м. Вінниця
28 жовтня 2020 р. Справа № 120/4046/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Непийводи В.Л.,
представника позивача: Довбиша О.Л.,
представника відповідача: Гончаренка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 198299 від 28 липня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що постановою начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 28 липня 2020 року №198299 до ОСОБА_1 було застосовано адміністративно-господарський штраф на суму 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність, за яке передбачена абзацом 3 частиною 1 статті 60 Закону України №2344-ІІІ від 05.04.2001 "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344). Сторона позивача вказує, що транспортний засіб марки Меrsedes-Веnz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був перевірений співробітниками Укртрансбезпеки не на АС-2, як зазначено в оскаржуваній постанові, а на автостоянці біля супермаркету Фуршет по вул. Барське шосе, 145 б. Тобто водій в момент перевірки не здійснював перевезення пасажирів по визначеному маршруту. В салоні автобуса були відсутні будь-які пасажири, а водій у приватних цілях, використовуючи транспортний засіб, приїхав до магазину. У зв'язку із зазначеними обставинами, на думку позивача, водій не зобов'язаний був мати при собі документи, передбачені статтею 39 Закон №2344, а тим більше пред'являти їх для перевірки.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, з огляду на відсутність обставин, які слугували підставою для її винесення. З огляду на зазначене, постанова від 28 липня 2020 року № 198299, на думку сторони позивача, підлягає скасуванню.
Ухвалою від 17 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відзив на позовну заяву відповідач не подав. Копія ухвали про відкриття провадження вручена останньому 18 серпня 2020 року, що підтверджується розпискою про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи.
Ухвалою від 15 жовтня 2020 року вирішено витребувати в управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області та зобов'язати надати суду в строк до 20 жовтня 2020 року акт перевірки від 26 червня 2020 року № 176572 та всі інші документи, що стали підставою для прийняття постанови від 28 липня 2020 року № 198299 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.
20 жовтня 2020 року представником відповідача на виконання ухвали суду від 15 жовтня 2020 року подано клопотання, до якого додано ряд документів.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 28 жовтня 2020 року.
У судове засідання 28 жовтня 2020 року прибули представники обох сторін. Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 здійснюються регулярні пасажирські перевезення, але в момент перевірки посадовими особами відповідача позивач не здійснював пасажирських перевезень та водій використовував транспортний засіб марки Меrsedes-Веnz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для власних потреб, а пасажири в момент перевірки у транспортному засобі були відсутні. З огляду на зазначене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у свою чергу проти позову заперечував та вказав, що водій транспортного засобу позивача намагався сховати трафарет із надписом "Бар-Вінниця", побачивши службових осіб управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. При перевірці документів у водія було виявлено ряд порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Окрім того, представник відповідача вказав, що зі слів водія ОСОБА_2 він через 15 хв. мав вирушати на зупинку для здійснення пасажирських перевезень. Враховуючи зазначене, сторона відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності суд встановив таке.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04 березня 2016 року. Види діяльності:
45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів,
45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів,
49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення,
49.32 Надання послуг таксі,
49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.,
52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту,
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
26 червня 2020 року за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 105 В посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області проведено рейдову перевірку транспортного засобу Меrsedes-Веnz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що використовується перевізником ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 26 червня 2020 року складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого в ході перевірки виявлено порушення позивачем статті 39 Закону № 2344. Так, в акті від 26 червня 2020 року вказується, що позивачем здійснювались регулярні перевезення по маршруту "Вінниця-Бар" без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону № 2344, а саме схеми розкладу руху та таблиці вартості проїзду.
28 липня 2020 року позивач прибув на розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується підписом останнього на повідомленні управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. ОСОБА_1 надав відповідачу пояснення, у якому зазначив, що водій стояв на стоянці та чекав людей для здійснення нерегулярних транспортних перевезень. Також позивач зазначив, що пасажири в момент перевірки у транспортному засобі були відсутні, а факт наявності трафарету є неправдивим. Разом із поясненнями позивачем було надано типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень.
28 липня 2020 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Соколовським О.Д. винесено постанову №198299, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України №2344-ІІІ від 05 квітня 2001 року "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344).
Відповідно до статті 6 Закону №2344 державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. Управління Укртрансбезпеки відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області діє відповідно до Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).
Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначений статтею 39 Закону №2344-III.
Відповідно до вказаної статті автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно із частиною другою 39 Закону №2344-III документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
У свою чергу абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-II за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що відповідно до акта про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, позивачем було допущено порушення вимог статті 39 Закону № 2344, а саме при перевірці були відсутні схема розкладу руху та таблиця вартості проїзду.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанову суд враховує таке.
У позовній заяві позивач зазначив, що водій 26 червня 2020 року використовував транспортний засіб Меrsedes-Веnz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у власних цілях (приїхав до магазину), а у письмових поясненнях, що були подані ОСОБА_1 до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, останній вказав, що водій 26 червня 2020 року здійснював нерегулярні пасажирські перевезення. У судовому ж засіданні представник позивача підтвердив, що ОСОБА_1 здійснюються регулярні пасажирські перевезення. У свою чергу, представником відповідача було зазначено, що водій під час перевірки сам вказав, що через 15 хв. має вирушати для здійснення транспортних перевезень пасажирів.
Отже, позивач неодноразово змінював свої пояснення щодо обставин ситуації, під час якої відповідачем було здійснено перевірку. Тому, з огляду на зазначене, враховуючи останню позицію сторони позивача, що була висловлена у судовому засіданні 28 жовтня 2020 року, відповідно до якої позивач все-таки є особою, яка здійснює регулярні пасажирські перевезення, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем здійснювались нерегулярні пасажирські перевезення.
Пояснення по суті виявлених порушень водій транспортного засобу не надав. У свою чергу, позивач у поясненні від 28 липня .2020 заперечував лише факт наявності пасажирів у транспортному засобі на момент перевірки та трафарету.
ОСОБА_1 жодним чином не заперечувався факт відсутності у водія під час перевірки відповідачем розкладу руху та таблиці вартості проїзду, що власне і слугувало підставою для складення акту від 26 червня 2020 року та як наслідок прийняття постанови від 28 липня 2020 року № 198299.
Суд критично ставиться до доводів позивача про відсутність трафарету із надписом "Бар-Вінниця" у салоні автомобіля, оскільки до матеріалів справи представником відповідача було долучено фотокопію з написом "Бар-Вінниця", яку було зроблено працівниками управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області під час перевірки транспортного засобу позивача.
Отже, діючі схеми маршруту, розклад руху та таблиці вартості проїзду є тими документами, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення і які водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач не надав ні до перевірки, ні до суду схеми розкладу руху та таблиці вартості проїзду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, з огляду на те, що матеріали справи не містять жодного належного та достовірного доказу, що водій під час здійснення перевірки мав розклад руху та таблицю вартості проїзду та надав їх на стадії перевірки або ж на стадії розгляду справи про порушення транспортного законодавства, суд дійшов висновку, що постанова начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 198299 від 28 липня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів представників сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що в позові належить відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23)
Рішення у повному обсязі виготовлено 03.11.20
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович