Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2020 р. Справа№200/5571/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання обставин форс-мажору, визнання протиправними дій та бездіяльності Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та його відмову у перерахунку пенсії за 2019 - 2020 роки, зобов'язання здійснити такий перерахунок, зобов'язання прийняти рішення про одночасне призначення двох пенсій та поновити виплату довічної трудової пенсії, зобов'язання нарахувати недоотриману пенсію як інваліду війни з 09 квітня 1991 року по листопад 2004 року та з 06 грудня 2004 року по березень 2018 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
17 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 200/5571/20-а.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 06 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) сторін у справі № 200/6340/20-а.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року об'єднані в одне провадження адміністративні справи № 200/5571/20-а та № 200/6340/20-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Об'єднаній справі присвоєний № 200/5571/20-а.
Відповідно до ухвали суду від 10 серпня 2020 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії здійснюється в порядку загального позовного провадження.
З урахуванням поданих до суду позовних заяв та подальшим уточненням заявлених вимог, позивач посилається на такі обставини. У 1964 р. позивач був звільнений з військової служби по інвалідності внаслідок війни, під підпис про нерозголошення, тяжко хворим (6 місяців в госпіталях Гавани, Рига Київ), без пільг, пенсій. Внаслідок обставин форс-мажору не мав змоги на звернення за пенсією чи УБД. 3 визнанням бойових дій на Кубі, 30 років поспіль знімалося табу про нерозголошення. Звернувся до військомату за документами і до ПФ тоді у складі соцзахисту по виходу на пенсію з 55 років як УБД. 1994-2004 р., через 40 років отримав посвідчення УБД і інваліда війни, вже знаходячись на довічній трудовій пенсії за віком. 06.12. 2004 р. надав повний пакет документів по УБД, інваліда війни 2 гр.
Предметом спору, на думку позивача, є відмова ПФ в перерахунку пенсії у залежності від часу і кількості змін показника середньої зарплати по Україні і розміру прожиткового мінімуму. Складовими розміру пенсії є незмінний персоніфікований коефіцієнт зарплати, показник розміру самої зарплати по Україні і прожитковий мінімум, які підвищуються по 2-3 рази щорічно. У відповідності до таких змін і розмірів визначених законодавством, пенсія за законом 2262 підлягає невідкладному перерахунку.
Також позивач вказав, що на довічну трудову пенсію за віком вийшов у 2000 р. На той час діяли ЗУ 1788 і ЗУ 2262. Призначення ПФ пенсії за ЗУ 1058 без особистого волевиявлення позивач вважає протиправним і розцінює як втручання у право власності. Зазначив, що пенсії за віком і пенсії інвалідам війни 2 гр. призначаються довічно і виплачуються одночасно у відповідності ст. 6 ЗУ 1788.
Також зазначив, що у 2000 р. вийшов па довічну трудову пенсію за віком у 60 років за ЗУ 1788, виплату якої припинили з квітня 2018 р.
06.12.2004 р. надав до ПФ повний пакет документів і заяву по призначення пенсії як інваліду війни. Як виявилось ПФ за вказаним пакетом призначив пенсію, без особистого бажання, волевиявлення та без його згоди за віком за ЗУ 1058, начебто як найвищу за розміром, суперечить змісту заяви. Вважає, що сторона відповідача визнає час виникнення права на пенсію по інвалідності і цим надає підстави на вимогу отримання пенсії з часу його виникнення з 1964 р. Оскільки ЗУ 2262 визначає це право з часу його чинності, тобто з 09.04.1992 р., визначається час не отриманих пенсій як інваліда війни за цим Законом з вказаної дати.
З наведених підстав позивач просив:
визнати відмову відповідача у перерахунку пенсії із зміною розмірів її складових у протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунки пенсій за 2019-2020 як інваліду війни з урахуванням змін показника розміру середньої зарплати і прожиткового розміру за вказаний час.
зобов'язати відповідача переглянути заяву позивача від 06.12.2004 р. і прийняти рішення про одночасну виплату довічної трудової пенсії за віком, як інваліду війни;
зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити недоотриману пенсію як інваліду війни 2 гр. з 06.12.2004 р. по березень 2018 р., поновити виплату призначеної довічно трудової пенсії за віком з квітня 2018 р.;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розрахунку і виплати пенсії як інваліду війни за період з 09.04.1991 р. - листопад 2004 р та зобов'язати відповідача розрахувати і виплатити пенсію як інваліду війни 2 гр. за вказаний період.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу, 23.03.1940 р.н., первинно призначено пенсію за віком з 23.03.2000 р. згідно особистої заяви від 27.03.2000 р. зареєстрованої під № 102/101, відповідно до Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. «Про пенсійне забезпечення». На дату призначення пенсії ОСОБА_1 не був визнаний особою з інвалідністю, тобто не мав ніякої групи інвалідності, в тому числі не був визнаний інвалідом війни.
Статтею 43 Закону № 1058-ІV передбачено здійснення перерахунків пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 43 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за віком по нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. за матеріалами пенсійної справи з урахуванням особистої заяви від 30.12.2003р. щодо перерахунку пенсії по стажу, тобто на час набуття чинності цього Закону.
Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК до довідки сер. Д0Н-04 № 028853 від 25.10.2004 ОСОБА_1 первинно визнано інвалідом другої групи захворювання отриманого в період проходження військової служби з 25.10.2004.
Повторним оглядом від 02.12.2004, що підтверджує виписка із акту огляду МСЕК до довідки сер. Д0Н-04 № 029139, ОСОБА_1 визнано інвалідом другої групи захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено право вибору пенсійних виплат, а саме, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З 06.12.2004р. позивачу перераховано пенсію за віком з урахуванням підвищення інваліду армії, прирівняному до інвалідів Великої Вітчизняної війни 2 групи, яку призначено відповідно до Закону № 1058-ІV, враховуючи, що її розмір найбільш вигідний з урахуванням встановленого підвищення, як інваліду армії, прирівняному до інвалідів Великої Вітчизняної війни 2 групи (особиста заява від 06.12.2004 р.) і збільшувався відповідно змінам у діючому законодавстві України та проведеним перерахункам пенсії за віком згідно поданих особистих заяв.
На підставі особистої заяви від 02.04.2018р., зареєстрованої за № 1902, щодо переходу на інший вид пенсії як інвалід війни 2 групи, протоколом по управлінню від 21.06.2018р. ОСОБА_1 з 02.04.2018 з року переведено на пенсію по інвалідності, як інвалід війни 2 групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Згідно зі статтею 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Тобто, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ та Закону №1058-ІУ призначається одна пенсія за її вибором.
На думку відповідача позивач зловживає процесуальними правами інваліда війни другої групи звільненого від сплати судового збору, звертаючись до суду з безпідставними позовними заявами.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Учасники судового розгляду до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приписами частини 5 статті 250 КАС України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, з'ясовуючи обставини справи, суд також враховує відомості та висновки, викладені в судових рішеннях, які набрали законної сили, в адміністративних справах №0540/8698/18-а, №200/7749/19-а та №200/4229/20-а.
Зокрема, судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , є інвалідом війни 2 групи на підставі ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взятий на облік відповідача з управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві з 01.08.2016 року.
Позивач перебував на обліку як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№ 1058-1У.
02 квітня 2018 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою (вх. № 1902), щодо переходу на інший вид пенсії як інвалід війни 2 групи.
Протоколом по управлінню від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року переведено на пенсію по інвалідності, як інваліда 2 групи, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших питань» № 2262-ХІІ. Розмір пенсії обчислено відповідно до п. «а» ст. 21 в розмірі 80% від заробітку, як інваліду 2 групи, який обчислено відповідно до ст. 43 Закону України № 2262.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії враховано за 60 місяців (порічно) за період з 01 серпня 1990 року по 31 липня 1995 року, який визначено в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і складає 13240,90 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,51740), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн., тобто попереднього виду пенсії.
Протоколом по управлінню від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року переведено на пенсію по інвалідності, як інваліда 2 групи, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших питань» № 2262-ХІІ. Розмір пенсії обчислено відповідно до п. «а» ст. 21 в розмірі 80% від заробітку, як інваліду 2 групи, який обчислено відповідно до ст. 43 Закону України № 2262.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії враховано за 60 місяців (порічно) за період з 01 серпня 1990 року по 31 липня 1995 року, який визначено в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і складає 13240,90 грн. ( індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,51740), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн., тобто попереднього виду пенсії.
Загальний розмір пенсії після перерахунку на 02 квітня 2018 року склав з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії 13 730,00 грн., в тому числі: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 10 592,72 грн. (13 240,90 грн. х 80%), підвищення інваліду війни 2 групи - 580,80 грн., збільшення - 2 648,18 (10592х25%), щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 50 грн., розмір, що забезпечує максимальну виплату (реформа) «мінус» 141,70 грн. (а.с.8- 10).
За рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2017 року у справі № 233/3458/17 та ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року позивачу встановлено новий розмір пенсії та частина доплати пенсії за період з 13 жовтня 2010 року по 28 лютого 2018 року в сумі 1 444,34 грн. виплачені у липні 2018 року. Доплата пенсії за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2018 року виплачена в серпні 2018 року у розмірі 13 927,22 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму з 01 липня 2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії на 02.04.2018 року складав 13 730.00 грн., з 01 липня 2018 року склав 13 871,70 грн.
Новий розмір пенсії в сумі 13 871,70 грн. та доплата пенсії в сумі 283,40 грн. за період з 01 липня 2018 року по 31 серпня 2018 року виплачені позивачу у вересні 2018 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі №0540/8698/18-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо відшкодування коштів та сплати моральної шкоди на загальну суму 2 145 353,00 грн. відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі №0540/8698/18-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо відшкодування коштів та сплати моральної шкоди - задоволено частково:
визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як інваліду війни 2 групи за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016, 2017 роки;
зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року пенсію як інваліду війни 2 групи за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 календарні роки.
Загальний розмір пенсії після перерахунку на 02 квітня 2018 року склав з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії 13 730,00 грн., в тому числі: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 15132,98 грн. (18916,23 грн. х 80%), підвищення інваліду війни 2 групи - 580,80 грн., збільшення - 3783,25 (15132,98х25%), щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 50 грн., загальний розмір пенсії - 19547,03 грн.
Розпорядженням по управлінню від 23.04.2019 року виконано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 р. Після перерахунку розмір пенсійних виплат, з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії, склав з 02.04.2018 р. - 13730 грн., з 01.07.2018 р. - 14350 грн., з 01.12.2018 р. - 14970 грн., з 01.07.2019 р. - 15640 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 р. у справі №200/7749/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною в частині своєчасного призначення та перерахунку пенсій, зобов'язання обчислити пенсію з 01.03.2019 р. відповідно до вимог Закону України №2262 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016р., 2017р., 2018р., зобов'язання перерахувати та виплатити різницю в пенсії з 02.04.2018 р., зобов'язання перерахувати та виплатити різницю в розмірах раніше призначених пенсій у відповідності п.3 ст.51 та п.2 ст.63 Закону України №2262 з часу появи права по 01.04.2018 р. з урахуванням різниці у розмірах пенсії станом на 01.04.2018р. по Закону України №1058 та Закону України №2262 задоволений частково:
визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неповної виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. з 02.04.2018р.;
зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати та виплатити різницю в пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії на підставі п.3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2018 р. щомісячно;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Також, 03 березня 2020 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності, як інваліда війни 2 групи з 1964 по 2000 роки. 10 березня 2020 року відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті недоотриманої пенсії з травня 1964 року по березень 2000 року, оскільки пенсія призначається та виплачується з моменту особистого звернення за нею.
Не погодившись з вказаною відмовою, у квітні 2020 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області де просив:
визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії з часу отримання інвалідності;
зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити недоотримані суми пенсії за весь час інвалідності, а саме з травня 1964 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 р. у справі №200/4229/20-а у задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Дослідивши обставини справи та зміст судових рішень за участю тих самих сторін, суд зазначає, що, на відміну від адміністративних справ №0540/8698/18-а, №200/7749/19-а та №200/4229/20-а, у цій адміністративній справі № 200/5571/20-а позивач частково змінив предмет позову щодо періодів стверджувальних порушень, навів додаткові обставини в обґрунтування заявлених вимог та заявив додаткові вимоги, які не були предметом судового розгляду.
За таких обставин суд не знайшов підстав для закриття провадження у справі та дійшов висновку про її розгляд по суті заявлених позовних вимог.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі Закон №1788-XII) (в редакції на час його прийняття), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Згідно статті 12 Закон (в редакції на час його прийняття), право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до статті 16 Закону №1788-XII (в редакції на час його прийняття), військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки військовослужбовців, які загинули на фронті чи при виконанні інтернаціонального обов'язку або померли в період військової служби, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Отже, за вимогами зазначеної норми на час прийняття закону, було передбачено, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами, мають право на отримання пенсії по інвалідності після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 6 Закону №1788-XII (в редакції на час його прийняття), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
У відповідності до статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Згідно із пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Відповідно до положення статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в подальшому Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) (в редакції на час прийняття закону), військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
За статтею 18 Закону № 2262 (в редакції на час прийняття закону), пенсії по інвалідності призначаються військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби чи не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних у період проходження служби.
Відповідно до статті 18 Закону № 2262 (в чинній редакції), пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Згідно статті 26 Закону № 2262 (в редакції на час прийняття закону), пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а інвалідам - чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років - довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться лише за їх заявою.
За п. «а» статті 50 зазначеного Закону № 2262-ХІІ (в редакції на час прийняття закону), пенсії відповідно до цього Закону призначаються, зокрема, військовослужбовцям строкової служби - з дня виписки з госпіталю, але не раніше ніж з дня звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше 3 місяців з дня виписки з госпіталю або з дня звільнення з військової служби, а сім'ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів з числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, що набули права на пенсію у зв'язку з втратою джерела засобів до існування, пенсія призначається з дня звернення за пенсією;
Зазначеним військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, визнаних інвалідами після 3 місяців з дня звільнення зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення, - з дня встановлення інвалідності.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Отже, зазначені нормами передбачено, право особи на отримання пенсії за вказаним законом по інвалідності, визнаних інвалідами після 3 місяців з дня звільнення зі служби, з дня встановлення інвалідності. Як зазначалось, позивачу встановлено інвалідність з 2004 року.
Відповідно до статті 48 Закону (в редакції на час прийняття закону), заяви про призначення пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей подаються до районного (міського) відділу соціального забезпечення за місцем проживання, а особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей - до органів пенсійного забезпечення Міністерства оборони України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Головного управління командуючого Національною гвардією України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України.
За чинною редакцією статті, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Як вже зазначалось судом, розпорядженням Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.06.2018 року позивача переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, як інваліда війни 2 групи, відповідно до Закону № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. з 02.04.2018 року за його заявою.
Таким чином позивач скористався правом на призначення пенсії по інвалідності, як інваліда війни 2 групи, відповідно до Закону № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. з 02 квітня 2018 року.
Також, суд зазначає, що статус учасника бойових дій та посвідчення інваліда 2 гр. з числа учасників бойових дій, позивач отримав в 2004 році.
Отже, позивач після отримання статусу учасника бойових дій набув право на вихід на пенсію у 55 років, відповідно до статті 16 Закону №1788-XII, проте, з відповідною заявою останній звернувся лише 02.04.2018 року.
Стосовно визнання за позивачем права на отримання пенсійного забезпечення по інвалідності з часу, коли його комісували з армії з 1964 року, суд зазначає, що положенням Закону № 2262 не передбачена можливість призначення пенсії з більш раннього строку ніж за 12 місяців перед зверненням. При цьому, особа яка набула право на отримання такого пенсійного забезпечення звертається з відповідною заявою до уповноваженого органу. З матеріалів справи вбачається, що позивач з такою заявою до 02 квітня 2018 року не звертався.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати і виплатити недоотриману пенсію як інваліду війни 2 гр. з 06.12.2004 р. по березень 2018 р., поновити виплату призначеної довічно трудову пенсію за віком з квітня 2018 р.; а також про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розрахунку і виплати пенсії як інваліду війни за період з 09.04.1991 р. - листопад 2004 р та зобов'язання розрахувати і виплатити пенсію як інваліду війни 2 гр. за вказаний період.
Щодо позовних вимог про призначення та виплату одночасно двох пенсій суд вказує, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом № 1058-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон № 2262-XII.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 9 цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV особа, яка має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З аналізу вказаної норми випливає, що бажання перейти з одного виду пенсії на інший повинно бути, перш за все, волевиявленням пенсіонера, при цьому законом не передбачена можливість призначення одночасно двох пенсій за різними законами. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії суд вказує, що строки перерахунку призначених пенсій передбачені пунктом 4 статті 45 Закону № 1058-ІV за особистим зверненням пенсіонера та поданням відповідної заяви з усіма необхідними документами в строк у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма непохідними документами подано ним до и числа включно, і з першою числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Порядком № 22-1, передбачена та затверджена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії (додаток 3).
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
02 квітня 2018 року позивача було переведено на пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Стосовно вимоги позивача про обчислення пенсії відповідно до вимог Закону України №2262, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2020 роки, суд вказує, що статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсії відповідно до цього Закону визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Пенсія по 2 групі інвалідності військовослужбовцям призначається відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Протоколом по управлінню від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року переведено на пенсію по інвалідності, як інвалід 2 групи, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших питань» № 2262-ХІІ.
Розмір пенсії обчислено відповідно до п. «а» ст. 21 в розмірі 80% від заробітку, як інваліду 2 групи, який обчислено відповідно до ст. 43 Закону № 2262.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму з 01 липня 2019 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії з 01 липня 2019 року склав 15640 грн.
Таким чином, вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунки пенсій за 2019-2020 як інваліду війни з урахуванням змін показника розміру середньої зарплати і прожиткового розміру за вказаний час не підлягає задоволенню, оскільки пенсія розрахована згідно з нормами чинного законодавства.
Вказані обставини та висновки відповідають висновкам, викладеним у судових рішеннях у справах №0540/8698/18-а, № 200/7749/19-а та №200/4229/20-а між тими ж сторонами, та відповідно до частини 4 статті 78 КАС України не підлягають повторному доведенню, незважаючи на змінене формулювання позовних вимог позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Неявними у справі доказами не підтверджено наявності з боку відповідача порушень прав, свобод чи інтересів позивача. За наведених обставин, оцінюючи спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки вони не були понесені позивачем, який звільнений від їх сплати як інвалід другої групи.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання обставин форс-мажору, визнання протиправними дій та бездіяльності Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та його відмову у перерахунку пенсії за 2019 - 2020 роки, зобов'язання здійснити такий перерахунок, зобов'язання прийняти рішення про одночасне призначення двох пенсій та поновити виплату довічної трудової пенсії, зобов'язання нарахувати недоотриману пенсію як інваліду війни з 09 квітня 1991 року по листопад 2004 року та з 06 грудня 2004 року по березень 2018 року - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов