30 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/11958/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцької міської ради (далі -відповідач) про визнання протиправною бездіяльності у нестворенні достатньої кількості місць для куріння у м. Луцьку, а також у створенні кількості місць для куріння у м. Луцьку, які не відповідають вимогам Закону та рішенню Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2 та зобов'язання привести наявні місця для куріння у м. Луцьку у відповідність з вимогами Закону та рішення Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2, а також створити необхідну кількість місць для куріння у м. Луцьк; подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до положень абзацу 4 статті 9 Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення”, рішенням Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2 “Про внесення змін та доповнень до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 “Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька” розширено перелік вільних від куріння зон, зокрема, такими вільними від куріння зонами визначено центральну частину міста (100-метрова зона навколо Театрального та Київського майданів, майдану Грушевського, пр-т Волі, вул. Богдана Хмельницького, вул. Лесі Українки, вул. Винниченка). У п. 2.1 даного рішення визначено відвести з 01.08.2010 спеціально окремо розташовані ізольовані місця для паління, а також, розмістити інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.
З відповіді Луцької міської ради від 25.06.2020, наданої на запит про інформацію, вбачається, що на території м. Луцька місця для тютюнопаління визначені на території залізничного вокзалу на пр-ті Президента Грушевського та на території ПрАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій” (АС-1) вул. Конякіна.
Позивач вважає, що Луцькою міською радою не виконано її рішення від 29.06.2010. №62/2 в частині визначення та влаштування місць для куріння, оскільки в даних місцях відсутня інформація і графічний напис про те, що куріння шкодить вашому здоров'ю та вони не обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму. Крім того, не створені місця для тютюнопаління в центральній частині міста, яка визначена Луцькою міською радою як місце, вільне від куріння.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позов від 17.09.2020 представник відповідача позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання приписів норм законодавства Луцькою міською радою прийнято рішення від 29.06.2010 №62/2 “Про внесення змін та доповнень до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 “Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька”.
При цьому, рішенням Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 заборонено паління на робочих та в громадських місцях та покладено обов'язки на керівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності, власників чи орендарів приміщень та споруд щодо виконання приписів законодавства про організацію місць та обмежень вживання тютюнових виробів.
Пункт 2.1 рішення Луцької міської ради від 29.06.2010 № 62/2 (яке є фактично доповненням рішення від 08.09.2006) адресований для виконання керівникам підприємств, установ та організацій всіх форм власності, власникам чи орендарям приміщень та споруд, про що зазначено в п. 2 рішення, а не Луцькій міській раді.
Звертає увагу, що нормами чинного законодавства не покладено обов'язку створення місць для тютюнопаління саме на органи місцевого самоврядування, проте надано повноваження щодо визначення місць, заборонених до вживання тютюнових виробів. Структурними підрозділами Луцької міської ради на виконання вищевказаних рішень було встановлено інформаційні таблички про заборону тютюнопаління в громадських місцях, зокрема на зупинках громадського транспорту при проведенні їх реконструкції, також ведеться робота по розробленню встановленню інформаційних знаків у парках та скверах м. Луцька.
З огляду на наведені обставини, позивачем не доведена наявність протиправної бездіяльності Луцької міської ради щодо створення достатньої кількості місць для паління, оскільки такий обов'язок у відповідача відсутній та не передбачений законом.
Не підлягає задоволенню вимога позивача щодо приведення у відповідності до закону та рішень Луцької міської ради наявних місць для паління та створення необхідної кількості нових місць, оскільки, зі змісту вищенаведених норм законодавства, обов'язок створення та утримання місць для паління покладається на власників, уповноважених ними осіб або орендарів відповідних споруд чи окремих приміщень, також керівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності. |
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що керуючись п. 1.46 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 9, ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та з метою забезпечення захисту людей від шкідливого впливу тютюнового диму на робочих і в громадських місцях, Луцькою міською радою 08.09.2006 винесено рішення №5/136 “Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька”.
Пунктом 1 вказаного рішення заборонено на території м. Луцька куріння на робочих та громадських місцях.
Пунктом 2 та пунктом 2.1 вказаного рішення встановлено керівникам підприємств, установ, організацій, приватної, комунальної та державної форм власності, власникам чи орендарям відповідних споруд та приміщень: відвести до 08.10.2006 року спеціальні окремо розташовані та ізольовані місця для паління, що не принижують гідності курців, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, або визнати споруди такими в яких заборонено палити взагалі.
Пунктом 3 вказаного рішення визначено вільними від куріння місця: заклади освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту різних форм власності, органи державного управління та місцевого самоврядування, в яких заборонити вживання тютюнових виробів в усіх приміщеннях та на прилеглих територіях (50-меторова зона навколо них).
Рішенням Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2 “Про внесення змін та доповнень до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 “Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька” вирішено внести зміни та доповнення до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 "Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька", а саме:
п. 2.1 викласти в наступній редакції: "Відвести з 01 серпня 2010 року спеціальні окремо розташовані ізольовані місця для паління, що не принижують гідності курців, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, відмежовані так, щоб дим не потрапляв на іншу частину приміщення, а також, розмістити інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, або визначити власними розпорядчими документами споруди та приміщення такими, в яких заборонено палити взагалі";
п. 3 викласти в наступній редакції: "Встановити вільні від куріння зони, а саме:
- приміщення та прилеглі до них території закладів охорони здоров'я, навчальних та освітньо-виховних закладів (включаючи дитячі садки, загальноосвітні заклади, вищі навчальні заклади, заклади позашкільної освіти), закладів культури, закритих та відкритих спортивних споруд (100- метрова зона навколо них);
- приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
- 10-ти метрова зона навколо входу до будь-якого приміщення;
- зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них;
- ліфти, будинкові сходи та під'їзди багатоповерхових житлових будинків, балкони житлових будинків, підвальні приміщення;
- дитячі майданчики, місця дитячого відпочинку (включаючи ігротеки, комп'ютерні клуби, кінотеатри, внутрішньо-дворові дитячі площадки) та прилегла до них територія;
- офісні приміщення підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності;
- заклади торгівлі (включаючи території торгових рядів, ринків, ярмарок, оптових та дрібнооптових баз, кіоски, магазини);
- зони відпочинку (включаючи парки, пляжі, сквери);
- культові споруди та прилеглі до них території;
- центральну частину міста (100-метрова зона навколо Театрального та Київського майданів, майдану Грушевського, пр. Волі, вул. Богдана Хмельницького, вул. Лесі Українки, вул. Винниченка);
- місця постійного та тимчасового скупчення людей (в тому числі під час проведення масових заходів) ".
Позивач звернувся до відповідача з запитом про надання інформації, на що листом Луцької міської ради від 25.06.2020 №1-8/309/2020 отримав відповідь у якій повідомлялось, що рішення Луцької міської ради від 29.06.2010 № 62/2 «Про внесення змін та доповнень до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 «Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька» прийнято на підставі Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», із змінами, метою якого с забезпечення захисту людини від шкідливого впливу тютюнового диму на робочих і в громадських місцях, створення економічних, інших умов, що сприяють обмеженню куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання, охороні здоров'я населення, зниженню захворюваності та збільшенню тривалості життя людини. Тому вищевказаним рішенням міської ради було розширено перелік вільних від куріння зон та вказано перелік таких зон.
Крім того, повідомлено, що тютюнопаління заборонене й у місцях та закладах, де розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». Місця для тютюнопаління визначенні на території залізничного вокзалу на пр-ті Президента Грушевського та на території ПРАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» (АС-1) вул. Конякіна, 39 (а.с.5).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у нестворенні достатньої кількості місць для куріння у м. Луцьку, а також у створенні кількості місць для куріння у м. Луцьку, які не відповідають вимогам Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та рішенню Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 №2899-IV визначено основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» основними напрямами державної політики щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення є:
здійснення комплексу заходів для охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюнового диму, попередження початку куріння тютюнових виробів, обмеження їх вживання, насамперед серед дітей та молоді;
покращання інформування населення про ризики і шкідливі наслідки для здоров'я людини куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання, а також шкідливого впливу тютюнового диму;
забезпечення доступності надання профілактичної, діагностичної та лікувальної допомоги, ефективного медикаментозного забезпечення всім особам, які курять тютюнові вироби чи іншим способом їх вживають і бажають позбутися цієї шкідливої звички, шляхом створення загальнодержавних програм щодо профілактики, діагностики та лікування залежності від тютюну (нікотинової залежності);
зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я для забезпечення реалізації комплексу заходів щодо відновлення та зміцнення здоров'я населення, пропаганди здорового способу життя;
удосконалення гігієнічної регламентації тютюнових виробів та методик визначення відповідності вмісту смоли та нікотину, інших шкідливих речовин, що містяться в тютюнових виробах та виділяються з тютюновим димом під час їх куріння, встановленим законом показникам з урахуванням вимог міжнародного законодавства;
забезпечення дотримання суб'єктами господарювання відповідних стандартів, норм і правил під час виробництва та реалізації тютюнових виробів;
розвиток наукових досліджень щодо попередження вживання тютюнових виробів та лікування залежності від тютюну (нікотинової залежності);
сприяння засобам масової інформації у підтримці заходів впровадження державної політики у сфері боротьби з курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
Статтею 9 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
Так, органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:
контролюють виконання відповідних програм щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення;
сприяють вирішенню питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення заходів і робіт, спрямованих на обмеження вживання тютюнових виробів, а також зменшення їх шкідливого впливу на здоров'я населення, у тому числі щорічно при формуванні відповідних бюджетів;
здійснюють контроль за проведенням профілактичних та лікувальних заходів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці щодо обмеження вживання тютюнових виробів, зменшення їх шкідливого впливу на здоров'я населення, визначають вільні від куріння місця;
забезпечують у комунальних закладах охорони здоров'я доступність профілактичних заходів і надання ефективної лікувальної допомоги, включаючи медикаментозне забезпечення, для осіб, які бажають позбутися шкідливої звички курити тютюнові вироби чи іншим способом їх вживати;
здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Відповідно до частин 4, 5 та 7 статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
З вищенаведених норм законодавства слідує, що обов'язок щодо відведення спеціальних місць для куріння, обладнаних витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою цієї статті (графічні знаки та текст змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!") покладено на власника, уповноважену ним особу або орендарів відповідних споруд чи окремих приміщень.
На виконання приписів норм законодавства Луцькою міською радою прийнято рішення від 08.09.2006 №5/136 “Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька”, до якого рішенням Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2 «Про внесення змін та доповнень до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136» внесено зміни, пунктом 2 та пунктом 2.1 якого встановлено саме керівникам підприємств, установ, організацій, приватної, комунальної та державної форм власності, власникам чи орендарям відповідних споруд та приміщень "Відвести з 01 серпня 2010 року спеціальні окремо розташовані ізольовані місця для паління, що не принижують гідності курців, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, відмежовані так, щоб дим не потрапляв на іншу частину приміщення, а також, розмістити інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, або визначити власними розпорядчими документами споруди та приміщення такими, в яких заборонено палити взагалі".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що нормами чинного законодавства не покладено обов'язку створення місць для тютюнопаління саме на органи місцевого самоврядування, проте надано повноваження щодо визначення місць, заборонених до вживання тютюнових виробів
Крім того, структурними підрозділами Луцької міської ради на виконання вищевказаних рішень було встановлено інформаційні таблички про заборону тютюнопаління в громадських місцях, зокрема на зупинках громадського транспорту при проведенні їх реконструкції, також ведеться робота по розробленню встановленню інформаційних знаків у парках та скверах м. Луцька
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій на виконання рішення Луцької міської ради від 29.06.2010 №62/2 “Про внесення змін та доповнень до рішення Луцької міської ради від 08.09.2006 №5/136 “Про впорядкування вживання тютюнових виробів на території м. Луцька”, з огляду на що позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук