про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3240/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністтю"ТЕТРОКОМЕРЦ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасуванння рішення про коригування митної вартості товарів,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 16.03.2020 прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби №UA508000/2020/000042/2 про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом визнання протиправним рішення 16.03.2020 прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби №UA508000/2020/000042/2 про коригування митної вартості товарів.
Тобто, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, оскільки корегування митної вартості товару має прямий наслідок для позивача у вигляді його обов'язку сплатити митні платежі та податки в більшому розмірі (у зв'язку зі збільшенням базового значення для обрахунку).
Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з вимогою майнового характеру - судовий збір має бути обрахований з розрахунку 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, суд зазначає, що конкретна сума судового збору за подачу позову в теперішній редакції обрахована бути не може, оскільки позивачем не конкретизовано ціну позову, а саме розмір різниці між митними платежами, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Отже, загальний розмір судового збору має бути обрахований позивачем самостійно після зазначення ціни позову.
Також, суд звертає увагу позивача, на те, що вимоги про зазначення в позові його ціни є обов'язковими вимогами до позовної заяви встановленими п.3 ч.5 ст. 160 КАС України.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі, яка підлягає визначенню ним самостійно з урахуванням приписів даної ухвали та конкретизованого розміру майнової вимоги.
Окрім викладеного, ч.ч. 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії письмових доказів в електронній формі, які не засвідчені в установленому законом порядку. Так, копії не містять завірчого напису та дати його проставлення. Копії письмових доказів лише містять накладений на них електронний цифровий підпис, що на думку суду недостатньо для прийняття наданих в електронній формі доказів як завірених належним чином.
Згідно положень ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. (Закону України "Про електронний цифровий підпис")
Отже, накладення на незавірену копію письмового документа в електронному вигляді електронного цифрового підпису є аналогією проставлення на незавіреній копії власноручного підпису особи, що в силу відсутності інших обов'язкових реквізитів завірчого напису не може надавати документу статусу завіреного належним чином.
Окрім наведеного, ч. 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
ТОВ "Тетрокомерц" оскаржено рішення відповідача №UA508000/2020/000042/2 від 16.03.2020 про коригування митної вартості товарів.
Відповідно відмітки на оскарженому рішенні "Електронне декларування" позивач здійснював електронне декларування товару.
Згідно з приписами п. 1.4 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, при електронному декларуванні посадова особа митного органу надсилає декларанту засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення, у складі якого прийняте Рішення.
З наявної в матеріалах справи копії рішення про коригування митної вартості вбачається, що воно датоване 16.03.2020 роком, натомість з даним позовом підприємство звернулось до суду 27.10.2020 року (згідно вхідного штампу канцелярії суду), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченим ст. 122 КАС України.
Між тим, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:
- подання до суду доказів сплати судового збору у сумі, яка підлягає визначенню позивачем самостійно з урахуванням приписів даної ухвали та конкретизованого розміру майнових вимог (ціни позову);
- надати належним чином завірені копії документів, долучених до позову відповідно до кількості учасників справи.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3240/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій