21 жовтня 2020 року справа № 580/3045/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
головуючого - судді Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської ради про стягнення податкового боргу,
встановив:
06 серпня 2020 року до суду з позовною заявою звернулось Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 43142920) з адміністративним позовом до комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської ради (20300, м. Умань, вул. М. Залізняка, 16, код ЄДРПОУ 03357174), в якому просить стягнути з відповідача з рахунків у банках обслуговуючих такого платника кошти на користь бюджету через відповідача в сумі 1410726,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України, не сплачено суми податкових зобов'язань, внаслідок чого виник непогашений податковий борг на загальну суму 1410726,50 грн. з податку на додану вартість. Станом на день звернення до суду, вказана заборгованість добровільно не погашена в зв'язку з чим виникла необхідність її стягнення в судовому порядку.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 31.08.2020 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява подана з порушенням п. 6-8, 11 ст. 160 КАС України. Крім того зазначив, що акт камеральної перевірки №487/23-00-50-04-07/03357174 від 31.01.2020 та податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 на суму 101089,72 грн оскаржуються в судовому порядку.
08.09.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що позовна заява, яка подана ним до суду відповідає вимогам КАС України. Також зазначив, що інформація щодо оскарження в судовому порядку акту камеральної перевірки №487/23-00-50-04-07/03357174 від 31.01.2020 та податкового повідомлення-рішення від 25.02.2020 на суму 101089,72 грн в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.
Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив таке.
Комунальне підприємство “Уманьводоканал” Уманської міської ради зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа та взято на облік як платника податків - 30.12.1992р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.02.2020р.
Судом встановлено, що позивачем самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість.
Станом на дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках (ІКП) Комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської ради обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1410726,50 грн. що виник на підставі:
- податкової декларації з податку на додану вартість №9027562431 від 17.02.2020 термін сплати 01.03.2020 на суму 641181,00 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9055020275 від 17.03.2020 термін сплати 30.03.2020 на суму 423097,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №0026615004 від 25.02.2020 на суму 139833,61 грн. прийнятого на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №488/23-00-50-04-007/03357174 від 31.01.2020;
- податкового повідомлення-рішення №0026705004 від 25.02.2020 на суму 101089,72 грн. прийнятого на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №487/23-00-50-04-007/03357174 від 31.01.2020;
- податкового повідомлення-рішення №0043025004 від 25.03.2020 на суму 60140,00 грн. прийнятого на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки №1148/23-00-50-04-007/03357174 від 25.03.2020;
- пені, відповідно ст. 129 Податкового кодексу України на суму 45385,17 грн.
Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду, загальна сума заборгованості у розмірі 1410726,50 грн. з податку на додану вартість є непогашеною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Таким чином, визначені податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях є ужгодженими.
Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, ГУ ДФС у Черкаській області сформована податкова вимога форми “Ю” №12601-17 від 19.12.2017 на загальну суму 54671,18 грн. Вказану вимогу отримано відповідачем 05.01.2018р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, та вимоги відсутні, доказів щодо оскарження цих податкових повідомлень-рішень та вимоги суду надано не було. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою що містяться в матеріалах справи.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки у АТ “Райффайзен Банк Аваль” у м. Києві, Черкаське ОУ АТ Ощадбанк м. Черкаси, АБ “Укргазбанк”, ГУ ДКСУ у Черкаській області, Черк. ГРУ АТ КБ “ПриватБанк” м. Черкаси, Держказначейська служба України, м. Київ, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області про наявність рахунків у банках.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у розмірі 1410726,50 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.
Щодо тверджень відповідача про те, що позовна заява подана з порушенням ст. 160 КАС України, суд зазначає позовна заява подана до суду 06.08.2020 (вх. 19389/20 від 06.08.2020) відповідає вимогам вставленим КАС України, зокрема підписана уповноваженою на те посадовою особою та містить інформацію про те, що позивачем не подавався позов до КП «Уманьводоканал» з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Твердження відповідача про те, що акт камеральної перевірки №487/23-00-50-04-07/03357174 від 31.01.2020 та податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 на суму 101089,72 грн оскаржуються ним в судовому порядку, не підтверджені жодним доказом.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської ради (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. М. Залізняка, буд. 16, код ЄДРПОУ - 03357174) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 43142920) податковий борг в сумі 1 410 726 (один мільйон чотириста десять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 50 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 21.10.2020.
Суддя В.П. Тимошенко