Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 листопада 2020 р. Справа№200/6805/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мозгової Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною відмову у списанні боргу та зобов'язання прийняти рішення про списання податкового боргу,-
22 липня 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техіновація» (код ЄДРПОУ 35293307, місцезнаходження: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр-т Миру, 83), звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження:87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська,59) про визнання протиправною відмову у списанні безнадійної недоїмки з єдиного внеску, що виникла у період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у сумі 1858022,22 грн. протиправною та зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внесу, що виникла за період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у розмірі 1858022,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, керуючись пунктом 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач звернувся до відповідача з заявою щодо списання податкового боргу, який виник за період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у розмірі 1858022,22 грн., як безнадійної.
Контролюючим органом, на думку позивача, безпідставно відмовлено у списанні вказаного боргу з посиланням на відсутність передбаченого законодавством підстав для списання вказаного боргу станом на 15.06.2020 року з огляду на те, що вказаний борг мав бути списаним на підставі пункту 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції до 13.02.2020 року (до моменту внесення змін в даний Закон).
Зазначає, що у період дії п.9.4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у платників, які перебувають на податковому обліку згідно переліків населених пунктів, де проводилась АТО, недоїмка виникала у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягала списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Тобто платники єдиного внеску, які перебували на обліку в органах доходів і зборів, що розташовані на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснювали свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнялись від сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у період з 14.04.2014 року по 12.02.2020 року включно.
Звертає увагу на те, що оскільки недоїмка зі сплати єдиного внеску, що виникла у період з 14 квітня 2014 року по 13.02.2020 року визнана безнадійною в силу дії прямих приписів п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» подання контролюючому органу будь-яких документів на доведення «безнадійності» вказаної недоїмки не вимагається.
Вказує, що зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав 21 серпня 2020 року відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що Закон №2464 - VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки та у повному обсязі, тобто абзац 3 пункту 9-4 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 - VІ звільняє платника податку від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачені цим Законом, але не скасовує повністю обов'язків платника єдиного внеску.
Крім того, зазначає, що відповідно до частини 7 статті 25 Закону №2464 - VІ сума недоїмки з єдиного внеску не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску.
Згідно з пунктом 9 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі:
- повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника;
- смерті фізичної особи, оголошення померлої, визнаної її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.
Вказує, що жодна з обставин, передбачених частиною 7 статті 25 Закону №2464 за позивачем не встановлена.
Щодо списання недоїмки з єдиного внеску в розумінні Податкового кодексу України зазначає, що за вимогами ПК України та Порядку №577 для визнання податкового боргу безнадійним та його списання передбачено надання сертифікату, який підтверджує настання обставин непереборної сили. Позивачем при зверненні до відповідача з заявою про списання безнадійного боргу відповідний сертифікат не надавався.
Крім того, станом на момент звернення позивача з заявою про списання заборгованості з єдиного внеску норма закону, як підстава для списання заборгованості з єдиного внеску, а саме пункт 9-4 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 втратила чинність.
Ухвалою суду від 27.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.08.2020 року.
Ухвалою суду від 25.08.2020 року відкладено підготовче засідання на 03.09.2020 року.
03.09.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.09.2020 року.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.10.2020 року.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2020 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства справа розглянута судом в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техіновація» (код ЄДРПОУ 35293307, місцезнаходження: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр-т Миру, 83) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження:87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська,59), є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
За період з вересня 2014 року по грудень 2019 року за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 1858022,2 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (арк.с. 61-110, 143-162).
Зазначена недоїмка виникла на підставі самостійно поданої позивачем звітності (арк.с. 140-142).
Відповідачем по справі сформовано податкову вимогу від 15 травня 2020 року №Ю-4382-17 на суму боргу з єдиного внеску на суму 1942507,85 грн.
Позивач звернувся до керівника Центрального ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області з листами від 25 травня 2020 року №25-05-20, від 01 червня 2020 року за №01-06-20, відповідно до яких просив списати безнадійну недоїмку зі сплати єдиного внеску, що виникла у період з 28.10.2014 року по 13 лютого 2020 року у розмірі 1858022,22 грн. (арк.с. 15-21).
До вказаних заяв позивачем додано листи щодо звільнення від обов'язку платника єдиного внеску.
23.06.2020 року відповідачем по справі надано відповідь за № 52212/10/05-99-10-03-15, 30.06.2020 року за №54233/10/05-99-54-10 на заяви позивача, відповідно до яких у зв'язку з тим, що на час звернення з заявою про списання заборгованості з єдиного внеску норма Закону як підстава для списання заборгованості з єдиного внеску, а саме пункт 9-4 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 втратила чинність, тому підстави для списання такої заборгованості відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами спеціального Закону, а саме частиною 7 статті 25 Закону України №2464-VI встановлено, що сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу (в редакції до 13.02.2020 року).
Так, згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, під терміном «безнадійний» розуміється:
101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;
101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577 (далі - Порядок), визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктами 4.1, 4.2 зазначеного Порядку передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
Відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами та стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання та зсув грунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження та вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Позивачем до заяв про списання боргу як безнадійного документів, передбачених Податковим кодексом України та Порядком № 577, не додавалось (надано заяви про звільнення від обов'язку платника єдиного внеску).
Отже, недоїмка зі сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 1858022,22 грн. списанню не підлягає, оскільки це суперечить вимогам спеціального Закону.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправною відмову у списанні безнадійної недоїмки з єдиного внеску, що виникла у період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у сумі 1858022,22 грн. протиправною та зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внесу, що виникла за період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у розмірі 1858022,22 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частин 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази , які є у справі за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає доведеною відповідачем правомірність відмови позивачу у списанні безнадійної недоїмки з єдиного внеску, що виникла у період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у сумі 1858022,22 грн., тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Н підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» (код ЄДРПОУ 35293307, місцезнаходження: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр-т Миру, 83) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження:87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська,59) про визнання протиправною відмову у списанні безнадійної недоїмки з єдиного внеску, що виникла у період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у сумі 1858022,22 грн. протиправною та зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внесу, що виникла за період з вересня 2014 року по грудень 2019 року у розмірі 1858022,22 грн. відмовити.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 02 листопада 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая