Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 жовтня 2020 р. Справа№200/8793/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення № 5291 від 28.08.2020 року, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення № 5291 від 28.08.2020 року, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком. Просив: 1) визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , викладені в рішенні № 5291 від 28.08.2020 року та скасувати зазначене рішення; 2) зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2020 року, зареєстровану за № 5291 про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи: на шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; в шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року до страхового стажу: період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року та період проходження строкової військової служби з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року, а також нарахувати та виплатити заборгованість з дати подання про призначення пенсії, тобто з 27.08.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5291 від 28.08.2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку із нехваткою страхового та пільгового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Отже, позивач вважає що його права були порушенні таким рішенням відповідача, у зв'язку із чим він звернувся до суду.
28 вересня 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
13 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, аргументуючи це наступним.
Відповідач не заперечує того факту, що позивач претендує на призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058 з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: ВП «Шахта «Калинінська - Східна» ДП «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; на ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління» «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року.
Відповідно до наданих документів стаж позивача складає 21 рік 06 місяців 01 день, пільговий за списком № 1 - відсутній.
Відповідачем зазначено, що на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 відсутній підпис власника книжки, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, і унеможливлює зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених в ній.
До страхового стажу роботи ОСОБА_1 не враховано періоди роботи: військову службу з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року, так як у військовому квитку від 26.08.1985 року відсутній підпис та дата народження вказана скорочено; період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року, так як в дипломі не вказано період навчання, а в додатку до диплому не вказано номер диплому; підтверджуючих довідок не надано.
Страховий стаж обчислено за даними, наявними в індивідуальних відомостях.
До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано періоди роботи: на ВП «Шахта «Калинівська - Східна» ДП «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; на ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року, оскільки позивачем надано довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, які видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, тому видані ними довідки не створюють правових наслідків.
За таких обставин ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1- 10 років.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 , місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.06.2017 року № 1427-38980, АДРЕСА_1 .
27 серпня 2020 року ОСОБА_1 через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою, яку було зареєстровано за номером № 5291 про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 09.09.2020 року вих. № 0581-04-8/11185 Пенсійний фонд надав позивачу рішення № 5291 від 28.08.2020 року про відмову в призначенні пенсії.
У вказаному спірному рішенні Пенсійний фонд не заперечує, що ОСОБА_1 претендує на призначення пенсії за віком згідно п. 1 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: «ВП «Шахта «Калинівська - Східна» ДП «Макіївугілля» з 10.07.1991 року по 31.08.1991 року, з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; на ВП «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року.
У вказаному рішенні, пенсійний фонд зазначив, що відповідно до наданих позивачем документів, його страховий стаж складає 21 рік 06 місяців 01 день, пільговий стаж за Списком № 1 - відсутній.
Також у спірному рішенні Пенсійний фонд зазначив, що до страхового стажу не враховано: період проходження строкової служби ОСОБА_1 з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року та період його навчання з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року в Донецькому політехнічному інституті.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-ІV).
Спірними питаннями даної справи є не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди роботи: на шахті імені XXV з'їзду імені КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; в шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року до страхового стажу: період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року та період проходження строкової військової служби з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року № 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зважаючи на викладене, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.
Згідно п. 18 вказаного Порядку за відсутності документів, про наявний стаж роботи і неможливістю одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, які зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань неменше двох свідків, які знають заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Як вбачається з трудової книжки позивача № НОМЕР_4 , в ній не має підпису власника книжки на першій сторінці.
В той же, час у вказаній трудовій книжці наявні записи, які підтверджують, що ОСОБА_1 : з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року в ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» (записи у трудовій книжці №№ 1,2); з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року працював на шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» (записи в трудовій книжці №№ 3,4, 5, 6); з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року працював на шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» (записи у трудовій книжці №№ 7,8,9,10,11,12,13,14,15).
Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, щодо несплати позивачем страхових внесків.
Крім того, суд також зазначає що відсутність особистого підпису у трудовій книжці не може спростовувати факт праці особи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Наведені положення дають підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.
Крім того, позивачем до Пенсійного фонду надані довідки: № 2536 від 09.06.2020 ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній; довідку № 2544 від 09.06.2020 року ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» про заробітну плату для обчислення пенсії; довідку № 207 від 21.07.2015 року шахта «Бутівська» ВП «Макіїввугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній; довідку № 672 від 03.06.2020 року ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ» «ДОНБАС» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Крім того позивачем було надано відповідачу Наказ № 592 від 05.067.1996 року «Про результати атестації робочих міст за умовами праці», який підтверджується право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, професій, посад та показників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів РСРС № 10від 26.01.1991 року робітникам професій вказаних в додатку № 1 з додатком.
Відповідач не врахував вищезазначені довідки, оскільки вони видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, а отже, на думку посадових осіб Пенсійного фонду такі довідки не створюють правових наслідків.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Абзацом 2 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Донецьк є територією проведення антитерористичної операції.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади. На теперішній час на законодавчому рівні відсутня така обов'язкова умова як перереєстрація підприємств на територію підконтрольну українській владі.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неврахування довідок, які надані позивачем на підтвердження свого пільгового стажу, які видані підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14 і враховується судом при розгляді даної справи.
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини у вказаній справі дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавались, підприємством не відкликані.
Крім того, суд зазначає, що не проведення атестації робочих місць з вини роботодавця не впливає на призначення пільгової пенсії.
Такої саме думки дійшла Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Покровським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи на шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; в шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача період його навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року, суд зазначає наступне.
Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац 1 частини другої статті 24 Закону № 1058).
Відповідно до пункту “д” частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII)до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
За приписами статті 62 Закону № 1788- XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).
Абзацом 2 пункту 1 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що період навчання ОСОБА_1 в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року підтверджується дипломом № НОМЕР_5 від 15 червня 1993 року.
Як вбачається зі спірного рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5291 від 28.08.2020 року, вказаний період навчання не зараховано до страхового стажу позивача, у зв'язку із тим, що в дипломі не вказано період навчання, а в додатку до диплому не вказано номер диплому.
Суд не погоджується із вказаним, з огляду на вказане.
Відповідно до диплому НОМЕР_5 від 15 червня 1993 року, ОСОБА_1 закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Підземна розробка родовищ корисних копалин». Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 15 червня 1993 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію спеціаліста - «Гірничого інженера».
Відповідно до додатку до диплому Донецького ордена трудового червоного значені політехнічний інститут, ОСОБА_1 , з 1988 року по 1993 рік виконував навчальний план за спеціальністю «Технологія та комплексна механізація підземної розробки місто народження корисних копалин» та склав іспит з дисциплін. На кожній сторінці додатку та диплому проставлені відтиски печатки та підписи. Зазначений диплом підтверджує факт проходження навчання позивачем, в вищому навчальному закладі на підставі даного диплому ОСОБА_1 був прийнятий на роботу.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт «д» частини 1).
Суд погоджується з твердженням позивача, що він не може відповідати за посадову особу, що була уповноважена на заповнення додатку до диплому, не проставив в ньому номер диплому, а отже приходить до висновку, що рішення про не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у Донецькому політехнічному інституті є необґрунтованим.
Щодо рішення відповідача про не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року, суд зазначає наступне.
Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Суд критично ставиться до висновків відповідача при відмові у зарахуванні до страхового стажу позивача період проходження строкової служби з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року, у зв'язку із тим, що у військовому квитку від 26.08.1985 року відсутній особистий підпис та дата народження вказана скорочено.
На таку позицію відповідача, суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії посадових осіб, які уповноважені вести облік та заповнення військових квитків. До того ж військовий квиток має номер, на кожній сторінці військового квитка стоїть печатка та дата, зазначений документ не визнаний незаконним за рішенням суду.
Відповідно до сторінки 3 військового квитка ОСОБА_1 , він 05.08.1985 року призваний на військову службу та 30.06.1988 року видалений в запас.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Така позиція суду узгоджується також з висновками Верховного Суду в постанові від 23.12.2019 року у справі № 535/103/17 та в постанові від 26.03.2020 року у справі № 226/4/17.
Отже, суд погоджується із позивачем, що посадові Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зарахували до страхового стажу позивача період його проходження строкової служби з 05.08.1985 року по 30.06.1988 року з причини зазначення дати народження скорочено та відсутності особистого підпису.
В той же час, суд зазначає, що період проходження строкової служби ОСОБА_1 не може бути зарахований до страхового стажу, оскільки на час призову на військову службу позивач ані навчався ані працював.
Крім того, суд зазначає, що між видаленням в запас з строкової служби та початком навчання в Донецькому політехнічному інституті пройшло майже 3 місяці, що у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не надає права ОСОБА_1 на зарахування до його страхового стажу період проходження строкової служби.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправними та скасування рішення № 5291 від 28 серпня 2020 року, та зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 27.08.2020 року із зарахуванням до його пільгового стажу періоди роботи на шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; в шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року та до страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому заборгованість з дати подання заяви про призначення пенсії з 27 серпня 2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, а належним способом захисту порушених прав позивача у даній справі є саме повторний розгляд заяви про призначення пенсії за віком із зарахуванням до його пільгового стажу періоди роботи на шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; в шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року та до страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року, а отже суд не може прогнозувати призначення позивачу пенсіє, а тому вимога позивача в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки вона є передчасною.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 21.09.2002 року (платіж № 1016409795).
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 560,53 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправними дій, скасування рішення № 5291 від 28.08.2020 року, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) № 5291 від 28 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в призначенні пенсії.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року; в шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» з 01.12.1992 року по 15.10.2000 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 25.06.1990 року по 01.08.1990 року та до страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1988 року по 15.06.1993 року.
В іншій часті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 63 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко