: до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Вказаний підзаконний акт не встановлює прямої заборони приймати документи, які ними видані до окупації відповідної території України.
Для вирішення спору суд врахував висновки із застосування норм правау постановах Верховного Суду (далі - Суд) від 21.11.2019 у справі №420/2319/16-а, від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а, від 18.03.2020 у справі №243/6299/17.
Суд звертає увагу, що 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Тому Суд дійшов висновку застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Хоча довідка від 06.04.2020 №35 видана підприємством із території, яка тимчасово непідконтрольна державній владі України, однак ніформація в ній щодо періоду роботи позивача та фактів отримання заробітної плати відповідає записам трудової книжки позивача та стосується періоду набуття ним стажу, в якому така територія не була тимчасово окупована.
Відповідач не надав суду жодних доказів, що у періоді, якого стосується згадана вище довідка, позивач мав інші, аніж вказані в ній, як заробітна плата, розмір доходів або їх відсутність чи врахування під час призначення позивачу пенсії вказаної заробітної плати для її обчислення.
Тому суд дійшов висновку, що відмовляючи у перерахунку пенсії відповідач порушив вказані вище норми законодавства, з огляду на що спірне рішення від 17.04.2020 у справі №232730007331 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 06.04.2020 №35 є протиправним і підлягає скасуванню.
Доводи відповідача щодо наявності дискреції у питанні перерахунку пенсії не є обгрунтованими з огляду на таке.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Olsson проти Швеції від 24.03.1988, №10465/83) запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Оскільки, розглядаючи звернення пенсіонера про перерахунок пенсії, відповідач зобов'язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України №1058-VI перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, оскільки у спірних правовідносинах відсутня вина відповідача щодо розміру призначеної пенсії позивача і її перерахунок пов'язаний саме з ініціативою позивача щодо такого перерахунку на підставі додатково поданої ним згаданої вище довідки, перерахунок пенсії позивача має відбутися з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії (відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно), а доводи позивача про заборгованість та необхідність її виплати з дати призначення пенсії не є обгрунтованими.
Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву позивача від 14.04.2020 про перерахунок пенсії та здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 з урахуванням довідки від 06.04.2020 №35, а також сплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.
Отже, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.
Згідно з вимогами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За звернення до суду позивач не сплачував судовий збір.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 17.09.2020 №17/09/2020 між Адвокатським бюро «ПОПОВА АНДРІЯ» в особі керуючого адвоката Попова А.В. та позивачем, як клієнтом.
Предметом вказаного договору зазначено надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу клієнта в судах, складення, підписання та подача заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а такоє на сприяння їх відновленню в разі порушення, з питань проходження та припинення державної служби і представництво Клієнта, зокрема, в Черкаському окружному адміністративному суді, в Шостому апеляційному адміністративному суді та Верховному Суді. Вартість таких послуг згідно з п.4.1 розраховується погодинно та сплачується на підставі розрахунку. Ціна за 1 годину становить 1000грн.
Згідно з копією розрахунку витрат на правничу допомогу від 25.09.2020 (далі - Розрахунок) вказане адвокатське бюро на виконання договору про правову допомогу від 17.09.2020 №17/09/2020 надало позивачу правову допомогу в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до переліку: пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, надання консультацій та роз'яснення клієнту (3 години); досудову підготовку до розгляду справи №580/4225/20, складання позовної заяви (2 години). Загальна вартість послуг наданих позивачу становить 5000,00грн. згідно з копією прибуткового касового ордера від 25.09.2020 №38, оригіналу якого не додано.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд врахував, що позовна заява підписана позивачем особисто. Також ним особисто завірено копії всіх доданих до позовної заяви документів, окрім договору про надання правової допомоги, копії прибуткового касового ордера від 25.09.2020 №38, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 , копії витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, копії виписки з ЄДРПОУ на згадане адвокатське бюро.
Справа розглядалася правилами спрощеного письмового провадження.
Отже, безпосередня участь адвоката у цій справі та понесення у зв'язку з цим судових витрат позивачем не доведена сукупністю належних і достовірних доказів.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки від 06.04.2020 №35 про заробітну плату за період роботи з серпня 1995 до червня 2000 року для обчислення пенсії, виданої Приватним акціонерним товариством «Концерн Стирол».
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) від 17.04.2020 у справі №232730007331 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву від 14.04.2020 про перерахунок пенсії та здійснити з урахуванням довідки від 06.04.2020 №35 Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» про заробітну плату для обчислення пенсії перерахунок з 01.04.2020 пенсії ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та сплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати пов'язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 03.11.2020.