02 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/11409/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Шимоновича Р.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п'ятої сесії Y11 скликання від 26 червня 2020 року Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822083200:000:1333;
- зобов'язати Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822083200:000:1333, яка знаходиться в комунальній власності Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
В обгрунтовання позовних вимог зазначив, що рішенням тридцять п'ятої сесії Y11 скликання від 26 червня 2020 року Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою безпідставно, оскільки позивач також являється учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 11.04.2017 року. На думку позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1822083200:01:000:1333 у Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області не було
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень статті 262 КАС України.
22 липня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право на подачу відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822083200:000:1333, яка знаходиться в комунальній власності Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Рішенням тридцять п'ятої сесії Y11 скликання від 26 червня 2020 року Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області позивачу відмовлено в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822083200:000:1333.
Підставою для відмови стало те, що земельна ділянка, яка зазначена позивачем у графічних матеріалах, передбачена для розробки детального плану та забезпечення учасників УБД, АТО/ООС та членів сімей загиблих воїнів земельними ділянками для індивідуального садівництва.
Позивач, вважаючи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, ЗК України.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Приписами статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Пункт 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За змістом статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі їх із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до змісту статті 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
У відповідності до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства стало те, що бажана земельна ділянка передбачена для розробки детального плану та забезпечення учасників УБД, АТО/ООС та членів сімей загиблих воїнів земельними ділянками для індивідуального садівництва.
При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 11.04.2017 року.
Суд зазначає, що законодавством України передбачено ряд пільг учасникам бойових дій (учасникам АТО), зокрема щодо першочергового відведення земельних ділянок.
Пунктом 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Отже, з урахуванням викладеного суд вважає, що відмова відповідача в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га є невмотивованою, а рішення протиправним.
Суд зазначає, що спірне рішення є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України. Відповідно до повноважень, наданих суду статтею 245 КАС України, зокрема, пунктом 2 частини другої, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, рішення тридцять п'ятої сесії Y11 скликання від 26 червня 2020 року Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яким позивачу необґрунтовано відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, слід визнати протиправними та скасувати.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частини четверта статті 245 КАС України).
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень: у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У даному випадку, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними (такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №2040/6320/18).
Водночас, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара в межах земельної ділянки кадастровий номер 1822083200:01:000:1333 з урахуванням правової оцінки даного питання, викладеної у рішенні суду.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні, оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Л. Ступницького, 68, с. Олїївка, Житомирської обл., код ЄДРПОУ 04348409) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п'ятої сесії Y11 скликання від 26 червня 2020 року Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822083200:000:1333.
Зобов'язати Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду та встановлених обставин справи.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 листопада 2020 року.
Суддя Р.М.Шимонович