Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2020 р. Справа№200/8223/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію,
03.09.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію.
В обґрунтування позову Позивач зазначив про безпідставність відмови у переведенніз пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Позивач наполягає на тому, що надані документи повністю підтверджують наявність права на отримання даної пенсії, оскільки вона проживала спільно разом померлим чоловіком. Зазначає, що рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 24.02.2020 року у справі № 226/292/20 встановлено факт її перебування на утриманні померлого чоловіка. Відповідач отримав копію вказаного рішення.
Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем станом на час розгляду справи до суду не надано відзив на адміністративний позов.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
Після смерті чоловіка, 21 листопада 2019 року позивачем надано до відповідача заяву № 3156 про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Пенсійний орган рішенням № 152420 від 26.11.2019 року відмовлено в перевіденні позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Відмова у переводі на пенсію по втраті годувальника вмотивована тим, що позивачем не надано належних документів, що підтверджують факт її перебування на утриманні померлого годувальника.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом ЗУ № 1058).
Відповідно статті 5 ЗУ № 1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоровя, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок).
Відповідно до п. 2.3 Порядку, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
За викладених норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що зокрема дружина померлого має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за умови перебування на утриманні померлого чоловіка.
При зверненні до суду з даним позовом, серед іншого, позивачем подано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивача та її померлого чоловіка, в яких фактичне місце перебування позивача та померлого годувальника співпадають, тобто, у розумінні ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - документ іншої організації з місця проживання (реєстрації), який підтверджує факт спільного проживання з померлим чоловіком за однією зареєстрованою адресою перебування.
Згідно п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово- експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про надання позивачем зазначених вище документів (довідка про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи №№1455027597 від 19.09.2016 р., № 1455027832 від 26.09.2016 р.), що можуть підтвердити факт перебування позивача на утриманні померлого годувальника до заяви про призначення пенсії по втраті годувальника.
Положеннями ч. 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2. Порядку 22-1 передбачено право органу пенсійного фонду витребувати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Втім будь-які докази стосовно повідомдення відповідачем позивача про необхідність надати додаткові документи в матеріалах спарив відсутні.
Суд не приймає доводи позивача, що відповідач мав статус заінтересованої особи у цивільній справі № 226/292/20 та був обізнаний про прийняте Димитрівським міським судом Донецької області рішення про встановлення факту перебування позивача на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , оскільки вказане рішення було прийнято 24 лютого 2020 року і набрало законної сили 31 березня 2020 року, і на момент розгляду заяви позивача управлінням було відсутнє.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за потрібне для ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника № 152420 від 26.11.2019 року.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника з дати звернення з заявою № 3156 від 21.11.2019 р., то, враховуючи недоведеність наявності у відповідача документів, що наявні в матеріалах судової справи, з урахуванням дискреційних повноважень Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на прийняття рішення про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по втраті годувальника із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
За таких обставин, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки ухвалою від 08 вересня 2020 року Позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13, код в ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника № 152420 від 26.11.2019 року.
Зобов'язати Покровське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника № 3156 від 21.11.2019, із врахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський