03 листопада 2020 року Справа № 160/13972/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (провулок Коновальця Євгена, буд. 13, оф. 35, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41648343) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8-А, Солом'янський район, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень,-
29 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000014/2 від 23.07.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00122, №UA100120/2020/000015/2 від 28.07.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00123.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону, з огляду на таке.
Приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За умовами ч. 2 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивачем придбано та ввезено на митну територію України товар, що підтверджується інвойсом №200720-1 від 20.07.2020 до договору поставки №09.07.18 від 09.07.2018, інвойсом №210720-1 від 21.07.2020 до договору поставки №09.07.18 від 09.07.2018, пакувальними листами та експортними деклараціями.
Як вказав позивач, з метою розмитнення ввезеного на територію України товару ТОВ «Інженерні Світлотехнічні Технології» було подано відповідачу електронні митні декларації №№ 100120/2020/630544 від 23.07.2020; UA100120/2020/630815 від 28.07.2020.
Як встановлено судом, всі товари, що заявлені до розмитнення на підставі вказаних ЕМД експортовані на підставі одного зовнішньоекономічного контракту.
Позивач стверджує, що ТОВ «Інженерні Світлотехнічні Технології» для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які не містять розбіжностей і надають можливість у повному обсязі визначити числове значення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
В даному випадку єдиною підставою для об'єднання позовних вимог є контракт, на підставі якого відбувалось ввезення товару.
Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до нього документи, суд наголошує, що підстави позову (обставини прийняття відповідачем спірних рішень та карток відмови) є різними, оскільки спірні рішення прийнято відповідачем на підставі різних пакетів документів, що надавались декларантом окремо за кожною поданою ЕМД.
Також судом встановлено, та підтверджено позивачем, що підстави винесення оскаржених рішень: №UA100120/2020/000014/2 від 23.07.2020, №UA100120/2020/000015/2 від 28.07.2020 є різними.
Тобто, предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з'ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень є необхідним з'ясування значного обсягу обставин від укладання контракту до власне прийняття оскаржуваних рішень, із дослідженням кожного окремого епізоду експорту товару та кожного окремого документу, що подавався разом з ЕМД, що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Оскільки позивачем у поданому до суду позові об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою поданими доказами, заявлені вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості не є основною або похідною відносно попередньої, суд дійшов до висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також зважаючи на те, що суду необхідно буде дослідити правомірність прийняття спірних рішень, які прийняті на підставі різних за своєю суттю та складністю документів, що відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України виключає можливість об'єднання таких вимог в одній позовній заяві, суд дійшов висновку, що спільний розгляд позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби №UA100120/2020/000014/2 від 23.07.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00122, №UA100120/2020/000015/2 від 28.07.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00123 суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.
Натомість, суд зазначає, що позивач жодним чином не позбавлений права звернутись з різними позовами до відповідача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби №UA100120/2020/000014/2 від 23.07.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00122, №UA100120/2020/000015/2 від 28.07.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00123.
Окрім того, суд відзначає, що оскаржені рішення винесені Київською митницею Держмитслужби, у той час як у прохальній частині позову позивач зазначає Київську міську митницю ДФС.
Керуючись статтями 169, 171, 172, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова