02 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/6708/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного центру зайнятості про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому він просить:
- скасувати наказ від 04.07.2019 №97-к про його звільнення з посади директора Житомирського обласного центру зайнятості;
- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Житомирського обласного центру зайнятості з 05.07.2019;
- стягнути з Державного центру зайнятості на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Державного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу;
- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позову зазначає, що жодних порушень трудових обов'язків не вчиняв, підписання додаткової угоди без зміни умов договору не може вважатись одноразовим грубим порушенням, виходячи з характеру вчинку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.
Ухвалою суду від 20.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що у результаті незаконних дій позивача, грубого порушення ним своїх трудових обов'язків Фонду спричинено тяжкі наслідки, зумовлені завданням збитків, тобто втратою можливості стягнення з ПП "Елітбуд-1" суми пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у період дії договору підряду на суму 777543,44 грн. Зазначає, що на час обіймання позивачем посади директора Житомирського обласного центру зайнятості до його трудових обов'язків належало виконання покладених на регіональний центр зайнятості завдань і функцій, належне використання коштів Фонду, а також виділеного в розпорядження регіонального центру зайнятості майна та матеріальних цінностей, виконання наказів і доручень Голови Центрального апарату Служби, забезпечення виконання регіональним центром зайнятості рішень правління Фонду, а також вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів як Фонду, так і самого регіонального центру зайнятості.
Ухвалою суду від 24.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на цей же день.
Від учасників справи надійшли заяви про розгляд справи в письмовому провадженні, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 24.09.2020 перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді директора Житомирського обласного центру зайнятості, на якій був поновлений відповідно до наказу від 28.11.2018 №210-к з 21.12.2016.
Відповідно до наказу від 04.07.2019 №97-к, зважаючи на невиконання ОСОБА_1 рішення правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, викладеного у постанові №182, наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 28.01.2019 №1-АГ "Про погодження календарних графіків та інших документів" та доручення Державної служби зайнятості (Центральний апарат) від 25.06.2019 №33/05/3236-19 в частині введення в експлуатацію будівлі Житомирського міського центру зайнятості до 01.07.2019, звільнено ОСОБА_1 з посади директора Житомирського обласного центру зайнятості 04.07.2019 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Обставини даного звільнення пов'язані з тим, що відповідно до договору підряду від 06.03.2019 №109, укладеного між Житомирським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_1 (замовник) та Приватним підприємством "Елітбуд-1" (підрядник), підрядник зобов'язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору і здати замовнику у встановлений строк, визначений договором, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується забезпечити підрядника затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією, передати по відповідному акту будівельний майданчик, прийняти закінчені будівельні роботи і повністю сплатити їх вартість (п. 1.1 договору).
Предметом договору є роботи: "Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості на площі Польовій, 6-а в м. Житомирі (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору підряду термін завершення виконання робіт - 01.07.2019.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що підрядник зобов'язався виконувати роботи у строк, встановлений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 3 до Договору підряду), за умови своєчасного отримання підрядником авансового платежу, передбаченого пунктом 3.1 договору підряду та проведення проміжних платежів за виконані роботи.
Також пунктом 10.5 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт згідно Календарного графіку виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни робіт за кожний день прострочення, що не звільняє від обов'язку виконання зобов'язань за договором підряду.
За умовами договору підряду та календарним графіком виконання робіт (Додаток 3 до Договору підряду) у березні 2019 року підрядник зобов'язався виконати роботи на суму 7592 тис. грн., у квітні 2019 року на суму 5200 тис. грн., у травні 2019 року на суму 4100 тис. гривень.
Зазначені суми були профінансовані відповідачем у повному обсязі.
Однак підрядником згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року було виконано робіт лише на суму 2821795,20 грн., за травень 2019 року - на суму 1969083,60 грн., за червень 2019 року - на суму 2574423,00 грн.
Звільнення позивача обумовлено тим, що 27.06.2019 між Житомирським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_1 та ПП "Елітбуд-1" було укладено Додаткову угоду №1 до договору підряду від 06.03.2019 №109, за умовами якої внесено зміни до істотних умов договір підряду: зменшено договірну ціну, продовжено строк дії договору до 01.08.2019; договір підряду доповнено пунктами 1.6, 8.2.7, за змістом яких фінансування робіт у ІІІ кварталі проводитиметься за затвердженим Календарним графіком виконання робіт на підставі окремих рішень правління Фонду; викладено у новій редакції План фінансування робіт.
Як стверджує відповідач, згоди на укладення додаткової угоди правління Фонду позивачу не надавало, рішення про фінансування будівництва у ІІІ кварталі 2019 року не приймало. Самостійне укладення позивачем цієї угоди призвело до того, що Житомирським обласним центром зайнятості 02.07.2019 профінансовано Підряднику кошти у сумі 2574423,00 грн. Крім того, зміни до Календарного графіку виконання робіт стосувались не тільки строків цих робіт, а також їх видів та вартості (деякі позиції суттєво збільшені, деякі суттєво зменшені, ряд робіт виключено з переліку, інші - додано), що суперечить Зведеному кошторисному розрахунку вартості об'єкта будівництва. Відповідач також наполягає на тому, що внесені зміни унеможливили пред'явлення претензії за несвоєчасне виконання умов договору Підрядником, що фактично допомогло останньому уникнути відповідальності у вигляді сплати пені у сумі 777543,44 грн.
Такі дії позивача були розцінені позивачем як одноразове грубе порушення трудових обов'язків, яке відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України є підставою для розірвання трудового договору.
Перелік підстав припинення трудового договору закріплений у частині першій статті 36 КЗпП України, проте він не є вичерпним, оскільки пунктом 9 цієї норми встановлено можливість їх встановлення іншими законами.
Пунктом 4 частини першої статті 36 КЗпП України окремо визначено підстави розірвання трудового договору, які між собою розділяються за ознакою ініціатора розірвання, а саме з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Згідно з п. 1 ст. 41 КЗпП України, яка визначає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, крім підстав, передбачених статтею 40 Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Для звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України важлива наявність факту одноразового грубого порушення трудових обов'язків з його боку.
Крім того, відповідачем мають бути додержані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачені статтями 147-1, 148 і 149 КЗпП України (щодо строків та інше).
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку (стаття 148 КЗпП України ).
Перед прийняттям рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни застосовується лише одне дисциплінарне стягнення, яке оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під підпис (стаття 149 КЗпП України).
Суд, вирішуючи питання про те, чи можна кваліфікувати дії позивача як одноразове грубе порушення трудових обов'язків, вважає, що у контексті такої оцінки мають важливе значення безпосередні обставини реалізації проекту будівництва міського центру зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості на площі Польовій, 6-а в м. Житомирі.
Судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю приміщення для розміщення Житомирського міського центру зайнятості у 2005 році було прийнято рішення про будівництво власної будівлі, будівництво об'єкта розпочато у 2008 році.
У зв'язку з невиконанням договірних обов'язків, недотриманням термінів та якості будівництва був змінений підрядник.
Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до Державної служби зайнятості з листом від 12.09.2018 №2694/19-18, в якому гарантував завершення будівництва Житомирського міського центру зайнятості у 2019 році при відповідному забезпеченні фінансування у 2019 році на загальну суму 13471000,00 грн. без вартості меблів, комп'ютерного та побутового обладнання.
Відповідно до п. 3 постанови правління Фонду від 21.12.2018 №182 "Про схвалення проекту бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2019 рік" було схвалено фінансування будівництва лише двох об'єктів - Житомирського міського центру зайнятості та гуртожитку Харківського центру професійно-технічної освіти зі встановленням термінів вводу в експлуатацію та покладенням персональної відповідальності за виконання цього рішення на керівників цих установ, а також схвалено зміни до проекту бюджету Фонду. Так, п. 5 постанови встановлено строк здачі об'єкта в експлуатацію - до 01.07.2019, а п. 8 - передбачено персональний контроль та покладення персональної відповідальності за виконання цього рішення правління Фонду на керівника Житомирського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 .
Зміст стенограми цього засідання правління Фонду відображає, що графік виконання робіт з будівництва Житомирського міського центру зайнятості був принциповим та став предметом окремого обговорення та підтвердження його строків з вимогою запровадження персональної відповідальності за цей об'єкт.
Відповідно до доручення відповідача від 10.01.2019 №7/10/24-19 ОСОБА_1 було доручено до 18.01.2019 надати на опрацювання Управлінню організації матеріально-технічного забезпечення ДСЗ (ЦА) проект календарного графіку виконання будівельно-монтажних робіт із щомісячними обсягами видатків на будівництво Житомирського МЦЗ (термін введення в експлуатацію - до 01.07.2019), з метою його подальшого погодження в.о. Голови ДСЗ (ЦА).
На виконання пункту 2 доручення Державної служби зайнятості (Центральний апарат) позивач листом від 16.01.2019 №181/20-19 надіслав на опрацювання проект календарного графіка будівництва "Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості на площі Польовій, 6-а в м. Житомирі.
Відповідно до листа Державної служби зайнятості від 15.02.2019 №33/05/880-19 "Про погодження календарного графіку" його затверджено в якості невід'ємного додатка до договору будівельного підряду на завершення будівництва об'єкту терміном до 01.07.2019.
Наведений порядок співпраці Державного центру зайнятості з Житомирським обласним центром зайнятості щодо процедури прийняття рішень та їх реалізації вказує на беззаперечне погодження дій щодо будівництва міського центру зайнятості з центральним апаратом цієї служби.
У подальшому були проведені переговори та погодженого закупівлю робіт: "Будівництво будівель" Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості на площі Польовій, 6-а в м. Житомирі, що підтверджується протоколом проведення переговорів тендерного комітету Житомирського обласного центру зайнятості та Приватного підприємства "Елітбуд-1" від 19.02.2019.
У даному протоколі зафіксовано, що представником ПП "Елітбуд-1" підтверджено можливість виконання робіт з 04 березня по 01 липня 2019 року згідно проектно-кошторисної документації, затвердженої наказом Житомирського обласного центру зайнятості від 03.09.2018 №562 на загальну суму 18981200,00 грн.
Викладені факти, які мали місце у даній справі, свідчать про те, що питання строків завершення будівництва було принциповим для відповідача, оскільки здійснювалось закінчення будівництва лише двох об'єктів у межах України, і не відповідач встановлював конкретну дату виконання робіт. Саме у межах запропонованої позивачем як керівником Житомирського обласного центру зайнятості дати - 01.07.2019 - правлінням Фонду було прийнято рішення профінансувати закінчення будівництва.
Відтак, 06.03.2019 між Житомирським ОЦЗ та ПП "Елітбуд-1" укладено договір підряду №109 щодо будівництва об'єкту "Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості на площі Польовій, 6-а в м. Житомирі" до 01.07.2019.
Постановою правління Фонду від 28.03.2019 №191 взято до відома інформацію про хід будівництва та погоджено його фінансування на ІІ квартал 2019 року.
Зміст цієї постанови вказує також на те, що питання строків здійснення фінансування будівництва є компетенцією правління Фонду та вирішуються саме ним.
У подальшому, як стверджує позивач, листом від 07.06.2019 №06-19/01 Житомирський обласний центр зайнятості повідомив Державну службу зайнятості про відтермінування введення об'єкта в експлуатацію до 01.08.2019, для чого було укладено додаткову угоду №1 від 27.06.2019.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач особисто листом від 19.06.2019 №2016/20-19 звертався до ПП "Елітбуд-1", в якому зазначив про порушення підрядником строків виконання робіт згідно Календарного графіку, що призводить до затягування процесу будівництва та можливого порушення строків введення об'єкту в експлуатацію з 01.07.2019 та про застосування до Підрядника санкцій за порушення строків виконання робіт згідно Календарного графіку робіт шляхом нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни робіт за кожен день прострочення.
Слід зауважити, що Житомирським обласним центром зайнятості самостійно 03.07.2019 було здійснено розрахунок пені на суму 777543,44 грн., у зв'язку з чим направлено Підряднику претензію.
Відповідач, у свою чергу, вказує на те, що листом від 25.06.2019 №33/05/3236-19 відповідач не погодив відтермінування введення в експлуатацію об'єкта міського центру зайнятості та зазначив, що Державною службою зайнятості було створено всі умови для виконання будівельних робіт, їх вчасного завершення та введення об'єкта в експлуатацію у передбачені договором строки, а персональну відповідальність за виконання пункту договору щодо строку його виконання покладено на директора ЖОЦЗ Іщенка І.Г.
Представник позивача наполягає на тому, що цей лист позивач не отримував. Проте суд вважає такі твердження вкрай сумнівними, оскільки, по-перше, мова йде не про особисте листування, а про листування між двома владними органами, а по-друге, повідомивши відповідача про відтермінування строку введення об'єкта в експлуатацію, очевидно логічним є очікування від нього відповіді та проявлення позивачем певної обачності щодо необхідності її отримання для вирішення цього питання.
Натомість, позивачем як Замовником з власної ініціативи 27.06.2019 укладено з ПП "Елітбуд-1" додаткову угоду №1 до договору будівельного підряду від 06.03.2019 №109.
Позивач у підтвердження правомірності своєї поведінки наполягає на більш вигідних умовах такої додаткової угоди щодо кінцевої вартості будівництва.
Так, відповідно до укладеного між Житомирським ОЦЗ та ПП "Елітбуд-1" договору підряду від 06.03.2019 №109 сума будівництва об'єкту "Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості на площі Польовій ,6-а в м. Житомирі" складала 18981,2 тис. грн.
Кінцева вартість будівництва об'єкту "Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості Житомирського обласного центру зайнятості на площі Польовій, 6-а в м. Житомирі" з урахуванням додаткової угоди склала 15969,2 тис. грн.
Доводи позивача про те, що при укладенні додаткової угоди №1 було зменшено суму договору на майже 3 млн. грн., які, на його думку, не є збитками, а навпаки, є економією коштів Фонду, є безпідставними, оскільки фактичне зменшення суми договору підряду від 06.03.2019 №109 було здійснено за рахунок наступного.
Пунктом 2.1 договору підряду від 06.03.2019 №109 були передбачені кошти замовника у сумі 1909,6 тис.грн. на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними витратами, проте у зв'язку з відсутністю інфляційних втрат додатковою угодою №1 ці кошти передбачені не були, а відтак не були виплачені Підряднику.
Інша частина коштів була зекономлена лише за рахунок того, що розділом проектної документації "Організація дорожнього руху" передбачалось асфальтування прилеглої території. Площа асфальтування прилеглої території виходила за межі площі земельної ділянки, наданої Житомирському ОЦЗ у постійне користування, тому замовник відмовився від виконання даної роботи.
Отже, зменшення суми договору підряду від 06.03.2019 №109 відбулося завдяки відмові від роботи по благоустрою території, що фактично не належить Житомирському ОЦЗ та невиплаті підряднику коштів на покриття інфляційних витрат у зв'язку з їх відсутністю.
Суд погоджується з аргументами відповідача, що позивач, уклавши додаткову угоду №1 до договору підряду, лише самостійно переніс строки закінчення будівництва, наслідком чого стало звільнення ПП "Елітбуд-1" від сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт у попередні періоди.
З цього приводу слід зазначити, що у відповідь на направлену претензію ПП "Елітбуд-1" вказало на її безпідставність, зважаючи на факт укладення додаткової угоди №1 та зміну календарного графіку виконання робіт. Слушними суд визнає аргументи відповідача, що умови договору підряду від 06.03.2019 передбачали відповідальність Підрядника за порушення строків виконання робіт згідно Календарного графіку виконання робіт та не скасовували вимог щодо остаточного виконання зобов'язань за договором підряду (п. 10.5 договору). Наведене спростовує доводи позивача стосовно того, що укладення додаткової угоди було єдиним способом забезпечення закінчення будівництва міського центру зайнятості.
Суд також зазначає, що ні новий план фінансування об'єкту, який передбачав проведення розрахунку у ІІІ кварталі 2019 року, ні новий календарний графік робіт, які є додатками до угоди №1, не погоджувались позивачем з відповідачем, а тому позивач фактично вирішив питання зобов'язань Фонду, що не охоплюється принципом правомірності його дій.
Обставини укладення додаткової угоди відмінні від обставин укладення договору підряду в частині алгоритму дій учасників спору, що вочевидь вказує на самостійне ухвалення позивачем відповідних рішень та їх виконання.
У свою чергу, це не узгоджується з вимогами, які висуваються до керівника центру зайнятості. Так, Статутом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого правлінням Фонду від 06.07.2000 №2, передбачено, що Правління Фонду, зокрема, дає згоду на призначення та звільнення в установленому порядку керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників, а у разі порушення ними Закону чи Статуту вносить обов'язкове для врахування обґрунтоване подання про звільнення.
Згідно з пунктом 15 статуту Фонду виконавчим органом правління Фонду є виконавча дирекція Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості та його заступники є відповідно керівником та заступниками керівника виконавчої дирекції Фонду. Виконавча дирекція Фонду організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду, підзвітна та підконтрольна правлінню, в межах та порядку передбачених Законом та цим Статутом.
Відповідно до підпунктів 1-3, 8 пункту 8 Розділу IV Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.12.2016 №1543, директор регіонального центру зайнятості:
- забезпечує виконання регіональним центром зайнятості, підпорядкованими йому базовими центрами зайнятості, філіями регіонального та базових центрів зайнятості вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства соціальної політики України з питань, що належать до сфери діяльності державної служби зайнятості, рішень правління Фонду, інших нормативно-правових актів;
- без доручення діє від імені регіонального центру зайнятості, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян тощо, укладає договори, видає довіреності на представництво інтересів регіонального центру зайнятості;
- керує діяльністю регіонального центру зайнятості та підпорядкованих йому базових центрів зайнятості, філій регіонального та базових центрів зайнятості, забезпечує виконання покладених на них завдань і функцій, належне використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків, виконання наказів і доручень Голови Центрального апарату Служби, координацію роботи та здійснення контролю за діяльністю професійно-технічних навчальних закладів та інших підпорядкованих Службі юридичних осіб, утворених регіональним центром зайнятості.
З огляду на фактичні обставини справи, суд позбавлений можливості зробити висновок, що позивач забезпечив виконання рішень правління Фонду, інтересів цього органу, а також забезпечив виконання покладених на нього завдань.
Вчинення позивачем на власний розсуд дій всупереч рішенням та інтересам відповідача обґрунтовано кваліфіковано останнім як одноразове грубе порушення трудових обов'язків, оскільки такі дії не те, що не мали позитивних наслідків для відповідача, а й фактично призвели до порушення процесу прийняття та виконання рішень вищестоящого органу, що у кінцевому випадку дозволило третій особі уникнути встановленої договором відповідальності.
Факти, зазначені позивачем у його поясненнях від 03.07.2019 №2154/20-19, які надавались перед звільненням, щодо підстав, які перешкоджали завершенню будівельних робіт до 01.07.2019, можливо і мали право на існування, однак, яким чином вони надавали позивачу повноваження змінювати порядок ухвалення рішень, суду пояснено не було.
При цьому, суд враховує доводи позивача про наявність конфлікту між ним та керівництвом центрального апарату, зважаючи на його попереднє звільнення, яке було визнано незаконним у судовому порядку. У той же час, як уже було зазначено, звільнення, яке є предметом оскарження у даній справі, суд не може визнати наслідком упередженого ставлення до позивача, оскільки встановлені у ході судового розгляду справи обставини безпосередньо вказують на відмінний порядок дій позивача фактично у одних і тих самих умовах. При цьому, результат таких дій не тільки не узгоджується з процедурними вимогами співпраці виконавчого органу та його регіонального центру, а й видається вкрай сумнівним з точки зору його наслідків.
Наполягання позивача на тому, що відповідач у подальшому схвалив укладену додаткову угоду №1 та у разі незгоди з нею міг ініціювати судовий процес щодо її розірвання, суд визнає алогічними, оскільки саме рішення та дії позивача створили ситуацію, за якої для захисту своїх інтересів відповідач має діяти або у межах, які юридично існують, або вдаватись до ініціації судового процесу, якого можна було б уникнути. Все це у сукупності не дозволяє трактувати поведінку позивача як таку, що узгоджується з інтересами відповідача та не порушує трудових обов'язків позивача. Можливість вирішення питання наслідків дій позивача, згоду на які не надавав відповідач, не є тим аргументом, який обґрунтовує вимоги ОСОБА_1 .
Так, зважаючи на те, що відповідач власне не встановлював будь-яких нереальних строків завершення будівництва, а лише погодив строки, запропоновані позивачем, не надав згоди на їх відтермінування за обставин існування обов'язку Підрядника завершити будівельні роботи зі сплатою фінансових санкцій, суд вважає, що позивач на власний розсуд вчинив дії, які суперечать інтересам органу, де він працював, та є такими, що грубо порушують його трудові обов'язки.
Суд не вбачає підстав для скасування наказу від 04.07.2019 №97-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Житомирського обласного центру зайнятості, а тому у задоволенні цих позовних вимог відмовляє.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині скасування наказу від 04.07.2019 №97-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Житомирського обласного центру зайнятості, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Житомирського обласного центру зайнятості з 05.07.2019; стягнення з Державного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення з Державного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.; стягнення з Державного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не підтверджено належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів у межах спірних правовідносин, у той час як відповідачем надано достатні докази відсутності протиправності його дій при винесенні оскаржуваного наказу.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного центру зайнятості про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Повне судове рішення складене 02.11.2020.
Суддя Н.М. Майстренко