03 листопада 2020 року Справа № 160/9886/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пенсії, -
19.08.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 21.02.2020 року №1821/03.05-18 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 - визнати незаконним та скасувати;
- визнати протиправною відмову у призначенні та виплаті пенсії за вислугою років з моменту звернення, а саме з 14.02.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з моменту звернення 14.02.2020 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області невиплачену пенсію за вислугою років з моменту звернення 14.02.2020 року по момент призначення пенсії за вислугою років 13.07.2020 року, 5 місяців - у сумі 31 731,65 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
21.08.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява була залишена без руху та недоліки позову усунуті позивачем 29.09.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 28.10.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.02.2020 року звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, листом від 21.02.2020 року їй було відмовлено в призначені пенсії за вислугу років, оскільки до стажу за вислугу років не були зараховані певні період. При цьому, отримати відмову від 21.02.2020 року вона не могла оскільки з 28.02.2020 року по 30.06.2020 року перебувала за межами України та через введений карантин не мала змоги повернутися додому саме 09.04.2020 року, як і планувала. Так, лише 03.07.2020 року вона отримала відмову від 21.02.2020 року та 13.07.2020 року подала ще одну заяву з документами, що вказані у відмові від 21.02.2020 року. 13.07.2020 року їй була призначена пенсія, проте такі дії відповідача вона вважає незаконними.
26.10.2020 року представником відповідача поданий письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що підтверджуючі документи позивачем були надані лише в липні 2020 року разом із заявою про призначення пенсії від 13.07.2020 року, ці документи датовані липнем місяцем, що унеможливлює призначення пенсії за вислугу років з більш раннього періоду, оскільки станом на лютий місяць 2020 року стаж позивача за вислугу років не підтверджено документально. Таким чином, 13.07.2020 року відповідно до поданої позивачем заяви та документів, що підтверджують право на пенсію за вислугу років, позивачу була призначена пенсія у розмірі 6 346,33 грн.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.02.2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.
Листом відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 21.02.2020 року № 1821/03.05-17 ОСОБА_1 повідомлено про відмову в призначені пенсії за вислугою років, через відсутність необхідного стажу для зарахування.
Разом з тим, в листі від 21.02.2020 року зазначено, що позивач має право надати додаткові документи в 3-х місячний термін з дня прийняття заяви про призначення пенсії і днем звернення за призначенням пенсії вважатиметься день прийняття заяви про призначення пенсії.
Судом встановлено, що з 28.02.2020 року по 30.06.2020 року ОСОБА_1 перебувала за межами України, що підтверджується авіаквитками, з яких вбачається, що більше чотирьох разів її рейс скасовувався.
13.07.2020 року ОСОБА_1 вдруге подана заява про призначення пенсії за вислугу років разом із уточнюючими довідками, відсутність яких позбавила відповідача в лютому 2020 року призначити останній пенсію за вислугу років.
Починаючи з 13.07.2020 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, спір між сторонами виник з підстав неправомірності та необґрунтованості відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за вислугу років саме з 14.02.2020 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 16 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до п. е ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
З наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи вбачається, що 14.02.2020 року позивач звернулася із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років до якої надала документи, що вказані в п. 1-8 розписки-повідомлення.
14.02.2020 року позивач була повідомлена про необхідність у строк до 14.05.2020 року подати довідку про прийняття на роботу по вислузі років.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 3 вказаної Порядку встановлюється, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Як встановлено судом, матеріали пенсійної справи, що надані відповідачем, не містять жодних відомостей про здійснення ним дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача для призначення пенсії за вислугу років, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії саме з 14.02.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого листом від 21.02.2020 року №1821/03.05-18 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ; визнання протиправною відмови у призначенні та виплаті пенсії за вислугою років з моменту звернення, а саме з 14.02.2020 року та зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з моменту звернення 14.02.2020 року.
При цьому, позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області невиплаченої пенсії за вислугу років в сумі 31 731,65 грн. є передчасно заявленими, оскільки обов'язок щодо виплати коштів за період з 14.02.2020 року по 13.07.2020 року виник у відповідача лише на підставі даного рішення суду і це право позивача на сьогоднішній день ще не є порушеним, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.
Щодо вимог позивача до Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пенсії, суд вважає, що в цій частині вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем в позовній заяві не зазначено яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю цього суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Крім того, суд звертає увагу, що даний відповідач є підрозділом Управління пенсійного забезпечення, яке входить до структури Головного ПФУ в Дніпропетровській області, а тому належним відповідачем по справі є лише Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 5993-1173-7248-4458 від 17.08.2020 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Сліпець Н.Є. 02.11.2020 року у відпустці, рішення складено наступного робочого дня - 03.11.2020 року.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49033 м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 116а) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 21.02.2020 року №1821/03.05-18 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 .
Визнати протиправною відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з моменту звернення, а саме з 14.02.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з моменту звернення, а саме з 14.02.2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець